Із території окупованої Херсонщини, де не було організовано жодного «зеленого коридору», місцеві мешканці, яким загрожувала небезпека або які не мали сил жити в неволі, виїжджали (і продовжують виїжджати) на свій страх і ризик. Одна з доріг життя вела до Кривого Рогу. Волонтери й місцева адміністрація підтримують херсонців і на окупованій території, і на щойно звільненій, а сам Кривий Ріг став прихистком для переселенців із окупованого півдня або ж турботливим транзитним містом. Звідси працюють 5 голів ОТГ і дві райдержадміністрації Херсонщини. Тут 16,5 тисячі херсонських випускників отримують свої атестати і можуть вступити до вишів.
Подробиці про те, як організована допомога переселенцям, розповів Олександр Вілкул, керівник військової адміністрації Кривого Рогу, в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань.
- Пане Олександре, херсонці передають вам вітання і подяку за те, що ви багато чим допомогли і самій області, і переселенцям, які поступово наповнюють ваше місто. Давайте з переселенців і почнемо. Чи є цифри, скільки їх зараз? Де вони розміщуються? Чи мають все необхідне? І як влада Кривого Рогу допомагає їм адаптуватися?
- Кривий Ріг із перших днів війни почав приймати переселенців. У нас був великий досвід, починаючи з 2014 по 2019 роки, тому нам не потрібна була якась розкачка. Почав працювати наш центр з прийому біженців буквально в перший день нападу російської федерації. Зараз в місті близько 60 тисяч біженців, приблизно половина з них — із Херсонської області. На жаль, немає організованих шляхів евакуації.
У нас був один невдалий приклад гуманітарного коридору, коли була домовленість на міжурядовому рівні. Під’їхала наша колона з 10 криворізьких комунальних автобусів, 6 автомобілів швидкої допомоги. Орки викрали старшого колони, обстріляли колону, прикриваючись нею як щитом, почали обстрілювати з усіх видів арти наші позиції. Це коли викрали Володимира Марчука, голову Нововоронцовської територіальної громади. Це такий наш невдалий досвід офіційного зеленого коридору.
Але наша лінія фронту складає більше 100 кілометрів, і шляхів евакуації доволі багато. Десь люди виїжджають на велосипедах, у нас є місце — блокпост, де тисяча велосипедів, люди їх залишають, переходять на наш бік. Когось вивозять на тачках: літніх людей, дітей. Переходять вбрід через річку Інгулець, переходять на тракторах — різні шляхи евакуації.
Колона авто біженців чекає на виїзд із окупованої території. Фото: investigator.org.ua
- Що державі треба зараз зробити для покращення долі людей на тимчасово окупованій території Херсонщини: зелені коридори, посилити гуманітарну допомогу?
- Зелені коридори блокують орки, вони ж не пропускають. Два випадки було. За Давидовим Бродом, коли вони стріляли з «Градів» прямо по мирних колонах біженців, пряме влучання в машини, загинули люди, було багато поранених. У районі Мар’їнського, коли через Дніпро човник перепливав, 14 осіб — 4 трупи, інших ми ледве врятували в нашій лікарні, коли по човну прямий удар «Градами». Орки блокують і можливості виїзду, і можливості гуманітарної допомоги. Я можу сказати херсонцям: ви, рідні, тримайтеся. Вас звільнить переможна українська армія.
- Коли?
- Скоро. Головне — вірити. Будуть наші жовто-блакитні прапори, усе буде добре.
- Ви приймали переселенців і з Харківської області, і з Донецької, і з Херсонської. Як вони відрізняються один від одного? Кому важче адаптуватися в вашому місті?
- Переселенці об’єктивно відрізняються. Одна справа коли люди евакуюються централізовано: на своїй машині, з валізами, зі своїми речами. Так найчастіше приїжджали з Харківської області і з Донецької. Переселенці з Херсонської області, враховуючи що це нелегальні шляхи евакуації, приїздять фактично босі, практично без нічого. Тобто, звісно, херсонцям найважче за всіх.
- Кривий Ріг – місто індустріальне, промислове, а херсонці — люди аграрні. Як проходить адаптація переселенців із Херсонщини?
- Потрібен час. На все потрібен час. Так, ми індустріальне місто, але в нас великий Криворізький район, де є сільське господарство. Але на все потрібен час. І ми намагаємося зробити все, щоби ця адаптація пройшла якомога м’якше і безболісно, наскільки це можливо.
У нас налагоджена повністю система: хто хоче виїхати з міста транзитом, ми надаємо медичну допомогу, надаємо продукти харчування, організовані евакуаційні потяги. Приблизно 100 тисяч проїхали через нас транзитом. Ті, хто хочуть залишитися, для них підготовлені місця в гуртожитках, у дитячих садках, школах. Ми там приймаємо людей, надаємо медичну, соціальну допомогу, безкоштовно годуємо тричі на день.
Зараз спільно з учбовими комлексами промислових підприємств проводимо перепідготовку для людей працездатного віку, для тих, хто хоче її пройти, хто хоче навчитися різним додатковим спеціальностям. Бо в основному люди з сільськогосподарського регіону, а Кривий Ріг — місто промислове. Плюс спеціальні механізми роботи з дітьми. Ті люди, які розселилися у друзів, родичів, хто орендує квартири, мають можливість постійно отримувати продуктові набори. У нас є п’ять пунктів видачі.
Ми — один народ, і українці завжди будуть допомагати українцям. Кривий Ріг зробить усе, що необхідно. Зараз Кривий Ріг визначений тим містом, де херсонським дітям видаються атестати про закінчення середньої школи. Ми отримали нещодавна 16 тисяч таких атестатів, надрукували додатки з оцінками, уже розпочато видачу.
- Сьогодні велика проблема, з якою стикаються багато людей у цьому центрі, – йти кудись ксерити документи, довіреності…
- Це принципове питання нашого законодавства. По закону, можуть отримати атестати або дитина, або батьки, або будь-яка людина за довіреністю. Так по закону, ми ж не можемо порушувати. Він не може бути відправлений поштою.
Видача атестатів випускникам Херсонської області у Криворізькому природничо-науковому ліцеї. Фото: investigator.org.ua
- Така ситуація: херсонці дізнаються новини від вас або від пана Віталія Кіма, голови Миколаївської військової адміністрації. Ми майже два місяці не бачили нашого голову ОДА Геннадія Лагуту (інтерв’ю записувалося і вийшло в ефір до погодження КМУ відставки Лагути з посади керівника Херсонської ОВА. – Прим. ред.). Ми навіть не знаємо, де він знаходиться зараз. Скажіть, ви бачилися з паном Лагутою, він виходить на зв’язок? На вашу думку, як так сталося, що херсонці зараз своїм лідером вважають вас і Кіма, а не Лагуту?
- Так не можна сказати. Ми працюємо спільно з владою Херсонщини. У Кривому Розі знаходяться 5 голів ОТГ Херсонської області, починаючи з Високопілля і Нововоронцовки, завершуючи Кочубеївкою та окупованою Великою Олександрівкою. У Кривому Розі також два голови РДА Херсонської області — Новокаховської і Бериславської. Плюс заступник губернатора Едуард Науменко. Я з Лагутою достатньо часто розмовляю.
Просто Кривий Ріг опікується усіма населеними пунктами Херсонської області, які звільнені з боку Кривого Рогу. З півночі. Це більше 25 населених пунктів. Як тільки наша армія відігнала орків від Кривого Рогу і звільнила ці населенні пункти, ми одразу повезли туди продукти харчування, медикаменти. Найскладніше було вирішити питання з енерго-, водозабезпеченням. Тому що, як правило, це все було перебито. Це робили криворізькі комунальники, тобто, за великим рахунком, ми мультиплікували всю комунальну, соціальну і медичну систему Кривого Рогу на північну частину Херсонської області. Ми це зробили від душі. І ми це робили в співробітництві з херсонською владою і, зокрема, з губернатором Лагутою.
- Тобто зв’язок з ним є?
- Зв’язок з ним є, більше того я можу сказати, що я йому особисто вчора ввечері телефонував. У наш бік вийшли частина Херсонського управління Державної служби з надзвичайних ситуацій. У мене є пропозиція зробити бази ДСНС [на звільнених територіях]. Я йому запропонував дати комплектацію, пожежні машини, гідранти, усе необхідне. Від нього потрібна команда херсонському управлінню ДСНС, щоб вони взяли в нас комплектацію і зробили дві бази ДСНС уже там, на території Херсонської області, бо в нас зараз велике плече під’їзду. Конкретно вчора я телефонував йому з цією пропозицію. Він сказав: так, звісно, я дам всі команди. Він у конструктивній комунікації. Те, що може, він робить.
- З приводу голови Нововоронцовської громади Володимира Марчука, який зараз у Кривому Розі знаходиться. Як ви вважаєте, може, він повинен все ж таки в своїй ОТГ бути? Адже вона не окупована…
- У нас зараз п’ять голів ОТГ Херсонщини знаходиться в Кривому Розі. Я думаю, вони самі будуть визначатися, як їм ефективніше працювати. Марчук точно через день у мене: і з питань продуктів, і з медицини. Конкретно вчора о 23:00 він у мене був з питань поховання двох мешканців Нововоронцовки. Він опікувався їхнім похороном у Кривому Розі. Як ефективно йому працювати, він визначиться сам. Чи намагається він допомагати Нововоронцовці? Я підтверджую — намагається. Усі питання, які є в громади, — він через день у мене.
- Що відбувається зараз в окупованих районах Херсонщини, які ближчі до вас?
- З того, що розвідка каже, що ми знаємо від людей, які звідти виходять — орки поводяться гірше, ніж фашисти під час Другої світової війни. Убивства, згвалтування, катування. Жах.
- На Херсонщині запитують, чому ваші інтерв’ю і звернення російською? Ви ж чудово знаєте українську. Народ дивиться вас, тому що ви даєте багато конкретики, і такі: «Ну чому російською, він же знає українську»?
- Я вважаю, що питання мови під час війни не актуальне. Нам потрібно бити орків, а не думати, як ми це робитимемо. Питання: чи вважаю я, що українізація необхідна? Так, я вважаю, що українізація необхідна. Але українізація має бути лагідною. Не треба нікого ламати через коліно. Подивіться, як воює російськомовний Південний Схід — Маріуполь, Харків, Кривий Ріг, Херсонщина. І що з’ясувалося? Що російськомовний український патріотизм нічим не слабший, ніж україномовний патріотизм. Це перше. Друге: який відсоток на Південному Сході говорить російською? Відповідь — великий відсоток. Десь 50%, десь — 70%, десь — 90%. Із цими людьми потрібно розмовляти? От я і розмовляю.
Зараз головне питання — перемогти ворога, усе інше не важливе. Якби розуміли арабською, потрібно було б говорити і арабською. Потрібно говорити так, як ефективно. Зараз усе — не важливо, окрім ефективності. Те, що ефективно, потрібно робити і це буде добре. Що неефективно — робити не потрібно, тому що це погано. Все інше не має значення. Не має значення, що було вчора. І навіть не факт, що важливо те, що буде післязавтра. Важливо, що сьогодні і що завтра. Переможемо — інше не важливе. Сьогодні війна йде за виживання країни, виживання нашої нації. Усе інше другорядне. Важлива лише ефективність.
Повна версія інтерв’ю - на відео:
Тэги: