У Вінниці працює центр підтримки херсонців

- Ми повідомили, що розпочинаємо роботу і формуємо базу потреб жителів області, які вимушено переїхали до Вінниці чи області. Запропонували заповнити гугл-форму. За перші десять хвилин після виходу публікації на одному з вінницьких сайтів, мали вже 54 заповнені анкети, - розповідає координаторка центру, секретар Херсонської міської ради Галина Лугова.

Наразі, на Вінниччині перебувають (зареєструвалися, як вимушено переміщенні особи – ВПО), близько 6000 жителів Херсонщини, більше 2000 – з Херсона, майже 600 дітей віком від 0 до 18 років. Кількість вимушених переселенців зростає щодня. І всім потрібна допомога.

- Я відчуваю ті самі складнощі, що й мої земляки, які покинули свої домівки – без житла, без грошей, без розуміння, що буде завтра, - каже пані Галина. – Але звичка долати проблеми та віра у те, що у світі багато добрих та порядних людей, ніколи не зраджувала. По приїзду до Вінниці, звернулася до міської ради, до колег, з якими була знайома по роботі. Щиро вдячна міському голові Вінниці Сергію Моргунову, секретарю міської ради Павлу Яблонському, всім заступникам та команді міста, які підтримали мою ініціативу створити центр допомоги і допомагають усім переселенцям, надають прихисток.

Всього декілька днів знадобилося для облаштування приміщення. Воно у мікрорайоні «Вишеньки» міста. Є координація зі всіма службами Вінниччини, вони працюють, як годинник – чітко та злагоджено. Коли херсонці з Вінниці дізналися про відкриття центру, то багато хто запропонував допомогу на волонтерських засадах. Зараз організовано чергування волонтерів, йде пошук фондів, з якими можна налагоджувати співпрацю.

У пані Галини Лугової своя трагічна історія та підстави виїзду з Херсона, де вона проживає все життя. - Так склалося, що знаходитися у Херсоні мені було небезпечно, та й не було де. Хоча все моє життя та робота пов’язані із мальовничим передмістям – Антонівкою. 13 березня 2022 року, коли область була вже тимчасово окупована, а в місті встановлювали свої «правила» окупанти, спалили мій будинок. Відкрито кримінальне впровадження, є всі підстави думати, що до злочину причетні місцеві колаборанти. Ми розуміли, що таке може статися, тому вже не проживали вдома. Після цієї історії вимушені були постійно змінювати локації свого місцезнаходження, переховуватися… Коли стало остаточно відомо, кого саме «призначать» до окупаційної «влади», мала покинути моє рідне, любе місто. Для мене особисто Вінниця стала, я б сказала, родинним вуликом, де мене прихистили, - розповідає Лугова.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, тимчасової окупації Херсона, пані Галина займалася координацією роботи депутатів Херсонської міської ради щодо розподілу допомоги для мешканців. Депутати міської ради, які залишилися у Херсоні, та вона особисто цілодобово намагалися допомагати людям. Ситуація була жахлива – нестача ліків, продуктів харчування, дитячих товарів… Найбільше потерпали і потерпають одинокі люди похилого віку, багатодітні родини, родини, які виховують дітей з інвалідністю… Намагалися підтримати, доїхати до кожного. Галина вільно володіє англійською, тому з перших днів спілкувалася з іноземними ЗМІ щодо ситуації у Херсоні.

Історія другої координаторки центру теж доволі типова для проукраїнського активіста, депутата, який живе та працює на тимчасово окупованій території. Певні сигнали у квітні почали надходити й на адресу голови Корабельної районної у місті ради Наталії Чорненької. Вона з перших днів тимчасової окупації Херсона розгорнула у Корабельній раді гуманітарний штаб з допомоги людям, організовувала доставку гарячих обідів малозабезпеченим жителям району (до 50 у будні дні, до 100 – у вихідні), продуктових наборів. Коли окупанти та їх прибічники з місцевих посилили тиск на активістів, довелося виїжджати.

Пані Наталія каже, що перші дні перебувала у Кропивницькому, сподівалась, що от-от зможе повернутися до дому та бути корисною людям. Працювала там у гуманітарному центрі волонтеркою. А потім отримала запрошення від Галини Лугової переїхати до Вінниці та розпочати волонтерську діяльність, спрямовану на допомогу херсонцям на Вінниччині та Херсонщині.

- Я живу, коли відчуваю, що можу бути корисною людям, - каже Чорненька. – До кінця травня намагалася ще координувати роботу районного гуманітарного штабу. Коли окупанти заблокували український мобільний зв'язок, допомагати стало практично неможливо. Але ми все одно знаходимо шляхи. Навіть, звідси. Люди у Херсоні, які потребують допомоги, вимушені брати її у окупанта. На жаль, все відбувається за тим же сценарієм, як на окупованому Донбасі. У жителів, які опинилися в окупації, нема вибору, а виживати треба.

Зараз центр через анкети формує базу даних потреб вимушених переселенців, шукає благодійні фонди, з якими можна працювати на постійній основі. Також відбувається координація. Часто люди розгублені, не знають, як їм діяти, куди звертатися за вирішенням проблем (робота ФОП, відновлення документів, лікування, тощо). У центрі допомагають, підказують, зв’язують з відповідними службами та державними органами. Надають психологічну підтримку. А ще тут просто можна відчути себе серед своїх, просто поговорити, бо координаторки та волонтери намагаються створити у центрі острівець Херсонщини. Тут вірять у ЗСУ, звільнення Херсонщини та мріють про скоріше повернення до дому.

Центр знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект Космонавтів, 30, каб. 403 (четвертий поверх). Приміщення ЦНАП.

Приєднуйтесь до Телеграм-каналу «Допомога жителям Херсонщини на Вінниччині» Анкета щодо потреб допомоги розміщена на цьому каналі.