Відновлення, розбудова звільнених від російських окупантів територій, повернення життя на спустошені війною землі, міста й села Херсонщини є одним з найактуальніших завдань, вирішити яке повинна держава. Але з чого починати? Гроші? Почати вже зараз просити, вимагати у партнерів кошти на відбудову? Вже зараз почати залучати на ці цілі грантове фінансування? Чи почати готувати проєкти, пропозиції, обґрунтування: чому цьому селу, а не іншому, чому саме на цей будинок, а не на іншій. З чого треба починати: спочатку гроші, а потім проєкти, чи спочатку проєкти, а потім гроші? Далі у матерілі "Район.Херсон".
Спочатку треба подумати − саме так в ефірі 5 телеканалу відповів відомий в Україні практик реформи децентралізації та регіональної політики, експерт з питань місцевого самоврядування та державної політики Анатолій Ткачук.
Важко не погодитися.
Також необхідно чітко розділяти поняття повернення та відбудова/відновлення/розвиток. Бо повернення − це наповнення людьми населених пунктів. А розвиток − це промисловість, бізнес, заробляння грошей тощо…
Спостерігаючи активність або пасивність держави та громадського сектору в цьому плані розумієш, що чіткий план того, що треба робити – відсутній.
Розуміння того, які заходи повинні бути першочерговими – також немає.
Є незрозумілі, популістські заяви банального змісту, що все відновимо, буде ще краще ніж було, або намагання в гарній яскравій обгортці видати пустушку за дороговказ і Євангелію розбудови України.
Яка візія Херсонщини, з яких першочергових кроків треба розпочати відновлення області, які важелі державного, місцевого регулювання повинні застосовуватися, пільги, заохочення тощо. Про все це будемо розбиратися з громадськими діячами, депутатами, чиновниками, а також простими херсонцями. Думка кожного важлива. Запрошуємо до обговорення.
ВАЖКИЙ ШЛЯХ ДОДОМУ
В коментарі директор ТОВ "Інвестиційне агентство розвитку сільських територій" Юрій Палічев написав так:
− Мої думки щодо відновлення − Ми точно повинні зрозуміти, яка візія Херсонщини після війни? Херсонщина, це про що?! Без цього, думаю, активній частині херсонців буде незрозуміло, чи є сенс повертатися і намагатися відбудувати Херсонщину? Чи є сенс залишитися в еміграції…
І це зрозуміла позиція, але про неї більшість представників, як влади так і громадськості бажають не говорити, або розповідають в пом’якшених тонах і інших акцентах.
Але ця проблема існує і щодня прогресує. Зволікати з її вирішенням не можна. Приїхати до дому мало, лише патріотичними почуттями − нічого не вирішується, особливо коли ти та твоя родина працюють, діти ходять до школи, займаються мистецтвам спортом тощо. Ще важче розмовляти про повернення з селянином, в якого повністю зруйнований дім та господарство, а він та його родина вже працевлаштувалися на роботу в місті, заробляють і будують своє нове майбутнє. Так само лікарі, вчителі тощо. Багато з них отримали хороші пропозиції в інших регіонах, громадах і працюють. Дехто − повернувся на батьківщину і почав там працювати. Умовити цих людей повернутися фактично в невідоме, буде вкрай важко.
Про наявність такої проблеми говорять вже зараз голови громад та начальники військових адміністрації звільненої Херсонщини.
На думку начальника Новокаховської міської військової адміністрації Валерія Брусенського, для того щоб сім'я повернулась, то вони повинні розуміти, що будуть забезпечені три базові складові − житло, робота, соцпакет (лікарня, школа, садок) інакше, немає сенсу повертатись.
«Також дуже важливо зрозуміти, як і в які терміни буде відновлено автомобільне сполучення з лівим берегом, адже їздити через Запоріжжя − це не варіант, особливо враховуючи потребу в їжі, будівельних матеріалах та паливі. Наявність і строки повернення дефіцитних фахівців, які забезпечують роботу критичної інфраструктури, а також лікарі – все це дуже важливо», − зазначив пан Брусенський.
Половина тих, хто виїхав, планують повертатися додому тільки по закінченню війни. Про це свідчать результати опитування, що проводила соціологічна група «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року. 10% планують повернення найближчим часом, 23% – ще перечікують, 11% – не планують повертатися додому.
ІНФОРМАЦІЯ ВІД ООН ЩОДО БІЖЕНЦІВ
В той же час за різними оцінками ООН та інших організацій в Україні понад 13 млн біженців, з яких більше 5 млн ВПО. Майже 8 мільйонів біженців розселені по всій Європі та понад 5 млн внутрішньо переміщених осіб знайшли прихисток в Україні.
Переважна більшість біженців у ЄС та ВПО в Україні – близько 77% та 79% відповідно – зазначають, що хочуть одного дня повернутися додому, однак лише 12% як біженців у ЄС, так і ВПО планують зробити це протягом наступних трьох місяців.
Біженці, які висловили намір повернутися протягом наступних трьох місяців, були переважно старшого віку, ті, хто розлучився з сім’єю, яка все ще перебуває в Україні, або ті, хто стикається з проблемами інтеграції в приймаючих країнах.
Близько 18% опитаних біженців досі не визначилися, чи повертатися. Кількість осіб, які пішли працювати у країнах перебування, також зросла з 37% до 46%.
Частка тих, хто покладається на соціальний захист або грошову допомогу, знизилася з 57% до 50%.
Гадаю якось коментувати, обговорювати такі данні немає сенсу. І так все зрозуміло.
В коментарі відомий громадський діяч, краєзнавець Дементій Бєлий говоре: Херсонщина переживає трагедію, яка захоплює все більше сфер економічного та соціального життя, а також розгортається в навколишньому середовищі.
Також пан Дементій розповів, що першим кроком нашого Відновлення є осягнення масштабів трагедії, яка сталася із Херсонщиною. Й розуміння, що це ще не кінець. Що буде ще набагато гірше.
«Ми повинні також розуміти, що Херсонщина ніколи вже не буде такою, якою була до війни. Частина населених пунктів не зможе відновитись, найбільш активні херсонці не повернуться додому. Й таких буде десятки, якщо не сотні тисяч жителів області. В найближчий час ми не зможемо займатися сільським господарством в тих розмірах, який був до війни. А це один з головних доходів в нашій регіональній економіці» − коментує Дементій Бєлий.
ВІДБУДОВА ХЕРСОНЩИНИ − ПЕРШОЧЕРГОВІ КРОКИ. ОПИТУВАННЯ
На думку екс-голови Херсонської ОВА, народного депутат України Сергія Козиря, відновлення Херсонщини повинно відбуватись в комплексі.
По-перше, це обов’язкове розмінування та вирішення всіх безпекових питань, адже це життя та здоров’я наших людей, які продовжують там жити та хочуть повернутись.
По-друге, це створення вільної економічної зони чи надання пільг для бізнесу.
Тоді бізнес буде більш зацікавлений у повернені, бо буде знати, що всі можливі ризики компенсуються заздалегідь. Також це дозволить створити необхідні робочі місця, щоб люди не просто повертались «у невизначеність», а мали стимул далі працювати та розвивавати свої рідні громади.
По-третє, Херсонська область, як і інші області півдня та сходу України, навіть після перемоги можуть бути під загрозою повторних вторгнень з росії (адже всі ми знаємо історію та розуміємо, що держава-терорист постійно хоче нас захопити), тому ми повинні створити там оборонні підприємства та посилити військові частини.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань в ефірі одного з телеканалів розповів, що на жаль, в області не так як, скажімо, в Києві, де ми бачимо як було знищено будинок, а на зараз його вже відновили.
«В Херсоні про таке говорити рано. Як і про те, що людей можна забезпечити робочими місцями. Поки працює тільки дрібний бізнес і можливостей заробити обмаль», − зазначив Хлань.
Для розуміння першочергових кроків щодо відбудови нашої області було запропоноване опитування в телеграм каналі та опитування місцевих експертів за допомогою анкетування. Експерти були поділені на три групи − журналісти, представники громадського сектору, депутати органів місцевого самоврядування, державні чиновники.
Перелік питань був сформований на підставі аналізу досвіду повоєнного життя країн Європи та Південної Америки та питань, які частіше всього піднімають журналісти, чиновники та експерти в місцевих та всеукраїнських ЗМІ.
Перше місце серед першочергових заходів які необхідно вчинити − це розмінування території. Обрали цей варіант майже 45% екпертів і 70% опитаних в телеграм каналі НОВАМЕДІА
По інших пунктах думки користувачів телеграму і експертів розійшлися:
17% опитаних експертів вважають, що першочерговим кроком для відновлення Херсонщини є запровадження пільг для бізнесу, в той же час всього 3% опитаних в телеграм каналі підтримали такий пункт.
Серед представників експертного середовища по 10,6% здобули пункти − почати відбудовувати міста і села та проведення перепису населення на звільненій території та опитування ВПО щодо їх намірів повертатися на Херсонщину.
В той же час опитані в телеграм каналі віддали за ці пункти всього 2-3% відповідно.
Результати опитування на скрінах:
ПРОБЛЕМА №1 РОЗМІНУВАННЯ
Переважна більшість опитаних вважає розмінування − першочерговою проблемою, яку необхідно якомога швидше вирішувати.
Наприклад, експерт причорноморського центру політичних і соціальних досліджень Володимир Молчанов вважає, що незалежно від успішності чи неуспішності всього іншого, територія має бути безпечною.
Він також зазначив, що для цього люди, зокрема і відряджені з інших регіонів, які ризикують життям, мають отримувати платню як бойові.
«Скільки у нас після визволення було загиблих і поранених вибухотехніків, ось лише групові підриви: бригада з Житомира, дві бригади з Миколаєва. Скільки фермерів зараз, коли невпинно спливає відведений природою час на висівання ярових культур, виїжджають на неперевірені поля, і майже гарантовано підриваються» ,− резюмує пан Володимир.
Тобто, єдино можлива, теоретично, економічна діяльність в регіоні залишається часто неможливою.
НАВІЩО ПЕРЕПИС?
Багато хто під час написання цього матеріалу питав мене, навіщо в опитування пункт про перепис населення та опитування ВПО. Навіщо? Саме для того, щоб мати повну картину населення, яке вже є на території області. Хто це ‑ пенсіонери, молодь, працездатне населення, фахівці яких галузей тощо. І по-друге, щоб мати приблизну але науково обґрунтовану уяву про настрої херсонців, яких війна і доля розкидала по всьому світу. Чи бажають вони повернення? Коли саме? На яких умовах. І так далі…
Маю тверде переконання, що без володіння такою інформацією займатися плануванням, ‑ марна справа, піар, популізм і тупо списання грошей.
Це як планувати бойову операцію взагалі не розуміючи яка в тебе чисельність бойових підрозділів, скільки техніки і головне – фахівців, які будуть ремонтувати її та працювати на ній в бою.
Володіння такою інформацією сприятиме та допомагатиме розробникам програми відновлення Херсонщини. Відповідні зміни до законодавства монобільшість в країні вождистського типу може внести за пару годин, так само є всі технічні можливості провести якісне опитування як на території України так і за її межами. Головне бажання, розуміння того, що це необхідно зробити.
ПЕРШІ КРОКИ
Вивчивши досвід багатьох країн, які пережили війни, конфлікти та мають досвід успішної реінтеграції деокупованих територій, можна виокреслити основні пункти, які необхідно реалізовувати на Херсонщині. Тут необхідна синергія місцевої влади, законодавчої, виконавчої та Офісу Президента. А також конструктивна співпраця з військовими. Необхідно змінювати законодавство, місцеві регуляторні акти, підходи тощо. Ну і звісно громадськість. Яка повинна допомагати владі реалізовувати окремі напрямки − інвестиції, кадрова політика, гуманітарна сфера тощо. Треба не меморандуми, а конкретна співпраця, затягування представників громадського сектора до роботи в органах місцевого самоврядування, військових адміністрацій тощо.
Дементій Бєлий вірно зазначає, що другим кроком буде розуміння необхідності відновити нашу область не до рівня , «як це було», а у необхідності повної зміни підходів до реконструкції та перебудови. Херсонщину треба відбудовувати на нових засадах. З новими підходами.
«А для такого кроку нам потрібно, щоб розумні та активні науковці, підприємці, просто небайдужі люди уклали союз з сучасними урядовцями та менеджерами. А тут є проблема. У нас ‑ катастрофічна відсутність сучасних урядовців та менеджерів. Третім кроком повинно стати відбір таких управлінських кадрів, які могли б реалізувати поставлені завдання. Як це зробити, я навіть поки не уявляю», − вважає експерт.
Щодо інвестицій, необхідно розмови про черги інвесторів, які тільки но й чекають як вкласти кошти в нашу область вважати популізмом і намаганням зберегти обличчя.
На думку Бєлого, нам обіцяють значні інвестиції в економіку зруйнованих областей.
«Але, щоб ці інвестиції прийшли та запрацювали нам буде необхідними прозорість, зведення корупції до мінімуму, справедливий суд та адекватна правоохоронна система. Це й буде четвертим, п'ятим, шостим та сьомим кроками»,‑ зазначив Бєлий.
Ось ці кроки. Черговість насправді не важлива, так як кожен з цих пунктів можна виконувати паралельно з іншим:
Відбудова населених пунктів деокупованої Херсонщини;
Розмінування території;
Запровадження пільг для бізнесу, який працюватиме на деокупованій частині Херсонщини, і це питання як місцевої влади так і парламенту;
Матеріальне заохочення фахівців повертатися на Херсонщину;
Підвищення зарплати фахівцям, запровадження виплат так званих «підйомних»;
Заохочення спеціалістів з інших регіонів, скорочення кількості чиновників;
І мій прогноз. Можна віднестись до нього з усмішкою, можна проігнорувати як і все, що я писав до 24 лютого 2022 року… А можна дослухатися. Тут немає жодного примусу, справа кожного, як і відповідальність. Варіанти розвитку подій такі:
I варіант: не буде змін, буде все як в Косово ‑ сірі убогі, напівзруйновані будинки, сміття, а в центрі кожної громади позолочений пам’ятник умовному лідеру. Щось на кшталт «великого Клінтона» в Приштині, який вказує напрям руху.
II варіант: будуть відбудовані школи і будинки, в яких не буде ні людей ні учнів. Але дуже добре відчуватимуть себе ті, хто виграв підряди на таку відбудову.
III варіант: ми дослуховуємося до думки фахівців, експертів, практиків з усіма позитивними наслідками.
Насправді в нас вибір не дуже і великий.
І НАСАМКІНЕЦЬ
Херсонщину по переду чекають важкі часи. Відновлення, відбудови, тяжкої праці. Кров і піт, як казав Вінстон Черчель.
При будь-яких розкладах в усіх розмовах, суперечках, при будь-якому плануванні ми повинні розуміти головне − вже ніколи не буде так, як це було до війни.
Тэги: