• 
• 
• 
• 

Херсонці, які пережили пекло через вторгнення російських зайд, відмовляються мовчки спостерігати за тим, у ЩО окупанти перетворюють їхнє рідне місто постійними обстрілами. Попри численні руйнування Херсон нині квітне, і причина тому не лише прихід весни, а й старання його жителів. Люди прибирають траву та висаджують квіти на прибудинкових територіях. Один з таких дворів в мікрорайоні Корабел потрапив у фотооб’єктив «Гривни».

Безкінечні ряди заквітчаних білим цвітом вишень в приватному секторі. Стрункі каштани, вишикувані по краю узбіч, що своїм лапатим листям дарують затишок тіні в найспекотніші дні. Місто весни. Місто, з яким пов’язані найдорожчі миті та спогади. Місто-герой і героїв – Херсон. Він нині квітне, попри війну і жахливі щоденні обстріли, які завдають все нових і нових руйнувань.

В мікрорайоні Корабел прибудинкові території багатоповерхівок руками місцевих жителів перетворюються в квітучі сади. Люди висаджують нові рослини, а також доглядають за тими, що вже ростуть на території їхніх дворів. В палісадниках ретельно виполюють бур’ян та поливають квіти.

Дивлячись на однин з дворів  Острова (на фото), де місцеві так дбають про порядок біля своїх домівок, на мить переносишся в минуле мирне життя. Та лише на мить, адже російські загарбники продовжують обстрілювати місто, намагаючись знищити все живе, до чого лише руки дотягнуться. А херсонці висаджують квіти. Херсонці продовжують піклуватись про своє місто, зранене сотнями ворожих снарядів та мін.  

Для когось подібне заняття є свого роду медитацією – допомагає повернути внутрішній спокій в ці страшні часи. Для інших – це спосіб утвердитись в думці, що Херсон вистоїть, що житиме, що відродиться з руїн. Та всіх їх об’єднує спільне почуття – любов до своєї малої Батьківщини.

Одна з тих, хто висаджує квіти у цьому дворі в мікрорайоні Корабел, є місцева жителька Оксана. Херсонка розповіла, що в травні минулого року повернулась до Херсона з Миколаєва, адже просто не витримала розлуки з домом.

«Це моє місце сили – мій дім, мій район, мій Херсон. Тому я і повернулась сюди. Я приїхала, і з того моменту я вже пережила і обстріли, і підтоплення після теракту на Каховській ГЕС», - розказує  пані Оксана.

За словами містянки, разом з сусідкою Інною вони створюють красу в своєму дворі. Остання має невеличку діляночку, якою опікується, і от вже другий рік поспіль висаджує на ній квіти. Однак заняття подруг не залишило байдужими й інших сусідів. Зараз вони також виходять у двір і разом намагаються зробити свій спільний дім більш затишним.

«От нещодавно я пораюсь в себе перед будинком на ділянці, а жінка повз проходить і каже: «Я зараз теж прийду додому, візьму сапу і піду свою траву прибирати». І так роблять багато людей з інших сусідніх будинків. На Острові взагалі дуже мало будинків, де травою все поросло поруч. Просто є двори, де люди ну зовсім старенькі позалишались і їм же вже важкувато. Але я от нещодавно бачила літнього віку жіночку, яка навіть не в дворі, а за двором прибирала траву, понасаджувала квіточок. Я в той день декілька разів проходила повз неї – а вона все загрібає і загрібає», - розповіла пані Оксана.

Люди, які пережили окупацію, шалені обстрілі російських терористів, масштабну екологічну катастрофу – потоп, що стався в наслідок теракту на Каховській ГЕС, все одно не зневірились, не опустили рук.

«Деякі залишилися взагалі без майна – на перших поверхах затопило (після теракту на ГЕС – авт.), – говорить пані Оксана. – От нічого в людини не залишилось – все довелось викинули на звалище і починати життя з нуля. Але люди не зневірилися.

Навпаки у людей таке піднесення, така шалена віра і в себе, і в державу, і в ЗСУ, і в те, що своїми руками ми в змозі зробити все. Зараз ми всі намагаємось якось один одному допомагати, всі привітні, ставимося один до одного з розумінням, повагою. Цінуємо кожну мить життя!

Так що це історія і про квіти, але і не зовсім, розумієте?»…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Троянди на руїнах: історії сміливих жінок Херсона, які борються за своє місто під ворожими обстрілами

Фото «Гривни».

Тэги: