З якими проблемами зіштовхнулися аграрії Миколаївської області напередодні весняної посівної, які перспективи нового сільськогосподарського сезону та як це – бути фермером на лінії вогню?
Проблеми аграрного сезону-2023
Основною проблемою сільгоспвиробників Миколаївщини напередодні весняної посівної є те, що область має обмежені можливості кредитування через воєнні ризики. Про це сказав голова обласної військової адміністрації Віталій Кім на брифінгу в медіацентрі «Україна – Укрінформ» 2 лютого.
«Миколаївщина має обмежені можливості щодо кредитування через військові ризики, і це є основною проблемою для сільгоспвиробників напередодні весняної посівної. Бо пальне, насіння і все інше є, а ось із грішми є питання», – сказав Кім.
За його словами, зараз вирішується питання щодо створення фонду, який би міг страхувати ризики банків, які погодяться працювати в цьому регіоні й надавати кредити фермерам під посівну.
Ще одна проблема – станом на початок лютого 2023 року закупівельні ціни для аграріїв Миколаївщини залишаються нижчими майже в три рази, порівняно з довоєнними. Плануючи сільськогосподарський сезон, фермери змушені скорочувати об'єми посівів та шукати нові нішові культури.
Про це «Суспільному» розповіла голова комісії з питань агрополітики Миколаївської облради Надія Іванова. За її словами, раніше саме в лютому починали зростати закупівельні ціни на збіжжя. Проте у 2023 році такого не відбулося.
«У цілому ринок, якщо порівнювати у валютному еквіваленті, а аграрії все одно прив’язані до іноземної валюти, то довоєнні ціни на зерно були понад 400 доларів за тонну, то наразі (станом на початок лютого 2023 року, – ред.) – 160-180 доларів. Якщо соняшник був 800 доларів за тонну, то наразі 400. Тобто ціни мінімальні», – розповіла Надія Іванова.
Під впливом економічних факторів, зі слів фахівчині, сільгоспвиробники мають прилаштовуватися до ситуації.
«Аграрії зменшують площі під посів культур зернової групи, скоріш за все, будуть зменшені площі й під посів соняшнику. Але шукають вихід у вирощуванні нішевих культур, багато хто йде на те, чого ніколи не робили. Наприклад, коріандр, гірчиця, льон, просо тощо», – зазначила Надія Іванова.
За словами Віталія Кіма, наразі 10% території Миколаївщини є замінованими, тому площі під посів зернових будуть зменшені. Надія Іванова додає, що найбільше постраждали аграрії трьох районів області.
«Є зменшення площ в області через агресію Росії – відсутність розмінування, бойові дії. Особливо на півдні та сході області», – пояснила фахівчиня.
Серед позитивних моментів голова комісії з питань агрополітики назвала відсутність ажіотажу з пальним.
«Цейтноту з паливом не спостерігаємо. Оператори цього ринку поки не відчувають дефіциту сировини. Постачання зерна до портів Одеської області налагоджено, легше стала логістика по Україні. Поки ніхто не лякав зростанням цін», – сказала Надія Іванова.
«В одному кінці поля сіємо, а в іншому снаряди рвуться»
Фермер Тарас, житель колишнього прифронтового села Галицинове на Миколаївщині, попри російські обстріли, з 24 лютого минулого року залишався із сім'єю в рідному селі. Увесь час за можливості продовжував займатися аграрною справою, пише «Суспільне».
З його слів, на початку повномасштабного вторгнення ще понад тиждень ходив на роботу на глиноземний завод, але в одну мить життя розділилося на «до» та «після».
«Найсильніший обстріл був у нас 7 березня. То обстріляли все село наше. Ну, і на фермі було багато прильотів. Це, мабуть, була авіація, тому що в мене розбило комбайн, посікло трактори. Ховалися мої трактористи під комбайном. Добре, що ніхто не загинув», – розповів Тарас.
Житель Галицинового фермер Тарас. Усі фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Фермерством Тарас займається 25 років. За його словами, 2022-й був найскладнішим. Попри небезпеку, із працівниками продовжували сіяти. У власності чоловіка – понад 17 гектарів землі.
«В одному кінці поля поки сіємо, у тому кінці поля снаряди рвуться. Бувало таке, що на половині поля трактор залишали й бігли з трактористом до автівки. І тікали, щоб почекати пів години, аби обстріли припинилися», – згадує фермер.
Подвір'я ферми Тараса
За словами Тараса, зібрати врожай тоді не змогли через постійні обстріли російських окупантів.
«Скирда в мене також згоріла. Десь було тонн 50. Можливо, навіть більше сіна, хорошого сіна. Я розраховував ним ще цілий рік прогодувати свою скотину. У мене поголів'я велике. Практично 80 голів. Доводиться пасти. Пасемо ми в лісі, у посадках. Небезпечно, поки Бог милує. А ще в мене на касеті корова підірвалася. Розірвало корівку та бичка», – розповідає чоловік.
У Тараса – 80 голів худоби
Найтрагічнішим днем для себе чоловік називає 7 серпня 2022 року.
«Мама каже, піду нарву на компот цих... У нас тут груші прямо такі дикі. Кажу: "Ну, мамо, йди, нарви". Тим паче ми вже корів вигнали. Вони вже паслися. Можливо, пів години пройшло, а мами немає. Потім чуємо сильний вибух один. Десь поряд, тому що в нас аж стеля затремтіла прямо в хаті», – загадує Тарас.
Далі, зі слів чоловіка, із сестрою телефонували матері, але безрезультатно.
«Ми вибігли на дорогу, а мама вже тут лежала. А потім побачили ось у тій ямі снаряд лежав. Ймовірно, від САУ (самохідної артилерійської установки, – ред.) чи танка. У цей час мій син із пастухом корів пасли. Але вони трохи далі пасли. Добре, що вони не постраждали в цей час», – говорить чоловік.
Пошкоджена техніка фермера
Тарас у 2023 році планує продовжувати роботу. Зокрема, буде засівати поля ярим ячменем. Адже, зі слів фермера, його худобі потрібні корми, яких в запасі понад три тонни.
«Герої без зброї»: подружжя з Херсона збирає кошти на підтримку рятувальників міста
Позбутися нетерпимих мовних маркерів
Миколаївська область визначена пріоритетною в розмінуванні сільгоспземель
Дію «зернової ініціативи» продовжено. Чому миколаївські порти все ще заблоковані?
Херсонцям з інвалідністю нададуть допомогу в Миколаївському центрі реабілітації
