Чи можуть окупанти зруйнувати греблі водосховищ Дніпровського каскаду? Які наслідки матимуть такі руйнування? Що відбувається на захопленій Каховській ГЕС і як російські військові її використовують у війні, зʼясовував проєкт «Новини Приазовʼя».
Компанія «Укргідроенерго» 16 вересня повідомила, що подала позов проти Росії до Європейського суду з прав людини щодо відшкодування збитків, спричинених вторгненням Росії на територію України. У повідомленні сказано, що незалежні експерти оцінили суму заявлених збитків, завданих активам компаній, Каховській гідроелектростанції та недобудованій ВЕС на острові Зміїний у розмірі майже 17 мільярдів гривень.
«Станція вже сідала на нуль»
Каховську гідроелектростанцію та головну споруду Північно-Кримського каналу, шлюзи якого до 2014 року регулювали подачу дніпровської води до окупованого Криму, 24 лютого захопили російські війська, які вторглися на Херсонщину з півострова.
Каховська ГЕС і автомобільний міст біля неї. Поблизу Нової Каховки, Херсонська область, 20 травня 2022 року
Головний інженер ПрАТ «Укргідроенерго» Вадим Рассовський у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що на сьогодні Каховська ГЕС працює, на станції є достатньо персоналу, але бойові дії впливають на роботу цього об'єкта.
«Каховська ГЕС із 24 лютого знаходиться під окупацією, уже дуже багато різних ситуацій за цей час там відбувалося і по факту, унаслідок бойових дій у нас пошкоджений один гідроагрегат, він вийшов з ладу. Сьогодні на станції із 6 гідроагрегатів працюють 4», – нагадав Рассовський.
«Каховська ГЕС споруджувалася в період 1952-1956 років минулого століття. Її відмінність, якщо порівнювати з іншими ГЕС, вона розрахована в тому числі й на роботу під час бойових дій. Тобто там будівля ГЕС побудована таким чином, що все обладнання, блочні трансформатори захищене будівлею. Єдина відкрита частина – це води й безпосередньо лінії зв'язку. Сьогодні із 6 ліній зв'язку працює тільки одна. Тобто декілька разів станція вже сідала на нуль, це такий технічний термін «посадка на нуль», і персоналом станції відновлювалося потім живлення, запитка власних потреб», – сказав головний інженер.
Він запевняє, що в разі пошкоджень Каховської ГЕС внаслідок бойових дій затоплень прилеглих територій не відбудеться.
«Будівля Каховської ГЕС – це надміцна будівля. Тому хвилюватися щодо руйнувань, які там затоплять місцеві села, такі хвилювання вони зайві. Із цим усе в порядку. Можливе пошкодження, скажімо, якогось механічного падіння затвору, але ті пошкодження і ті витрати, які можуть там утворитися, вони суттєво не вплинуть на села, які розташовані навколо Каховської ГЕС», – додав Рассовський.
Інженер зазначив, що електроенергія, яка виробляється на Каховській ГЕС, надходить до української енергетичної системи.
«Ми виробляємо електроенергію в енергосистему. Ця електроенергія споживається громадянами України. Оце я точно знаю. І в Новій Каховці, бо при відключеннях там пропадає світло й взагалі живлення, у тому числі і в Херсонській області, там із генерації працюють наші Каховська ГЕС і ще сонячна генерація, більше генерацій немає. От люди наші, хто там залишився, хто проживає, от про це треба думати, що ми перш за все живимо наших українців», – каже Рассовський.
Цінність Каховської ГЕС для окупантів
Військовий експерт Петро Черник розповів, що головна цінність Каховської ГЕС для російської армії полягає в тому, що вона є «артерією» для переправлення на правобережну Херсонщину техніки, паливно-мастильних матеріалів, продовольства, медикаментів і питної води.
Петро Черник
«Той мостик, який біля неї є, він під повним вогневим контролем українців. Вони (окупанти – ред.) намагатимуться в якийсь спосіб його ремонтувати й переправляти через нього якусь техніку та озброєння, однак колосальної цінності, такої, щоб через нього провести достатню кількість сил і засобів, щоб умовно спробувати контратакувати по правому березі Херсонщини, я дуже сильно в цьому сумніваюсь, це суто з воєнної точки зору. Тому мостик має цінність, але вкрай низьку. Я впевнений, що кожна спроба ремонту цього моста буде однозначно мати відповідь від української сторони щодо його подальшого знищення», – пояснив Черник.
Експерт припускає, що російські військові можуть цілеспрямовано обстрілювати будівлю Каховської ГЕС.
«Усе може статися. В Кривому Розі вдарили по гідроспорудах і зруйнували їх, підняли рівень води в річці Інгулець. На Харківщині вдарили по самій низці трансформаторних підстанцій. Чи можуть вдарити по самій ГЕС? Можуть. Чи матиме це якусь велику воєнну цінність для них? Не матиме. Чи буде шкода для України? Буде. Але ми вже давно маємо тверезо усвідомлювати, що московський звір ставить собі за мету знищити українську державність у найширшому розумінні цього слова. Я, як аналітик, очікую від них чого завгодно», – підкреслив експерт.
«Не можуть прийняти поразку»
Петро Черник зазначив, що дії російських військових на території Каховської ГЕС свідчать про те, що вони шукають різноманітні способи для підсилення і утримання угрупування на правому березі Херсонщини й не збираються звідти відходити.
Російські військові на автомобільному мості біля Каховської ГЕС, травень 2022 року
«Те, що вони роблять, свідчить про одне, одна серйозна розвідувальна ознака, на яку треба звертати увагу – те, що вони не збираються здаватися, оце найголовніше. У нас у медійному просторі є такий завищений рівень ейфорії, особливо щодо правого берега Херсонщини, що, мовляв ось-ось ворог здасться, головні мости зруйновані, баржі та понтони руйнуємо майже щодня, і ось-ось вони прийдуть до занепаду. Це, звичайно, добра тенденція і проблематика там дійсно наростає. Але те, що вони роблять ось ці відчайдушні кроки, якраз є свідченням того, що битва за правий берег Херсонщини може бути затяжною», – сказав він.
Експерт вважає, що після поразки на Харківщині російська армія буде намагатися щосили утримати окуповані території Херсонської області.
«Вони не можуть прийняти поразку в Україні. Якщо вони приймуть поразку в Україні, по Херсонщині в тому числі, це черговий удар по режиму Путіна та взагалі по їхній філософії величі й найбільшої другої армії у світі», – відмітив Черник.
«Попри те, що стратегічна ініціатива перехоплена, і ми насправді малюємо візерунок війни щоденно, і ми пов'язуємо логіку противника, – у чисельному потенціалі ми не співмірні, їх все одно відчутно більше, їх 144 млн, нас 35, давайте усвідомлювати ці речі. У нас весь моторесурс максимум 3 млн, а в них 8 млн, запасів артилерії і ще радянського мотлоху, старих танків, кулеметів, гранатометів у них неймовірно величезна кількість. Дійсно, снарядний голод починається, це правда. Великих вогняних валів, які потребують 45-60 тис. снарядів на день, вони вже виставляти не можуть, але по 5-7 тис. снарядів вони можуть використовувати, до 100 тис. снарядів на місяць їх економіка може виробляти», – додав експерт.
Петро Черник припускає, що російські військові обстрілюватимуть об'єкти інфраструктури України, зокрема, і гідроелектростанції:
«Буде. Це чесно, жорстко, але так. Ворог лютує, ворог у паніці, він смертельно поранений, він не може прийняти філософію, що якась там Україна наносить їм комплексних і стратегічних уражень».
Чого бояться жителі Запоріжжя?
Після нещодавніх ударів по гідроспорудах у Кривому Розі тема підтоплень широко стала обговорюватися в Запоріжжі, де розташована Дніпровська ГЕС.
Дніпрогес, архівне фото
У разі її прориву до зони катастрофічного затоплення входять частково 4 райони міста. На сайті Запорізької міської ради вказано перелік вулиць, які можуть постраждати.
За даними Запорізької районної держадміністрації, підйом води в деяких місцях зони катастрофічного затоплення може досягнути 8-12 метрів і буде утримуватися від 4 до 7 годин з наступним спадом рівнів води протягом 2-4 діб. Уточнюється, що 12 метрів – це висота приблизно 4-5 поверхів.
На сайті райдержадміністрації також сказано, що в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій буде проводитися обов’язкова загальна евакуація населення із зони катастрофічного затоплення населених пунктів через можливе руйнування гідротехнічних споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених у документах населених пунктів.
«Новини Приазовʼя» запитали в жителів Запоріжжя, чи остерігаються вони обстрілів Дніпровської гідроелектростанції, яка розташована в одному з районів міста. Більшість із них сказали, що слідкують за новинами із цього приводу й більша небезпека – для тих, хто мешкає поблизу дамби.
«Це буде ще одна жахлива трагедія. Я думаю, що буде дуже мало часу, щось таке масштабне робити. Я живу в багатоповерхівці, сподіваюся, що до мене вода не дійде», – сказала жителька Запоріжжя Мілана.
Багато хто зауважив на те, що першими постраждають жителі села Бабурка.
«Хвиля така піде, як цунамі. Бабурку та найближчі села зміє. Я вчився в гідротехнікумі, і коли друга черга Дніпрогесу будувалася, ми вели літопис, я знаю, чим все це може закінчитися, якщо дамбу прорве», – поділився запорожець Микола.
Але є і ті, хто впевнені в тому, що масштабного затоплення та катастрофи не станеться.
Загрози для Дніпровської ГЕС
Оглядач видання «Дзеркало тижня» Ігор Маскалевич у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що загалом українські гідроелектростанції мають невеликі потужності, але відіграють важливу роль в енергосистемі.
«В Україні близько 100-105 гідроагрегатів. Хоча самих ГЕС самої потужності небагато й вироблення невелике, але вони відіграють важливу функцію. Тому це рухливий мобільний резерв для енергосистеми. Іноді бувають періоди, наприклад, повені, коли вони просто працюють на повну потужність, але коли повінь закінчується, вони зазвичай включаються вранці й ввечері, а вдень вони, як правило, менше намагаються пропускати воду. Для того щоб у піковий час їх включати, це основна їх функція», – пояснив Маскалевич.
Він зазначив, що українські гідроелектростанції мають міцні конструкції і є стійкими до пошкоджень.
Репродукція архівного фото, на якому зображено греблю ДніпроГЕС (Дніпровська гідроелектростанція) - вид з лівого берега, 2 вересня 1931 р.
«Вони досить живучі. Тобто коли вам почнуть розповідати, що ось звалиться гребля, це мала ймовірність. Усі греблі дуже міцні, і руйнуються вони дуже погано, навіть аварійні. Ну ось розвалили шлюз, який був у Кривому Розі на Карачуні, він був аварійним, але, чесно кажучи, нічого такого катастрофічного не сталося. Тобто невелике затоплення прилеглих районів. Ну як невелике – для тих, кого затопило півтораметровою хвилею по підвалах, їм невеликим не здається. Але скажімо так, при руйнуванні Карачуна не потонула жодна людина. Відповідно, коли вам почнуть розповідати байки щодо того, що будуть якісь хвилі, цунамі з руйнуванням греблі, цього не буде», – запевнив оглядач.
Утім, він припускає, що ризики затоплень через руйнування Дніпровської ГЕС зберігаються.
«У Запоріжжі вона більше 50-ти метрів, і відповідно при руйнуванні зазвичай страждають перші прилеглі 5-6 км нижче, потім 10. Може бути досить велика хвиля, але знову ж таки, при попаданні однієї ракети там нічого не звалиться, і від 5 не звалиться, і від 10. Там потрібно, щоб потрапило до дуже вразливих місць. Під час великих паводків іноді через греблю скидається вода. Ось приблизно те саме. Є таке поняття як прорани, тобто пролом, щодо греблі, ось її розміри. В історії Запорізької ГЕС її двічі підривали – у 1941 та 1943 роках. В обох випадках були повені, затоплення, але нічого такого на тлі тодішнього жаху не запам'яталося», – зазначив Маскалевич.
Тэги: