Політолог, пресофіцер Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Тарас Березовець в інтерв'ю Радіо НВ розповів, що відбувається на херсонському та донецькому напрямках фронту.
— Ви написали про те, що у тилу ворога на лівому березі Херсонщини в районі Олешок та Каховки 14 листопада було неспокійно. Що відбувалося там?
— Ми можемо говорити про те, що ЗСУ виконують завдання стосовно відновлення територіальної цілісності України. Конкретно на Херсонщині ворог сьогодні відходить вглиб на південному напрямку, від Дніпра і рухається далі в бік тимчасово окупованого Криму. Це зокрема відбувається під тиском ЗСУ, які завдають вогневого ураження по позиціях ворога. І зрозуміло, що активно діють і українські партизани, а також інші підрозділи.
— Ви або зараз перебуваєте на Херсонщині, або були там нещодавно. Що ви там побачили, де саме ви були?
— Ми були з нашим підрозділом безпосередньо в місті Херсон. Ми перебували спочатку на Херсонщині, потім на Миколаївщині, потім знову повернулися на Херсонщину. В саме місто ми знайшли з нашим підрозділом 13 листопада, за день до того, коли його відвідав президент. Це вже був третій день після звільнення.
Коли заїжджаєш в місто, люди бачать військових, їхні автівки, вони вітають, махають прапорами, виходять, зупиняють військових, просять з ними сфотографуватися, залишити автографи. А найбільше святкування відбувається на центральній площі Свободи Херсона, а також на набережній Дніпра. Коли ми там перебували, там знаходилося близько тисячі херсонців, гостей міста, дуже багато було представників ЗМІ, як українських, так і закордонних. У місті немає до сьогодні ні води, ні електрики, все живлення здійснюється за рахунок генераторів. Як нам повідомили, орієнтовна кількість людей, яка знаходиться в місті, цивільних, — близько 90 тисяч.
— На правому березі Дніпра мало залишитися багато «потеряшек». Чи є це завдання зараз знаходити їх та знешкоджувати? Чи це завдання ЗСУ або якихось інших силових підрозділів?
— Звичайно, що основну функцію (просто в силу своєї чисельності) з підтримання безпеки і пошуку цих дезертирів виконують ЗСУ. Але в місті перебуває загалом зараз понад 200 патрульних поліцейських, підрозділи Сил спеціальних операцій, СБУ.
Треба розуміти, що встановити загальну кількість російських дезертирів, які зараз вештаються Херсонщиною, звичайно, неможливо. Але ми можемо говорити обережно про як мінімум декілька сотень росіян, які залишилися там.
Здебільшого причини, з яких вони залишилися, банальні. Або це справді дезертири, які не захотіли відходити на лівий берег Дніпра. Або це так звані «потеряшки», які як правило зловживали алкоголем і просто загубилися, а зараз протверезіли і зрозуміли, в якій ситуації вони опинилися. Або цілеспрямовано залишені російські військовослужбовці - диверсанти, частину яких затримують практично в щоденному режимі. Їхньою метою є здійснювати диверсії, коригувати російський вогонь, а також слідкувати за переміщенням українських підрозділів. Вони залишилися в місті, переодяглися і продовжують займатися мародерством, грабунком цивільного населення.
— Що відомо про те, що вони знищили на території Херсону та Херсонської області, втікаючи?
— Ми їздили багато містом, пересувалися. Я маю сказати, що ми бачили тільки один-єдиний зруйнований будинок. Він знаходиться на в'їзді в Херсон за стелою — офісний центр, який знаходиться праворуч від дороги.
Місто повністю ціле. Ті обстріли, очевидно, які здійснювалися, були по російським військовим об'єктам. І оскільки наша артилерія працює високоточною зброєю, вони вражали не цивільні об'єкти, а безпосередньо позиції ворога.
Місцеві нам розповідали про те, що напередодні втечі кадирівці, які знаходилися на території одного з дитячих садків, масово завозили камазами зброю і вибухівку, а потім ці камази вже йшли порожніми. Вони десь її сховали в місті, іншими словами.
І ще один цікавий аспект: в місті ми бачили багато каналізаційних люків, які були заварені. Як сказали місцеві, це зробили росіяни. Припущення може бути в тому, що вони могли замінувати каналізацію або сховати там зброю. І для того, щоб ускладнити процес її пошуку, вони заварили каналізаційні люки. Ми бачили в багатьох місцях люки заварені.
— Відчуття змішані. Тому що безперечно є радість, полегшення від того, що операція, яка тривала для нашого підрозділу від березня, завершилася перемогою. І наші бійці звільняли східну частину Херсонської області, заходили аж до Бериславу.
Радість, але вона змішується, звичайно, з відчуттям суму і горя, тому що дуже багато воїнів ЗСУ, тих бригад, які брали участь в операції звільнення, віддали своє життя, дуже багато отримали поранення.
— В якому стані селища Херсонщини?
— На відміну від самого міста Херсона більша частина населених пунктів Херсонської області, які були окуповані, знищені. Знищені на 90% або на 100%. Є населені пункти, села, де не залишилося взагалі жодного цілого будинку.
— Як ви гадаєте, куди ті підрозділи, які росіяни змогли вивезти з правого берега, будуть направляти? Де ми маємо на них очікувати зараз?
— Ми і так уже знаємо частково інформацію, куди ці підрозділи були відправлені. Частина була перекинута на Донбас, частина — в район Мелітополя Запорізької області. А частину вони відвели в тимчасово окупований Крим.
Просто є різні підрозділи. Вони вивезли з території правого берега чотири бригади ВДВ — елітних російських підрозділів. Російські десантники справді, треба визнати, найбільш вмотивовані, підготовлені підрозділи противника, вони не здавалися в полон. Навіть коли їх оточували і пропонували здатися, як правило, вони, якщо не мали можливості відходити, себе підривали гранатами. Ми повинні розуміти, що це принципово інша якість військового матеріалу, з яким ми стикалися.
Але повторю: різні підрозділи і різні частини. Росіяни будуть дивитися: там, де були великі випадки дезертирства, — ті частини будуть насамперед відправлені і кинуті на Донбас. Вони заплатять високу ціну за факт дезертирства. Ті, хто проявили навпаки (з погляду росіян) велику мотивацію — будуть відведені на відновлення.
— Ваш підрозділ воює і на сході. Під Бахмутом відбуваються найзапекліші бої, саме на східному фронті України. Що там зараз?
— Бригада спецпризначення Богуна складається з кількох батальйонів: один батальйон постійно знаходиться на південному напрямку, інші знаходилися на харківському чи на донецькому. Вони між собою не перетиналися в рамках здійснення ними військових операцій.
Щодо бахмутського напрямку, там зараз найбільш складна ситуація. Ворог здійснює, крім вогневого ураження, постійні штурмові дії в режимі нон-стоп, 24/7. Фактично за день може відбуватися п’ять, шість, сім штурмів одних позицій. Вони використовують різні підрозділи, за ротацією змінюють на більш свіжих. А наші підрозділи змушені знаходитися постійно на цих позиціях, без можливості відходити, без можливості відпочинку. І ви уявляєте собі героїзм, коли за 24 години проти вас можуть здійснити п’ять, шість, сім штурмів. І вони ці всі штурми відбивають, тобто випадків взяття цих позицій немає.
Це говорить про те, що українська армія не просто мотивована, вона в прямому і переносному сенсі залізна.
Тэги: