Інтерв’ю з генеральною директоркою потужного херсонського медичного закладу – КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені Є. Є. Карабелеша Аллою Малицькою про роботу під обстрілами, пакети послуг, зарплати лікарів та благодійну допомогу.
- Алло Павлівно, поділіться, будь ласка, своїми враженнями від роботи в незвичних умовах: під безсистемними обстрілами, у постійному напруженні.
- Наш колектив укотре переживає дуже важкі часи. Під час роботи в умовах пандемії коронавірусної інфекції думали, що гірше вже нічого бути не може. Але як виявилося – може. Працюючи під час окупації, очікували звільнення і також сподівалися на полегшення. А сталося як? Віра в те, що воля, свобода надає багато сил творити й працювати, не вмерла, а навпаки – зміцнилася.
Але з іншого боку – коли відкрилися кордони і виїхати стало легше, то побачили тенденцію, що наші співробітники активно користуються такою можливістю. Мене як керівника дуже хвилюють такі моменти, і я переживаю. Але ставлюся до цього з розумінням, особливо до родин, в яких є діти. Навіть наполягаю, щоб мами вивозили дітей.
В умовах воєнних дій і браку медичних кадрів, але завдяки допомозі волонтерів, колег з інших областей ми гідно завершили півріччя і підійшли до професійного свята. І хоч пацієнтів стало менше, ми намагаємося надавати медичну допомогу за сучасними стандартами. Ми маємо змогу надавати допомогу 100-відсотково безоплатно.
- Тим більше, що тепер немає поділу між районами міста й можна обрати лікаря незалежно від прописки?
- Так, медична реформа триває, і принцип, що пацієнт може обирати медичну установу, зберігається. І навіть незважаючи на те, що ми працюємо під обстрілами, людина з будь-якого регіону може скористатися меддопомогою в нашому закладі, особливо спеціалізованою допомогою.
- Медики виїжджали. Але ж і повертаються…
- Це гарна тенденція. Повертаються і лікарі, і медичні сестри. Я кожного дня підписую заяви з проханням «прошу вважати мене таким, що приступив до роботи після відпустки без збереження…» Хоча є певний відсоток людей, які ще чекають на більш сприятливі умови проживання в Херсоні. Деякі з них працюють у Миколаєві, Одесі. Частина виконує свої обов’язки в режимі онлайн, зокрема, сімейні лікарі, які не втрачають контактів зі своїми пацієнтами.
- Як відбувається профорієнтація тих, хто якийсь період часу не практикував у медицині, чи тих, хто хоче розширити свої можливості?
- Наша лікарня потужна своїми традиціями. І один із таких традиційних стовпів – це навчання персоналу. Пригадую, як тільки прийшла після вузу працювати, мені одразу сказали, що маю обрати ще й другу спеціальність. Тож я обрала функціональну діагностику, мене вивчили на робочому місці. Адміністрація лікарні завжди слідкувала за тим, щоб була заміна.
І зараз такі вимоги часу, що й лікар, і медична сестра повинні мати другу спеціалізацію. Отож працюємо під цим девізом: «Отримай другу спеціальність». Під це завдання в нас є план навчання. До речі, добре поставлена ця робота у ЛОР-відділенні, де майже всі палатні медичні сестри мають статус ще й операційної медсестри. І в них за потреби чи під час чергувань гарна взаємозамінність. Такий позитивний досвід ми будемо тиражувати й надалі. Незважаючи на те, що половина медиків відсутня, ми не згорнули роботу стаціонарних відділень. Десь трохи перебудували роботу, але в цілому надаємо допомогу за всіма напрямками.
- А за якими пакетами медичних послуг Програми медичних гарантій в лікарні можуть отримати допомогу безоплатно?
- По-перше, це амбулаторно-поліклінічна допомога, стаціонарна допомога без хірургічних втручань, окремо – стаціонарна допомога з хірургічними втручаннями, хірургія одного дня, допомога пацієнтам з ВІЛ-інфекцією. Пріоритетні пакети – допомога хворим з інсультами, рання онкодіагностика, гастроскопія, колоноскопія, бронхоскопія, цистоскопія.
Лікування туберкульозу проходить на амбулаторному рівні – завдяки співпраці з фтізіопульмонолонічним центром і координації з обласного Департаменту здоров’я отримуємо необхідні медикаменти й роздаємо безкоштовно.
Ми також законтрактувалися на новий пакет медичних послуг для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (діаліз). Але поки що він не працює, оскільки немає клієнтів (обслуговуються в Миколаєві) і очікуємо на фахівця із сусідньої області.
Також законтрактувалися на пакет по супроводу й лікуванню пацієнтів із психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги. Лікарі й медсестри поліклінік пройшли курс навчання, отримали сертифікати й надалі користуватимуться набутими знаннями у своїй практиці. Адже наразі психологічна допомога надважлива: у всіх було велике навантаження на психіку щодо постійної небезпеки – як у херсонців, так і в медиків. І стан тривоги накопичується. А саме від відновлення стану здоров’я залежить, наскільки продуктивними будемо в подальшому. Тож у цьому напрямку проводиться чимала робота. Зокрема, я мрію про створення амбулаторного центру психологічної підтримки. Але про нього іншим разом.
- Усе для пацієнта, і це чудово. А як вирішується ситуація з безпекою медиків на робочому місці?
- Що стосується питань безпеки, то в першу чергу приводимо до ладу сховище в стаціонарі, зробили запаси їжі, води й медикаментів. Систематично навчаємося правильним діям у разі повітряної тривоги. Але водночас сподіваємося, що настане час і нам це не знадобиться.
- Херсон відноситься до зони бойових дій, тож відповідно до урядової Постанови передбачені доплати до заробітної платні…
- Так, адміністрація підприємства намагається тримати високою планку виплат на всіх працюючих. Скажу тільки, що середня зарплата лікаря на сьогодні складає понад 30 тис. грн.
- Чи хочете подякувати помічникам, які допомагали й продовжують допомагати виживати в нинішніх умовах?
- Усі підрозділи нашого підприємства з великою вдячністю приймають щиросердні жести доброї волі від організацій і громадян. Їхня щедрість і увага заслуговує на найвищу похвалу. Тільки за перше півріччя 2023 року до лікарні надійшло гуманітарної та благодійної допомоги на суму 23 467 929 грн. Допомога надходила для надання медичної допомоги пацієнтам, підтримки співробітників лікарні та евакуйованих осіб.
За рахунок таких надходжень ми були забезпечені препаратами інсуліну та іншими ліками категорії хворих на діабет; лікарськими препаратами для співробітників і населення, які мають хронічні захворювання та потребують постійного прийому ліків; засобами для надання паліативної допомоги; необхідним для лікування і харчування пацієнтів в стаціонарних умовах; для утримання потерпілих від затоплення після підриву Каховської ГЕС та інше.
Увесь час ми тісно співпрацювали з міжнародною організацією «Лікарі без кордонів», ЮНІСЕФ, Всесвітньою організацією охорони здоров’я і багатьма іншими громадськими організаціями, про які будемо розказувати окремо.
Хто б що не казав і не критикував, але ми постійно відчували підтримку місцевих органів самоврядування: як міста, так і області. Це стосується не лише медикаментів, а й обладнання. Отримували те, чого взагалі не мали або мали, але не в такій кількості. Отож, допомога була значимою.
Від початку воєнних дій херсонці також привозили ліки й продукти харчування – ділилися і дивували гарними вчинками.
Усім низький уклін і подяка від медиків і пацієнтів. Завдяки їм медична допомога надавалася на високому рівні.
- Алло Павлівно, які б часи не були, а професійне свято важливе. Адже це можливість укотре підкреслили значимість професії медичного працівника, його глобальну роль у суспільстві. Кого ви могли б відзначити цього дня словами вдячності?
- У першу чергу хочу назвати серед кращих лідерів медичного директора з госпітальної роботи Ганну Володимирівну Гостєву. Вона професійно грамотно тримала колектив «на плаву» і є справжнім авторитетом.
Відзначу завідувачів відділеннями, які тримали високу планку якості надання медичної допомоги, мікроклімат у колективах і були прикладом для своїх підлеглих: Тетяна Вільгельмівна Панова (кардіологічне відділення), Галина Ігорівна Афанасьєва (гастроентерологічне), Олена Любомирівна Побер (приймальне).
Також хочу подякувати Олександру Олексійовичу Землянкіну (хірургічне відділення), якого, на жаль, уже немає з нами. Це Людина з великої літери, яка мала тверду основу як лікар і громадянин.
Проявили себе й молоді фахівці. Хірург Олег Олегович Гавриляк, який пройшов сувору школу – випробував себе в різних напрямках служби та не розгубився, коли відділення залишилося без завідувача.
У поліклініці № 1 Іван Петрович Терпак під час окупації взяв активну участь у пошуках медикаментів, і це йому успішно вдалося.
Дякую лікарям-інтернам, які виявилися сильними й справжніми. Не залишивши свій бойовий пост в окупації і після звільнення. Так вони набули безцінного досвіду, який зможуть використовувати у подальшій практиці. А для нас буде честю, якщо після закінчення інтернатури вони залишаться в наших лавах.
Особливе спасибі медикам і завідувачам поліклінік, які залишилися чи після від’їзду повернулися. З такими людьми можна долати негаразди й бути впевненим, що не підведуть у разі труднощів і випробувань.
Загалом усіх вітаю зі святом і не помилюся, що головне для всіх – це мир. А я вірю, що після закінчення війни Херсон швидко відбудується і відновиться і люди в ньому житимуть щасливо.
- Дякую.
Фото зі сторінки лікарні у Фейсбук
Тэги: