Найбільша проблема Миколаєва сьогодні – відсутність у кранах містян питної води. Наразі люди отримують воду, що не придатна для пиття, приготування їжі, миття посуду, овочів, фруктів та для гігієнічних процедур. Подачу питної води декілька разів намагалися відновити, але російські окупанти щоразу перешкоджали цьому. Міська влада сподівається, що вже найближчого місяця вона таки з’явиться в будинках миколаївців. Про це розповів міський голова Олександр Сєнкевич в інтерв’ю виданню Mind.
12 квітня 2022 року в результаті бойових дій було зруйновано станцію водозабору біля Дніпра. Відтоді Миколаїв залишився без централізованого водопостачання. Наразі у жителів міста є лише технічна вода, що подається зі свердловин.
«Миколаїв знаходиться біля річок Південний Буг та Інгул. Але воду ми беремо з річки Дніпро. Коли було окуповано Херсон, наше місто залишилося без головного ресурсу питної води – росіяни підірвали дві труби діаметром 1,4 м і довжиною 73 км, через які подавалася вода з Дніпра. Після деокупації Херсона ми відремонтували їх, але внаслідок обстрілів з лівого берега Дніпра була знищена наша станція водозабору і, власне, зупинено водозабір», – розповідає міський голова.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич. Фото: Олександр Задніпряний/Mind
Розуміючи, що обстріли можуть повторитися, влада почала бурити по місту свердловини. Сьогодні в Миколаєві є майже 180 точок, де відбувається очистка води завдяки міжнародним партнерам міста. Влада ставить осмотичні установки очистки води та роздає людям воду безкоштовно.
«Вода, яка зараз закачується в систему, технічна (не питна), ми беремо її з Південного Бугу. Нею можна користуватися для побутових цілей, але не для приготування їжі», – каже мер.
Після руйнування дамби Каховської ГЕС рівень води в Миколаєві піднявся на 1,05 метра. При цьому рівень води на водозаборі підвищився до 7 метрів. За словами Сєнкевича, у результаті й без того зруйнована станція водозабору була затоплена. Тому сьогодні Миколаїв не качає воду з Дніпра – і це найбільша проблема міста. Подолати її можливо тільки коли ЗСУ звільнять лівий берег, аби була змога відремонтувати водозабірну станцію, встановити нове обладнання тощо.
Олександр Сєнкевич заспокоює містян щодо якості технічної води, яку подають централізовано в систему:
«Щодо виявлення в річковій воді холерної палички, то це не є загрозою, бо наразі місто не вживає воду з річки Інгул. А ту технічну воду, яку подаємо містянам, ми обробляємо коагулянтами й рідким хлором. Тому вона не є небезпечною. На точках роздачі води жителі міста можуть безкоштовно взяти потрібну кількість очищеної води. Її перед вживанням ми радимо кип’ятити, особливо зараз, коли надворі спека».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли вода – дефіцит. Як жителі Херсонщини долають проблему водопостачання
Міський голова також розповів, що після деокупації Херсона спроби відновлення подачі питної води в домівки миколаївців уже були, але зазнали невдачі:
«Коли був звільнений Херсон, ми вже почали давати містянам питну воду – відремонтували труби й стали качати. Миколаївці дуже зраділи, що з’явилася вода, розповіли про це всім. Росіяни дізналися – і зруйнували наш водозабір. Тому було вирішено, що коли в місті знову з’явиться вода, ми не будемо це розголошувати.
Можу сказати, що приблизно за місяць до руйнування Каховської ГЕС нам вдалося розпочати процес подання питної води. І про це ніхто не знав».
За його словами, завдяки місцевій владі було збудовано додатковий водозабір. Воду знову почали качати воду з Дніпра. Проте руйнування Каховської ГЕС внесло негативні корективи.
«На сьогодні в нас є альтернативний план. Думаю, що найближчого місяця в Миколаєві знову з’явиться питна вода. Першочергова наша мета – запустити саме питну воду в систему. Потім візьмемось за ремонти труб, бо солона вода, що використовується як технічна, руйнує наші трубопроводи», - підкреслив міський голова.
Ще одна проблема міста – тарифи на воду: жителі Миколаєва дуже невдоволені ними, кажуть, що надто високі як для технічної води. Олександр Сєнкевич пояснює їх значними витратами для очищення води:
«Річ у тім, що технічна вода, яку ми надаємо, коштує навіть дорожче, ніж питна. Щоб довести її до рівня технічної, нам слід використати більше хімії, коагулянтів, рідкого хлору».
Мер каже, що у людей є вибір: не використовувати технічну воду взагалі, якщо вона їм не підходить, або ж використовувати мінімально. Але не платити за неї – неможливо.
«Несправедливо не платити за надану послугу, тим паче, що мерія дотує «Миколаївводоканал» на 25 млн грн щомісяця, аби він працював і подавав хоча б таку технічну воду людям. Тому ми фактично дотуємо жителів міста, які беруть технічну воду з трубопроводу. А якщо хтось хоче безкоштовно отримувати воду, то очищена вода завжди є на точках роздачі по місту – без обмежень. До речі, на це мерія теж витрачає кошти, адже осмотичні установки очистки води потребують заміни мембран тощо», – підкреслює Олександр Сєнкевич.
Тэги: