«Маленькими кроками звільняємо села, але кожна перемога полита кров'ю». Репортаж з передової на Херсонщині

«Маленькими кроками звільняємо села, але кожна перемога полита кров'ю». Репортаж з передової на Херсонщині
Автор: Абдуджаліл Абдурасулов, BBC News/Херсон 29 Сентября 2022 12:45

Успіхи Збройних сил України на Херсонщини й Запоріжжі поки що менші, ніж на північному сході. Передові позиції в південних областях України зазнають регулярних обстрілів, оскільки і Росія, і Україна намагаються просуватися вперед. Кореспондент ВВС відвідав лінію фронту на Херсонщині, де українські війська відтісняють росіян.

Стару радянську самохідну гаубицю «Гвоздика» викочують у поле й ставлять на позицію. Її дуло направлене вгору.

«Вогонь!» - лунає команда.

Після останнього пострілу артилеристи поспіхом відходять, діючи дуже швидко.

Хоча наступ українських військ на півдні відбувається повільно, артилерійські частини ЗСУ майже не припиняють свою роботу.

Командир артилеристів із позивним Стус пояснює, що росіяни націлені на піхоту, тому вони роблять все, щоб змусити їх замовчати.

Робота артилерії дуже відчувається на передовій. Солдати рухаються через величезне поле під прикриттям лісосмуги. Не звертаючи уваги ні на звуки ракет, що летять над головою, ні на гуркіт вибухів. Бійці кажуть, що вже за 500 метрів стоїть російський наглядовий пункт, і доводиться діяти в межах досяжності стрілецької зброї.

Українці швидко наближаються до зруйнованої ферми, яку вони відбили лише тиждень тому. Тепер риють траншеї, носять мішки з піском, щоб зміцнити свої нові позиції.


Командир українських артилеристів Стус каже, що «не варто недооцінювати ворога»

Просування України на півдні йде повільно.

«Усі розмови про контрнаступ на цій території допомагають обманювати росіян і досягати успіхів на сході», - сміється заступник командира роти Василь.

«Але й тут є певні успіхи. Маленькими кроками ми звільняємо села. І це дуже важко - кожна наша перемога полита кров'ю», - додає він.

Багато українців, що лишилися на окупованих територіях, із хвилюванням чекають цього контрнаступу.

«Ми в ейфорії, коли Україна б'є по окупованих територіях, - каже Ірина, жителька Мелітополя. - Це означає, що Україна про нас не забула. Ми розуміємо, що жити поблизу військової інфраструктури - небезпечно, тому більшість цивільних виїхали з цих місць».

Однак людям на окупованих територіях чим довше вони чекають, тим важче виживати. Багато хто вважав, що контрнаступ відбудеться в серпні. І коли цього не сталося, почали тікати в бік підконтрольних Україні територій і далі на Захід.

Серед цих людей - Тетяна Кумок із Мелітополя. Громадянка Ізраїлю відвідувала своє рідне місто, коли в лютому почалося російське вторгнення. Вона залишилася, волонтерила, але у вересні разом з родиною вирішила виїхати. Однією з головних причин стала обіцянка Росії провести так званий «референдум» для приєднання до РФ.

«Щойно це станеться, росіяни запровадять нові заборони і спробують легітимізувати окупацію», - пояснює вона.

Оскільки місто перетворилося на гігантську військову базу, жінка вважає, що російські війська так легко звідти не підуть.

«Було очевидно, що цієї осені місто не звільнять», - додає Тетяна.


Тетяна Кумок разом із родиною втекла з Мелітополя напередодні рішення Росії провести так званий «референдум». Фото: Tatyana Kumok

Навіть тихий опір російській окупації зараз стає небезпечним.

У вересні багато сімей були змушені відправити своїх дітей до російських шкіл.

«Якщо ви не віддаєте дитину до школи, це - лакмусовий папірець. Значить, ви маєте проукраїнські погляди, — пояснює Тетяна Кумок. - Я знаю батьків, які змушені говорити своїй семирічній дитині, щоб вона не розповідала в школі про те, що обговорюють вдома. Інакше дитину можуть просто забрати. Це - справді жахливо».


Діти в дитячому садку в окупованому Росією Бердянську Запорізької області. Фото: EPA

Репресії проти людей, що не підтримують російську владу, посилюються.

«З серпня після успішних ударів української авіації різко зросла кількість арештів», - каже Богдан, який досі мешкає у Херсоні. BBC поспілкувалася з ним через месенджер і задля безпеки не називає його справжнє ім'я.

Богдан каже, що попередні затримання ґрунтувалися на списку, який був у російських військових. А тепер будь-кого можуть заарештувати і кинути в підвал для допиту.

Нещодавно російські військові прийшли до будинку Ганни (ім'я змінене) у Новій Каховці на Херсонщині, щоб перевірити, хто там живе.

«До будинку вони не заходили, але все одно було страшно. Тепер я навіть не ходжу з телефоном», - каже вона. З нею ВВС також поспілкувалася через додаток для обміну повідомленнями.


Жінка в окупованому Росією Бердянську голосує на так званому «референдумі». Фото: EPA

Організований Росією «референдум» несе місцевому населенню нову загрозу - мобілізацію. Багатьох чоловіків можуть призвати до російського війська.

Російські солдати вже ходять по хатах в деяких селах і записують мешканців чоловічої статі, кажуть місцеві. За їхніми словами, солдати сказали їм бути готовими до призову після «референдуму».

Повідомляють, що чоловікам від 18 до 35 років більше не дозволяють залишати окуповані території.

Ірина виїхала 23 вересня, у перший день так званого «референдуму», з чоловіком і двома дітьми. Вони хотіли залишитись, щоб доглядати за 92-річною паралізованою бабусею.

«Коли Путін оголосив призов, а ми вже знали про "референдум", було зрозуміло, що буде масова мобілізація, і чоловіків затримуватимуть просто на вулиці незалежно від віку», - каже вона.

«Без газу й електрики, ми б ще якось могли вижити, знайшли б вихід. Але не це. Це стало червоною рискою», - каже Ірина.


«Кожна наша перемога полита кров'ю», - каже заступник командира роти Василь

Російська мобілізація створить додаткові труднощі для українського контрнаступу. Це обов'язково призведе до ескалації, загине більше людей, переконані українські військові.

«Не варто недооцінювати ворога, - вважає командир артилеристів Стус. - Ці російські новобранці матимуть зброю і гранати, тому вони становлять загрозу, яку нам доведеться усунути».

А поки артилеристи ЗСУ чекають нових завдань, російські війська вдарили з «Градів» по сусідньому українському селу. Артилеристи мовчать, слухаючи вибухи.

Цей жахливий звук став ще одним нагадуванням про те, що успіх українських військ залежатиме від того, наскільки швидко вони зможуть змусити замовчати російську артилерію і ракетні установки.

Приєднуйтеся до нас:

День 282. 2 грудня. Що обговорюють херсонці в соцмережах

Троє загиблих та сім поранених через обстріли на Херсонщині 1 грудня