День 283. 3 грудня. Що обговорюють херсонці в соцмережах

День 283. 3 грудня. Що обговорюють херсонці в соцмережах
Автор: Євген Веселов 03 Декабря 2022 19:00

Що хочу ще сказати з приводу вибитих шибок у будинках від прильотів. Скло скрізь на землі під вікнами на відстані до 4-5 м від будинків, тобто триматись біля будинку під час обстрілу - ідея погана, хоча й на відкритому просторі страшно, враження таке наче ти голий посеред міста. Хотілося скоріше потрапити в під,їзд, особливо в ті коридорчики, які не мають вікон, благо в нашому домі є такі тамбури, в яких можна перебувати і виконується правило 2-х стін.

***
Якщо дівчата у щойно звільненому місті шукають не масло і муку, а бровки, губи, нігті, значить все добре

***
Коли пишуть, що в Херсоні вибухи...
Останній тиждень активізація обстрілів все збільшується. Раніше було гучно здебільшого на околицях міста, тепер хаотичні влучання по різних районах. Раніше були одиночні крупнокаліберні міни, тепер РСЗО. Місто починають планомірно 'рівняти' і сіяти паніку. Типово для 'руського міра'.
Коли ми читаємо, що вибухи, то це можуть бути і вихідні постріли 'десь' з відлунням кудись. Проста річ, але не всі ще звикли.
Чим далі від Херсона, тим страшніше читати про ці вибухи. Насправді, страшно коли прилітає зовсім поруч. І то перші рази, далі звикаєш. Далі приходить розуміння, де приліт чи виліт, куди прилетіло, який снаряд, який район оминати, де обстрілюють більше, з якого боку вулиці краще йти, в якій кімнаті більше шансів вижити у разі влучання. Після появи світла, води, зв'язку, їжі, пошти, банків, питання безпеки стають на перший план.
Навіть тим, хто пережив окупацію і відсутність цивілізації важко жити під обстрілами. Настав час побувати десь в іншому місті, відвідати родичів і перепочити, убезпечивши власні життя.

***
Раночку, мої незламні! Світла в місті немає від 9-ї вечора, кудись знову поцілили лівобережні москвоцапи. Зате тільки що з,явився інтернет у чоловіка, то він мені роздав. Ніч була наче тихою, чи це тільки в нашому районі міста? Зате тепер цапня розважається, бьє по місту. До весни залишилось 88 днів, вже дві доби зими ми пережили. Радіємо й цьому.

***
Життя розділилось на до і після…
До 24 лютого залишились теплі спогади, сняться сни, дім, життя яке будо… в пам‘яті гарний Херсон, друзі, колеги, приємні і щасливі зустрічі, улюблені магазини, гарні парки і прекрасне місто. Плани, мрії і цілі у своєму улюбленому, рідненькому, творити щось нове…
Після 24 лютого цілковита темрява, смуток та біль, Херсон стирають з лиця землі, його ґвалтували 8 місяців на власних очах, мордували людей, більшість знайомих роз‘їхались по всьому світу і мінімум половина вже не повернеться назад, бо нікуди буде повертатись…руїни. Це повне обнулення, нашого міста, жителів. Є Надія і Віра, що скоро їх зупинять, зупинять руйнувати, зупинять бездушно вбивати. Залишається тільки молитись і вірити в наших хлопців, якщо чесно, то немає сил мріяти, немає сил думати про майбутнє, коли твої рідні під обстрілами та в окупації, коли пройшла через все сама, та тікала під загрозою розправи, сил на щось нове немає…
але треба, якось жити треба, нарощувати в собі силу та тримати український дух на повну, щоб після перемоги повернутись додому і почати відновлювати, бо хто як не ми? ми потрібні Херсону, ми потрібні саме йому…немає кращого шляху, ніж дорога додому, де ти був, є, і будеш потрібен завжди…
і як би іноді не хотілось плакати від відчаю, як би серце не розривалось від болю та не прийняття того, що як раніше вже не буде, майоріє Надія, що буде краще, треба тільки почекати…як наші хлопці на передовій мужньо крок за кроком виборюють волю нашої країни, так і ми не маємо права здаватися!!!

***
Цивилизация в Херсон возвращается очень медленно. Свет и вода с перебоями, как и у всех, отопления нет.
Открыли два с половиной АТБ, туда стоят гигантские очереди. Аптеки до сих пор не открылись. Те, кто думал как и я, что все нужное сейчас закажу через интернет, столкнулись с мегаочередями на Новый почте, которая поначалу никак не могла определиться на каких отделениях у нее будет прием посылок, а на каких отправка( слава богу уже заработало 3 отделение, где есть и то и другое). Чтоб вы понимали я 2 дня простояла примерно по 5 часов, а некоторым посылки поприходили в разные отделения города. Новая почта, как и другие, желающие возобновить работу в Херсоне, столкнулись с отсутствием кадров - молодежь в основном выехала, большую часть населения составляют пенсионеры.
Есть кафешки и магазинчики, которые героически пытаются работать в таких условиях, но в целом, если вы планируете вернуться в скором времени, учитывайте что Херсон сейчас будет просто все начинать с нуля, при этом без ресурсов. Сколько времени уйдет пока все начнет хоть как-то работать? Хз. Связь делают заново, магазины, коммунальные предприятия после повального грабежа начинают заново. Я возобновила работу( почитала коллег и поняла что у всех проблемы со светом и связью и решила что не буду особо выделяться по срокам отправки), но в целом работа и поход в магазин в один день - плохо совместимые вещи. Транспорт, как и раньше, после 16 уже не ходит. И люди продолжают уезжать из-за обстрелов, которые стали ежедневными.
В целом, я бы пока не советовала возвращаться. Если вы молоды, то работу найдете очень быстро, но если у вас дети, то учитывайте что вам придется жить без лекарств, нормальной медпомощи, сервиса, без тепла, лифтов и периодически без воды и света. Любая поломка превращается в проблему из-за отсутствия мастеров по ремонту. И под обстрелами. В общем зима будет сложной у всех, но в Херсоне это будет задача со звёздочкой. 

Приєднуйтеся до нас:

Примусова паспортизація на тимчасово окупованому півдні йде шаленими темпами

Спроби загарбників запустити поштове та транспортне сполучення на окупованій Херсонщині не мають успіху

«Грабували, худобу розстрілювали, корів тягали БТРом по селу»: жителі Благодатного про російську окупацію

Пологи в бомбосховищі, під обстрілами, по телефону. Як під час окупації Херсона працювало обласне пологове відділення

День 350. 8 лютого. Що обговорюють херсонці у соцмережах