Українські військові звільнили Високопілля на Херсонщині на початку вересня. До війни тут жило близько 4 тисяч людей, а з початком повномасштабного вторгнення РФ – до 200. Зі слів місцевих, відомо про щонайменше 13 людей, які загинули під час окупації, трьох із них розстріляли російські військові, пише «Суспільне».
Окупацію тут згадують неохоче: люди намагалися не виходити зайвий раз на вулицю, аби не потрапити на очі російським військовим, і здебільшого ховалися в будинках або підвалах.
Натомість про звільнення селища місцеві розповідають у деталях. Літня жінка, яка мешкає на одній із центральних вулиць, каже, що стала свідком того, як українські військові підняли перший український прапор. Розповідає, що в той момент, попри вік, їй хотілося стрибати від радості наче дитині.
У Високопіллі немає світла, води й газу. Комендантська година діє з 14:00 до 7:00. Це пов'язано з обстрілами з боку російських військових, які частішають у другій половині дня — зараз лінія фронту за 8 кілометрів звідси.
Попри це, місцеві поступово повертаються. В очікуванні зими вони запасаються дровами, ремонтують дахи будинків та сподіваються більше ніколи не побачити російських військових на своїй землі.
Про будні високопільців після деокупації – у фоторепортажі «Суспільного». Усі фото – Тараса Ібрагімова, який побував у Високопіллі 24 вересня.
Надія везе груші для своєї кози. Жінка не виїздила з Високопілля під час окупації. Коли були обстріли, вони із чоловіком та козою ховалися в підвалі власного будинку. Надія розповідає, що стала свідком того, як ЗСУ зайшли в селище та повісили український прапор поряд з її будинком.
Володимир, мешканець Високопілля, біля свого зруйнованого будинку, де під час окупації пів року жили російські військові.
Володимир показує, де були позиції російських військових. У господаря – 20 гектарів землі, але частина сільгосптехніки пошкоджена через обстріли. Два трактори в неробочому стані.
Розбиті автівки місцевих жителів на узбіччі, ними під час окупації користувалися російські військові.
Володимир відновлює дах власного будинку, який постраждав внаслідок обстрілів. Попри звільнення Високопілля, російські військові продовжують обстрілювати селище, лінія фронту розташована за 8 км звідси. Чоловік переймається, що ремонт може бути передчасним, бо черговий обстріл знову зруйнує дах.
Ніна на подвір'ї власного будинку, де мешкала й під час окупації. Вона радіє, що після звільнення Високопілля сюди почали повертатися місцеві. Коли в селі стояли російські військові, на її вулиці залишалися лише три сім'ї. Усі інші були змушені виїхати.
Таня, онучка Ніни, бігає на подвір'ї. За словами бабусі, через бойові дії дівчинка почала боятися гучних звуків. Під час негоди вона ховається і говорить, що в село знову прийшла війна.
Чоловік на околиці села збирає дрова для опалення будинку. У Високопіллі немає газу, води та світла. Місцеві жителі змушені готувати їжу та гріти воду на вогнищі.
Чоловік біля зруйнованого будинку, на подвір'ї — будівельні матеріали для його відбудови. У Високопілля поступово повертаються люди та відновлюють власні будинки, готуючись до зими. До війни тут жило кілька тисяч людей, під час окупації залишилося близько 200.
Могила Василя Лукашова, якого, за словами місцевих, розстріляли російські військові. Похованням людей під час окупації займався місцевий підприємець Володимир. Він розповідає про щонайменше три випадки розстрілів. Гинули місцеві також від осколкових поранень. Загалом чоловік поховав 13 людей.
Підбита російська БМП у полі на околиці Високопілля. Селище було звільнене з боями 4 вересня.
Тэги: