Попри обстріли, вибухи, заміновані поля та інші виклики війни, пасічники деокупованої Херсонщини працюють. Скільки сьогодні пасік на правобережній частині області, як бджілки реагують на війну та з якими труднощами зіштовхнулися бджолярі після повномасштабного вторгнення? Далі – у матеріалі.
ХЕРСОНСЬКИЙ МЕД БУДЕ!
За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, від початку цього року на підконтрольній території Херсонщини зареєстровано 416 пасік – 6435 бджолосім’ї. Багато це чи мало?
Згідно з архівними даними тієї ж Держпродспоживслужби, станом на травень 2020 року в особистих селянських господарствах усієї Херсонщини було зареєстровано 1560 пасік – понад 27 тисяч бджолосімей. А в листопаді 2021 року в області було зареєстровано 1369 пасік, в яких утримувалося майже 50 тисяч бджолосімей.
Тож наразі на правобережжі залишилася приблизно третя частина пасік від довоєнної загальної кількості.
І навіть попри близькість лінії фронту, фахівці Держпродспоживслужби проводять необхідні обстеження та перевіряють стан бджілок. Зокрема, сьогодні в межах профілактики інфекційних і паразитарних хвороб тварин триває щорічна весняна ревізія пасік Херсонщини. Наразі обстежено половину пасік – за результатами лабораторних досліджень захворювань не виявлено.
Фахівці проводять необхідні обстеження та перевіряють стан бджілок. Херсонщина, травень 2024 рік. Фото: Фейсбук/Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області
УКРАЇНСЬКЕ БДЖІЛЬНИЦТВО ТА ВІЙНА
Як узагалі бджілки реагують на обстріли та інші подразники, викликані війною? Пасічники кажуть – головне, щоб вибухів не було тоді, коли бджоли перебувають у зимовому клубі. Бо якщо раптом вибухи, двигтить земля, а бджоли сплять – то вони можуть випасти з рамок і заклякнути.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мед в окупації. Як виживають пасічники Херсонщини під час війни
Війна дуже вплинула на бджільництво в Україні. Якщо до 2022 року наша країна була на другому місці на світовому ринку серед постачальників меду, то сьогодні ми перебуваємо десь між четвертим і п’ятим місцем, кажуть спеціалісти. Причина – значне скорочення внутрішнього виробництва. На це вплинуло кілька факторів, пише «Куркуль»:
- окупація частини територій разом із пасіками на них;
- зруйновані російськими обстрілами пасіки;
- різке зростання витрат на утримання бджіл;
- мінування полів, через що зменшилися площі медоносних культур;
- певна частина бджолярів пішла воювати, хтось був змушений мігрувати.
Ну й звісно, проблема отруєння і загибелі бджіл через оброблені хімікатами поля теж нікуди не поділася.
БОЙОВІ ОЛЕШКІВСЬКІ БДЖОЛИ
На початку повномасштабного вторгнення РФ новинні стрічки заполонила звістка з Олешківської громади Херсонщини, де бджоли напали на окупантів. Чи справді була така історія, невідомо. Але місцеві жителі розповідали, що близько 25 російських загарбників опинилися в лікарні, а троє взагалі померли.
Сталося це в березні 2022 року поблизу села Челбурда Олешківської громади. За словами місцевого населення, біля села стояли вулики – комахи прокинулися і налетіли на військову частину, яку захопили окупанти.
Адже навесні бджолярі завжди підгодовують виснажених за зиму бджіл цукровим сиропом. Але через війну цього не вдалося зробити. А голодні бджоли поводяться агресивно.
СУМНА ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ПАСІКИ
Мабуть, ті бджоли біля Челбурди були покинуті господарями напризволяще через війну. Така ситуація стала найбільш поширеною причиною занепаду та знищення чималої кількості пасік зокрема й на Херсонщині. Адже, як кажуть фахівці, вивезти пасіку – доволі складна логістична операція, яку неможливо провести за короткий термін, та ще й в екстремальних умовах війни.
Саме так довелося вчинити й виробникам меду Honey Moon Bear, які тримали пасіку в селі Киселівка Чорнобаївської громади. Власники бренду виїхали з окупації, із тяжким серцем залишивши своїх бджілок. Коли повернулися, то зі здивуванням та сльозами на очах виявили, що не всі комахи загинули – приблизно 10% усіх бджіл таки вижили, попри війну, важку зиму, хвороби та шкідників!
Пасіка бренду Honey Moon Bear в селі Киселівка після деокупації. Скріншоти з відео
«Це найбільший показник виживання бджолородини, коли ніхто не втручається в її життєдіяльність протягом півтора року», – розповіли власники бренду на своїй сторінці в інстаграмі.
Однак ця радість не була тривалою – відновити роботу пасіки, на жаль, не вдалося. Останній допис на сторінці Honey Moon Bear від 10 січня цього року – про те, що пасіка припинила своє існування.
«Якщо ви це читаєте, значить у нас більше немає пасіки. Немає жодної бджілки і жодного вулика. Немає інструментів та всієї спадщини, які плекалися нашою родиною протягом чотирьох поколінь. Маленька справа всього життя великого покоління пасічників, яка тільки починала розквітати, ось так потрошку закінчує своє існування», – написали власники бренду.
Пасіка бренду Honey Moon Bear в селі Киселівка після деокупації. Скріншоти з відео
Вони додали, що зараз не мають можливості продовжувати справу:
«Ми обʼєктивно розуміємо, що наших ресурсів не вистачить на те, аби підтримати хоча б тих смугастиків, що вижили, та допомогти їм пережити ще не одну страшну зиму».
Тому всіх бджіл, які вижили, Honey Moon Bear віддали іншим пасічникам разом із вуликами, інструментами та кремувалкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки втратили великі українські компанії на Херсонщині через окупантів
20 травня будемо відзначати Всесвітній день бджіл. Нехай наші мужні херсонські бджілки будуть здоровими, хай продовжують невтомно трудитися та тішити нас смачним медом.
Тэги: