• 
• 
• 
• 

«Я з Херсона» – «Ох, ну ви тримайтеся там, ми за вас молимося». Це уривок моєї розмови з продавчинею сувенірної крамниці в центрі Вільнюса. Причому їй не треба було пояснювати, що Херсон – це місто в Україні, і що саме відбувається в ньому сьогодні. Литовці знають про всі звірства, які Росія чинить на території нашої держави, вони так само, як і ми, ненавидять росіян і дуже багато донатять заради нашої перемоги. 

На серію заходів «Свобода ЗМІ та преси під час війни» журналістів декількох українських прифронтових видань, зокрема й «Гривни», до Вільнюса запросив Пятрас Ауштрявічюс, депутат Європейського парламенту від Ліберальної партії Литви, член фракції «Оновлення Європи». За підсумками цього візиту, який допомогла організувати Програма Партнерства в галузі мас-медіа в Україні (UMPP), IREX in Ukraine, можемо констатувати факт: такої підтримки України, як у Литві, мабуть, не зустрінеш більше ніде, а такої кількості українських прапорів, як у Вільнюсі, навіть не в усіх наших містах побачиш.

МЕДІАПРОСТІР ЛИТВИ НАПОВНЕНИЙ НОВИНАМИ З УКРАЇНИ

Українські медійники відвідали редакції кількох провідних литовських ЗМІ, а також побували в редакції регіональної газети «Тракайська земля». Наші колеги з Литви розпочинають практично кожен свій випуск новин з інформування населення щодо подій в Україні. Навіть «Тракайська земля», що виходить у провінційному містечку невеликим накладом, на першій шпальті кожного (!) випуску газети містить інформацію, що стосується України.

Українські журналісти в гостях у редакції газети «Тракайська земля». Литва, м. Тракай, вересень-2023

Перша шпальта одного з номерів щотижневика «Тракайська земля»

До речі, у місті Тракай знайшла прихисток Світлана Павліченко, головна редакторка газети Великолепетиського району Херсонщини «Таврійські вісті». А в редакції національної телерадіокомпанії LRT ми зустріли колег із Чернігова – подружжя медійників Олену та Олега Головатенків, які працюють тут над створенням радіопрограм із циклу «Українська Хвиля».

Тож медіапростір Литви цілком заповнений інформацією про події в Україні, причому часто – із перших вуст, адже наші литовські колеги бувають і на прифронтових територіях.

МАТЕРІАЛЬНА ТА МОРАЛЬНА ПІДТРИМКА

Литва від самого початку повномасштабного вторгнення РФ продовжує активно підтримувати Україну – потужною гуманітарною допомогою, наданням зброї, техніки тощо. Враховуючи невеликий розмір країни та кількість її населення (майже 3 мільйони жителів), саме від Литви ми отримуємо сьогодні чи не найбільше підтримки.

Звичайні литовці теж продовжують донатити. Мабуть, усі українці пам’ятають, як минулого року жителі Литви за три дні зібрали понад 5 млн євро на придбання безпілотника Bayraktar для України. Допомагають і волонтерські організації.

«Лише в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми зібрали 3 мільйони євро донатами. А загалом на даний час ми зібрали 65 мільйонів евро», – розповів нам Йонас Охман, голова одного з найвідоміших благодійних фондів Литви Blue/Yellow, який підтримує Україну з 2014 року.

Волонтер Йонас Охман з позивним Панда – народився в Швеції, живе в Литві й активно допомагає Україні. Литва, м. Вільнюс, вересень-2023

На зібрані гроші волонтери Blue/Yellow купують каски, бронежилети, ліки, одяг та інше спорядження і самі везуть усе це на фронт, тож про потреби бійців знають із перших вуст.

Однією зі значних акцій фонду був збір коштів на придбання радарів для захисту цивільних об’єктів від російських ракетних обстрілів.

«Ми планували зібрати 6 мільйонів євро – натомість зібрали 14. Тож нам вдалося купити 16 радарів. І люди не втомилися допомагати – майже щодня ми отримуємо тисячі євро у вигляді пожертв для України», – розповідає Йонас Охман.

У готовності литовців допомагати ми пересвідчилися і під час зустрічі з мером Тракайського муніципалітету Андрюсом Шатявічусом. Коли від української делегації прозвучало прохання передати на потреби ЗСУ списану техніку, якщо така є, він не роздумував ні хвилини.

«У нас справді є така техніка, ми готові надати її українцям, – відповів Андрюс Шатявічус і тут же доручив своїм помічникам виконати необхідні приготування. А потім додав: – Нам не треба дякувати – це ми маємо дякувати українцям, і ми хочемо робити для вас іще більше. Найголовніше робите ви – ви воюєте».

Мер міста Тракай Андрюс Шатявічус свого часу став наймолодшим мером у Литві – цю посаду він обійняв у віці 26 років. Литва, вересень-2023

Площа перед Тракайською міською адміністрацією. Литва, вересень-2023

Ну а моральна підтримка литовцями українців відчувається в цій країні буквально на кожному кроці. Коли ти йдеш вулицями Вільнюса й повсюди бачиш українські прапори, що прикрашають балкони квартир чи будівлі держустанов. Коли в кав’ярні, почувши, що ти з України, тебе просто пригощають кавою. Коли ти їдеш по Каунасу в автобусі синьо-жовтого кольору з українською символікою, а місцеві жителі привітно махають вам услід…

Здавалося б, усе це – дрібниці. Але насправді така підтримка свідчить, що українці – не самі в цій боротьбі з агресором, і це неабияк надихає та надає сил і далі боротися.

Майже на кожній вулиці Вільнюса майорять українські прапори. Литва, вересень-2023

«РОСІЯНИ ТУТ РОЗМОВЛЯЮТЬ ПОШЕПКИ»

Литовці чудово розуміють, що сьогодні Україна захищає і їхню незалежність теж, і що ворог у нас спільний – Росія. Вони добре пам’ятають події 13 січня 1991 року у своїй країні, коли люди вийшли на вулиці відстоювати свою незалежність, а Москва кинула проти них війська. Тому для литовців вільна, безпечна Україна – це дуже важливо.

Сьогодні Литва проводить серед свого населення низку превентивних заходів, мета яких – навчити людей, як розрізняти пропаганду, як діяти в разі можливого нападу тощо. Навіть у школах проводять зустрічі з експертами міноборони та НАТО – щоб діти розуміли, хто ворог і в чому його підступність.

Усе це – елементарні попереджувальні кроки, які мала би зробити українська влада ще з 2014 року. Адже після анексії Росією Криму та нападу на Донбас наші можновладці напевно знали, до чого все йде, тож повинні були готувати населення. На жаль, маємо те що маємо...

Сейм Литовської Республіки. У залі засідань та на столах депутатів теж чимало української символіки. Литва, м. Вільнюс, вересень-2023

До речі, проросійськи налаштованого населення в Литві – близько 6%. Самі росіяни, які тут живуть, поводяться тихше води, нижче трави.

«Їм некомфортно тут жити. Та вони навіть на вулиці пошепки говорять!» – зазначила в розмові одна з наших литовських колег-медійниць.

Тим паче тут пильно стежать за тим, щоб росіяни не влаштовували жодних мітингів чи маршів з прапорами країни-агресорки, які іноді можна бачити сьогодні в деяких країнах Європи. 

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ РОЗБУДИЛА ЄВРОПУ

Війна Росії проти України неабияк згуртувала Євросоюз, стверджує депутат Європарламенту від Ліберальної партії Литви Пятрас Ауштрявічюс. За його словами, сьогодні парламентарі, приймаючи рішення, що стосуються підтримки України, майже одностайно голосують «за».

«Ця війна дуже змінила Європу. Ми ж спали, ми нічого не розуміли. [Подій] 2014 року було недостатньо. Виявляється, мала статися жорстока війна, щоб європейці нарешті проснулися. Сьогодні вже всі розуміють, що підтримка України – це підтвердження наших цінностей. Тому ми будемо з Україною до кінця – поки Україна не буде інтегрована в Євросоюз і не стане членом НАТО. Хоча при цьому й розуміємо, що майбутнє буде з новими викликами – більше допомоги потрібно буде: як фінансової, так і військової. Це нелегко буде зробити з різних причин, але Заходу потрібна перемога України.

І от саме зараз у Європарламенті ми проводимо перемовини стосовно нового документа, так званого «інструмента для України», згідно з яким [планується розподілити] 50 мільярдів євро допомоги на 4 роки», – розповів нам Пятрас Ауштрявічюс.

Депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс (праворуч) під час зустрічі з українськими журналістами. Литва, м. Вільнюс, вересень-2023

ДОПОМОГА ТЯГИНСЬКІЙ ГРОМАДІ ТА ІСТОРИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК

До речі, парламентар опікується сьогодні Тягинською громадою, населені пункти якої постраждали під час окупації правого берега Херсонщини, потім – від затоплення після теракту на Каховській ГЕС, а нині переживають щоденні жорстокі обстріли з боку російських військових.

«Ми збираємо й веземо гуманітарну допомогу жителям Тягинської громади. Також уже є домовленість про передачу пожежних автомобілів. Ми маємо історичний зв'язок з Тягинкою – адже там ще на початку XV століття наш князь Вітовт побудував декілька оглядових веж, і одна з них збереглася. Цей історичний зв'язок підштовхнув нас, і ми вирішили, що Тягинці треба допомогти. Ми звернулися до багатьох муніципалітетів Литви, партій. І вже зібрали чимало допомоги й продовжуємо збирати», – розповів Пятрас Ауштрявічюс у коментарі «Гривні».

Європарламентар каже про «Вежу Вітовта», яку у 2018 році було внесено в Держреєстр пам’ятників України національного значення. Нагадаємо, що археологи визначили, що тут колись проходили кордони Великого князівства Литовського часів князя Вітовта. А в 2017 році отримали докази, що на цьому місці могла бути фортеця князя – археологи розкопали частину фортеці, схожу за архітектурою на резиденцію Вітовта в місті Тракай.

Знаменитий замок у місті Тракай – стародавня резиденція литовських князів. Сьогодні його теж прикрашає український прапор. Литва, вересень-2023

Одна з історичних вулиць у місті Тракай. Литва, вересень-2023

ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ БУДЕ СКЛАДНИМ І ДОВГИМ

У Литві вважають, що війна Росії проти України закінчиться не скоро. Тому українцям варто бути готовими до цього, а литовці, своєю чергою, обіцяють підтримувати стільки, скільки буде потрібно.

«У мене немає ніяких ілюзій з приводу того, що війна скоро закінчиться. Я вважаю, що ця війна буде дуже довгою, дуже. Не обов’язково це активна фаза, бої. Але умовно війна триватиме 10 років. Шлях до перемоги буде довгим, болючим і складним», – висловив нам свою думку литовський волонтер Йонас Охман.

Усі фото автора

Тэги: