При заморожуванні конфлікту (про це мріє Кремль) Херсон стає засобом шантажу або козирем у можливих перемовинах.
Із усіх сценаріїв російський диктатор обирає для нас найгірші, менш людяні, і розуміє тільки силу – останнім часом увесь світ має можливість у цьому переконатися. Тому коли новий очільник злочинної «спецоперації» генерал Суровікін сказав про можливі складні рішення щодо Херсона, багато експертів узялися тлумачити його слова.
Озвучу свою версію, як на мене, більш реалістичну, бо вивчав логіку та менталітет кремлівських фанатиків. Так, саме фанатиків, бо Путін утратив зв’язок з реальністю і дійсно з божевіллям вірить в якусь свою вигадану місію щодо відновлення імперії. Звідси й нелюдяні накази та відповідні дії його підлеглих, що поки підспівують царю.
Що маємо наразі стосовно Херсона. Єдиний обласний центр, який було захоплено й нещодавно терміново «приєднано» до Росії за вигаданими агресором процедурами. Потім шантаж ядерною зброєю – «не чіпайте нові наші землі, бо можемо відповісти!». Шантаж провалився, бо ЗСУ звільняють захоплені ворогом території і весь цивілізований світ це підтримує, рішуче довівши до відома Москви, що відповідь на ядерну агресію не забариться.
А російські військові на правому березі Дніпра поряд із Новою Каховкою та Херсоном опинилися в котлі з відрізаною значною мірою логістикою. І тут новий досвідчений командувач Суровікін, скоріше за все, переконав диктатора діяти обережніше, щоб уникнути нищівної поразки на півдні. Пропагандисти можуть потім «впарити» своєму населенню начебто успішний приклад з історії, коли Кутузов тимчасово здав столицю французам, або потім виграти війну. І проводити аналогії з Херсоном, який, найімовірніше, невдовзі майже без спротиву здадуть.
А зараз росіяни готують Херсон не тільки до здачі – вони щось іще задумали. Що саме – версія в кінці матеріалу.
Тут треба згадати деякі мрії Росії на початку війни в 2014 році після окупації Криму. Їм тоді «всього-на-всього» не вистачало сухопутного коридору на півострів та води з Північнокримського каналу. Зараз у них усе це є. І коли постав вибір – отримати нищівну поразку під Херсоном і втратити все, поставивши під удар Крим, або вийти без особливих утрат з великого міста та правобережжя, зберігши все інше, – Путіна переконали обрати друге. Усі кроки окупантів указують на це. Їх кілька.
1. Інформаційна страшилка щодо підриву дамби Каховської ГЕС нібито українськими військовими із жахливими наслідками затоплення. Це маячня. Передусім, це неможливо зробити на відстані. До того ж, Україні це зовсім не потрібно ні у військовому плані, ні в будь-якому іншому. Це теоретично можуть зробити тільки росіяни, заклавши сотні тон вибухівки в спеціальні місця.
Але вони цього не зроблять. По-перше, увесь світ буде бачити, що вчинили таке екологічне лихо саме вони. По-друге, каналом для постачання води в Крим неможливо буде користуватися багато років, а це чи не єдине зараз їхнє досягнення – «повернення води в Крим».
Тобто підірвати дамбу росіяни таки можуть, але це буде кроком відчаю, щоби нашкодити Україні насамкінець, коли путінський режим зрозуміє, що не втримає Крим, а дамба якимось чином залишиться замінованою з дистанційним доступом. Такого українські військові не допустять.
Отже, росіяни інформацією про затоплення намагалися спричинити паніку серед населення, щоб люди евакуювалися. Як із правого, так і з лівого берега. Багато мешканців Херсонщини не повірили в цей сценарій, тому їх почали вивозити насильно, або робити неможливим перебування вдома, знищуючи всі блага цивілізації.
2. Примусова евакуація населення. Навіть п’ятиметрова хвиля після підриву дамби Каховського водосховища затопить вулиці тільки декількох прибережних кварталів Херсона. Майже все місто вціліє. Тому причина масової евакуації інша (про це – згодом). З низького лівого берега змушують евакуюватися з міст і сіл, що ближче ніж 20 км від Дніпра. Приблизно на такій відстані окупанти будують лінії оборони. Запам’ятайте це.
3. Перекидання техніки та військ на лівобережжя. Усі переправи через Дніпро під вогневим контролем ЗСУ. Тому, прикриваючись населенням, яке змушували евакуюватися на підконтрольні Росії території, окупанти відводили найбільш боєздатні підрозділи на безпечніший лівий берег.
4. Мародерство. Воно масове, тотальне та проводиться організовано. Із Херсона вивозять музейні цінності, автомобілі швидкої допомоги та пожежні машини, міський транспорт, обладнання підприємств та документи установ. Що не можна вивезти – як-то баржі, кораблі та навіть приватні човни – те знищується. Це свідчить про те, що повертатися в Херсон чи обороняти його на підступах росіяни довго не збираються. Тобто готують місто до чогось жахливого. Інакше діяти вони не вміють.
5. Заява Путіна 4 листопада щодо евакуації мешканців Херсона. Він сказав буквально наступне: «Сейчас тех, кто проживает в Херсоне, нужно убрать из зоны наиболее опасных боевых действий… Гражданское население не должно страдать от обстрелов, от наступательных, контрнаступательных и прочих мероприятий». Така публічна «турбота» про населення Херсона від головного у світі покидька – не випадкова. Це входить у їхній план інформаційно-військової операції на півдні України.
Тепер сама версія про плани Путіна щодо Херсона.
Диктатор зрозумів, що втримати обласний центр на півдні України не має військового сенсу, а політичний аспект утрати для внутрішньої авдиторії можна пом’якшити. Крім цього, отримати інші важливі дивіденди від відведення військ на лівобережжя. Їх кілька, і розглядати їх треба в контексті всіх чинників війни, включаючи геополітичні.
Путін попередив херсонців та весь світ про потребу евакуації. Тобто в разі масових жертв серед мирного населення російська пропаганда буде переконувати, що винні українські війська, які йдуть у наступ. Тут нема нічого нового, окрім того, що вони задумали оборонну операцію «Маріуполь навпаки».
У Росії дуже багато гармат із малою дальністю влучної стрільби – десь 17-25 кілометрів. Вони займуть своє місце на якійсь із ліній оборони, що вибудовують росіяни на лівобережжі. Мета: використовуючи Дніпро як велику водну перешкоду, утримати сухопутний коридор у Крим та Північнокримський канал будь-якою ціною. А сам Херсон зробити своїм козирем у можливих перемовинах про заморожування конфлікту.
Основна мета спецоперації, як підкреслював Путін, – це «звільнення» Донбасу. Канал та лівобережну Херсонщину він розглядає як бонус до цього, а сам Херсон виявився заручником, розмінною монетою, яку не шкода віддати взамін так необхідного режиму перемир’я.
Відомий факт, що диктатор хоче знищити критичну інфраструктуру всієї України, сподівається на нову партію іранських дронів та ракет, яким не дуже страшна ППО. Хоче зимою заморозити українців у прямому сенсі, створити нову міграційну кризу та змусити Зеленського разом із західними країнами піти на переговори.
Однією з уступок, на яку буде згоден піти Путін при умові збереження всіх інших територій, – може бути звільнення Херсона від своїх військ та (або) «гарантії» щодо відсутності обстрілів у подальшому. У разі відмови – багатоешелонна оборона з відступом із обласного центру з метою затягти ЗСУ в пастку. Тобто знищення потім вільного від них міста та навколишньої території масовим артилерійським вогнем. «Так не доставайся же ты никому!» – таке російське висловлювання дуже точно характеризує менталітет загарбників.
Таким чином, покинувши Херсон та роблячи з нього велику «сіру зону», Росія зберігає своїх військових та посилює оборону півдня та Криму. Та має, як їм здається, довгостроковий додатковий козир при можливих переговорах.
Але все вийде не зовсім так, як мріє Путін. Точніше, зовсім не так. Усі його плани щодо України було зірвано. Упевнений, що новий план щодо Херсона чекає така ж доля.
Чому є така впевненість?
По-перше, головний партнер України – США – пообіцяв надати все необхідне для звільнення Херсона. Включаючи засоби протиартилерійської боротьби – більш далекобійні та точні установки. Будемо сподіватися, у достатній кількості.
По-друге, західні країни можуть надати достатню кількість засобів ППО, щоб захистити критичну інфраструктуру в усіх регіонах України. Це дасть змогу пережити зиму, не вдаючись до перемовин із заморожування війни.
Херсон так або інакше буде звільнено найближчим часом. Але ризики для населення та інфраструктури міста залишаються високими.
Лев Максименко, спеціально для Гривна.UA
Тэги: