• 
• 
• 
• 

Сьогодні фермери на тимчасово окупованих територіях Херсонщини зазнають тиску з боку країни-агресора, яка змушує їх реєструвати свої підприємства за російським законодавством та годує обіцянками допомоги, по факту доводячи до банкрутства. А після деокупації на них чекають слідчі дії з боку української влади...

Окупанти годують херсонських фермерів обіцянками

Замість обіцяного розвитку аграрної сфери на тимчасово окупованій Херсонщині росіяни фактично доводять дрібних виробників до банкрутства. Ключовими факторами у цьому процесі є відсутність ринків збуту та державної підтримки, яку обіцяли аграріям. Про це розповіли самі херсонські фермери в інтерв’ю російським пропагандистам, пише «IPC-Херсон».

На відсутність робітників, які мають бажання працювати на полях, скаржиться фермер Валерій Черкашин. Згідно з реєстрами, він очолює фермерське господарство «Время», що знаходиться в селі Петрівка Генічеського району. Наприкінці 2022 року Черкашин перереєстрував своє господарство в Росії, та, як бачимо, це йому ніяк не допомогло.

Витяг з російського реєстру з фірмою Валерія Черкашина. Усі фото: kherson.ipc.org.ua

«Ми не можемо спрогнозувати, що буде далі. Не можемо спрогнозувати рівень зарплатні для людей. Робітників залишилось дуже мало. Багато виїхали, багато не хочуть працювати… У мене частина овочів залишилась на полі, я не зміг її зібрати, тому що не вистачило людей. Овочі просто побило морозом», – скаржиться Черкашин.

Його колега, фермер Павло Кім, додає, що росіяни не виконують свої зобов’язання з підтримки місцевих аграріїв. Всупереч обіцянкам окупантів, місцеві фермери, що погодились на співпрацю, не можуть отримати пільгові кредити та фінансову підтримку від росіян.

«На сьогодні нам не вистачає коштів і ми шукаємо, де їх знайти… Шукаємо пільгове кредитування. Їздили з цими питаннями в Росію. Поки все без результатів», – повідомив фермер Кім.

Павла Кіма немає в російських реєстрах, проте відомо, що він здійснює діяльність у Скадовському районі. У селі Благодатне, що на Скадовщині, на початку 2023 року росіянами зареєстровано фермерське підприємство «Кім Леонід Іванович». Тож, імовірно, підприємство Павла Кіма просто записане на когось із членів його родини.

Тепер щодо обіцянок: у листопаді 2022 року російські ЗМІ заявили, що фермерам з нових окупованих територій надаватимуться кредити під мінімальний відсоток та субсидії від держави на відновлення виробництва. 

«Фермер може отримати 4,5 тисячі рублів на гектар. Це надзвичайно велика субсидія, це допоможе фермерам вийти на поля навесні», – зазначав тоді член Громадської палати Московської області. 

Обіцянки росіян від 3 листопада 2022 року

Також для фермерів окупованої Херсонщини обіцяли знайти нові ринки збуту. Їхня продукція мала експортуватися до окупованого Криму, Ставропольського та Краснодарського країв Росії.

Але, як бачимо, своїх гарантій росіяни не забезпечують, а за відсутності робітників та українського ринку збуту багато фермерських підприємств на лівобережжі опинилися перед загрозою банкрутства.

Чи кожен фермер, який зареєстрував господарство за законами РФ, – колаборант?

Окреме питання, власне, – колаборація аграріїв із загарбниками на тимчасово окупованих територіях. Фермерів здебільшого примушують реєструвати їхні господарства за російським законодавством. Незгодних попереджають, що ферму заберуть, власника та працівників відправлять на допит, а то й у підвал. Про це 6 лютого повідомила Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).

«Фермери на захоплених землях не можуть повноцінно працювати. У них бракує запчастин, насіння, добрив, засобів захисту рослин. Логістичні ланцюги зруйновані, продати врожай майже неможливо. На дорогах – блокпости, тривають постійні обшуки та погрози. З боку окупантів відбувається постійний тиск з вимогою зареєструвати господарство за російським законодавством, останнім часом вимагають отримати й громадянство Росії», – йдеться у повідомленні ВАР.

Фермери, які є учасниками ВАР, розповіли про свою роботу в окупації. Приміром, Олександр Гладчук (ім’я змінене з міркувань безпеки) із 2002 року господарював на своїй фермі в Запорізькій області. На початку минулого року в нього було 1460 гектарів під традиційними культурами та 170 голів молочного скота. За рік господарство сплачувало близько 3 млн грн податків та давало роботу з півсотні місцевим жителям. Перші БТР загарбників зайшли 29 лютого. З того часу господарство почало занепадати. 

«Через те що зачинився молокозавод, ми віддали всіх корів на забій. Потім почала зупинятися техніка, бо з’явився дефіцит запчастин. Врожаю продавали дуже мало та за низькою ціною. Росіяни постійно погрожували через те, що я не реєстрував господарство згідно з їхнім законодавством. У сусіда забрали все, тому що цього він не зробив. Через постійні погрози мені довелося виїхати, а за фермою доглядають робітники, які залишилися в нашій місцевості. Вони працюють та заробляють собі гроші на існування», – розповів фермер.

Після реєстрації за російським законодавством працівників господарства почали примушувати отримати громадянство країни-окупанти. Санкції за ухиляння – ті ж самі.

«Ми до останнього трималися та уникали співпраці із росіянами, чекали деокупації. Але ті, хто не можуть виїхати, опиняються на межі. Закон про колаборацію убезпечив би нас від утисків після звільнення. Дав би чіткий сигнал – як можна поводитися із загарбниками, а як ні», – наголосив Олександр Гладчук.

Від початку березня минулого року в Україні діє закон, яким запровадили кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Проте експерти кажуть, що норми закону розмиті, а правоохоронці можуть їх інкримінувати майже будь-кому на деокупованій території.

Задля уточнення деталей законопроєкту, у серпні минулого року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій створило робочу групу з напрацювання деталей до документу. Вони втілились у 2 законопроєкти, які досі не ухвалені. Тоді в Мінреінтеграції заявили:

«Формально під кримінальну відповідальність могли підпадати люди, які жодним чином не шкодять Україні, а вимушені працювати у реаліях тимчасово окупованих територій, щоб прогодувати власні родини та підтримувати життєдіяльність своєї громади: наприклад, лікувати хворих або забезпечувати роботу об’єктів критичної інфраструктури. До Мінреінтеграції почали надходити сотні звернень: люди просять роз’яснити, чи підпадає та чи інша діяльність під Кримінальний Кодекс України», – пояснили необхідність ухвалення цих документів в Міністерстві.

Всеукраїнська аграрна рада вкотре закликала народних депутатів ухвалити ці 2 законопроєкти (№ 7646 і № 7647). Їх положення чітко встановлюють норми – хто є зрадник, а хто працює заради виживання, наголошує ВАР.

Тэги: