Освітяни з деокупованих громад Херсонщини, Миколаївщини та інших областей, які зазнали нападу російських окупантів, вважають, що педагогам-колаборантам потрібно назавжди заборонити доступ до українських закладів освіти – вони не повинні більше викладати. Це має бути додатковим покаранням до тих вироків, які їм оголошує держава за зраду.
Такі результати опитування, проведеного влітку цього року серед освітян на деокупованих територіях Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Дослідження «Про.Відновлення: досвід деокупації» проведене на замовлення громадської організації «Центр інноваційної освіти "Про.Світ"».
Один із ключових висновків дослідження полягає в тому, що масштаб і глибина освітніх втрат, які понесли навчальні заклади, напряму залежать від тривалості окупації.
«Респонденти, що живуть у регіонах, звільнених у березні 2022 року (Сумська, Чернігівська, Київська області), оцінюють рівень освітніх втрат у своїх ЗЗСО як середній або нижчий за середній. У той час як респонденти з Харківської та Херсонської областей (деокуповані у вересні – листопаді 2022 року) – як вищий за середній», – зазначається в дослідженні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Директорку школи в Білозерській громаді підозрюють у співпраці з окупантами
Крім того, респонденти вважають за необхідне забезпечити справедливе покарання педагогам, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями, тобто були задіяні в колаборантській діяльності.
«68,9 % опитаних вважають, що покарання має бути додатковим для освітян з довічним позбавленням можливості викладати в українських школах. Також у дослідженні порушено важливу проблему: якщо на місцевому рівні у громаді освітян відстороняють від роботи (стосовно яких є висунуті підозри в держзраді), то дуже часто вони, поки немає судових рішень, переїжджають в інші громади і там влаштовуються на роботу. Адже основною проблемою на деокупованих територіях у закладах освіти залишається питання кадрів», – каже Станіслав Клосовський, координатор дослідження та проєктний менеджер ГО «Про.Світ».
Також, згідно з даними дослідження, 19,6 % респондентів вважають, що випадки колаборанства актуалізували потребу підбору нових педагогів з урахуванням оновлених критеріїв відбору кадрів. Зокрема, респонденти відзначали низький рівень довіри до частини педагогів свого закладу освіти та інших шкіл у громаді.
Найчастіше на це вказували опитані з:
- Херсонської області (48,8%);
- Запорізької області (34,8%);
- Харківської області (8,9%).
Як повідомляла «Гривна», на окупованій Херсонщині залякування та примус – це щоденна реальність для сімей, дітей та педагогів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дистанційне навчання, пільги на харчування та проїзд, ноутбуки для школярів – 27 запитань ВПО та відповіді Міносвіти
Тэги: