«Ворог усвідомлює, що не втримає цю територію». Військовий експерт – про хиткі позиції окупантів на лівому березі Херсонщини

«Ворог усвідомлює, що не втримає цю територію». Військовий експерт – про хиткі позиції окупантів на лівому березі Херсонщини
Російські окупанти в Херсонській області. Фото: EPA
Автор: Павло Новіков, nv.ua 29 Ноября 2022 10:20

Сергій Грабський, військовий експерт, в інтерв'ю Радіо НВ розповів, як російські окупанти намагаються втримати лівий берег Херсонщини та частину Запорізької області і усвідомлюють безперспективність ситуації.

- Спробуємо розібратися в  повідомленні, яке опублікував американський журнал Newsweek. Росія влітку 2021 року готувала напад на Японію, а потім передумала і [вторглася] в Україну. Що ми маємо з цього розуміти? Путін просто був у такій ситуації, коли без «маленької переможної війни» він уже не бачив собі майбутнього?

- Так, тому що в чому полягає суть будь-якого кремлівського режиму? Вони можуть жити, існувати та почуватися комфортно виключно за рахунок приєднання якихось нових територій, за рахунок пограбування якихось нових ресурсів.

І саме в цю концепцію вкладається і війна з Грузією, і підтримка режиму в Сирії, і такі агресивні дії на території Японії, якщо можна так говорити, або агресивні дії проти Японії. Тому нічого дивного в цій операції немає, так кремлівський режим поводився впродовж останніх щонайменше 500 років, без таких переможних воєн вони просто не уявляють своє існування.

- Тобто ми розуміємо, що якась історична логіка рухала Путіним, коли він таки віддав наказ про вторгнення до України, вони хотіли щось загарбати. Але зараз ми бачимо повідомлення від Центру спротиву, що з Нової Каховки вивозять колаборантів. Тобто у них із «переможною війною» тут не складається. Що ми маємо розуміти про Нову Каховку та південні фронти?

- Щодо південного фронту, достатньо просто глянути на карту, ми неодноразово з вами обговорювали важливість нашого виходу на берег Дніпра. Якщо дійсно подивитися на географію цієї місцевості, ми бачимо, що на сьогодні українські сили нависають над противником, який поки що утримує лівобережну Херсонщину або якщо так більше говорити, Північну Таврію. І фактично ми можемо наносити удари по противнику на всю глибину цього херсонського трикутника, можна назвати, «лівобережного трикутника».

У противника є розумні люди, які розуміють, до чого це призводить і усвідомлюють, що вони просто фізично не зможуть втримати цю територію. Хай це станеться не завтра, не післязавтра, але усвідомлення є. Тому вони і впроваджують такі заходи для того, аби, можливо, мінімізувати якісь негативні наслідки для себе.

І те, що вони демонстративно створюють оборонні позиції, попри те, що залишають там певну кількість військ, треба розуміти, що після втрати правобережного плацдарму їхні позиції на лівому березі стають все більш і більш хиткими.

І саме із цим пов’язані такі об'єктивно розумні, я би сказав, дії з виведення своїх колаборантів, приспішників та інших представників так званої цивільної адміністрації в безпечніші місця, які вони зараз собі можуть уявити. Та Крим, куди вони виводять, так само не є для них безпечним, це проміжна точка для драпу, вибачте, цих колаборантів уже далі на простори «матушки-Росії».

- Тут ще є одна деталь від Інституту дослідження війни: окупанти начебто очікують, що українські збройні сили візьмуться форсувати Дніпро. У суспільній уяві форсування Дніпра — це щось на зразок форсування Дніпра під час Другої світової війни, коли червона армія звільнила Київ, це сотні тисяч загиблих у тій частині.

Наскільки це вірогідна історія і що ми маємо розуміти про такі їх очікування, що там величезна, велетенська сила на плотах буде форсувати Дніпро десь в районі Херсона, умовно кажучи?

- Я би з погляду інформаційно-психологічних операцій всіляко підтримував такі істеричні настрої російської влади та примушував би їх зосереджувати там усе більше й більше військ. Тому що шкоди вони нам не завдадуть, знаходячись там, навпаки, ми, маючи перед собою, будьмо відверті, мішенне поле, можемо методично та спокійно знищувати всі війська, які там будуть знаходитися, руйнувати їх комунікації, знищувати командну структуру і вибивати особовий склад.

Звісно, що ніхто з нашого боку не збирається форсувати Дніпро тими методами, до яких ми звикли, вивчаючи історію Другої світової війни. Це недоцільно, тому що змінився і характер збройної боротьби, змінилися і способи та методи застосування зброї. Тому на сьогодні така масована передислокація військ із одного берега Дніпра на інший просто недоцільна.

Так само враховуючи і відстані: навіть якщо ми повернемося до Другої світової війни, маємо розуміти, що тоді не було таких великих водосховищ, які за деякими абсолютно об'єктивними параметрами називають морями. Переплисти це море, озеро, — це не просто складна, надзвичайно складна операція, і це недоцільно.

Тому нехай концентрують свої війська, нехай будують лінії оборони. Ми з вами вже мали приклад лінії оборони на Херсонщині, які не дуже сильно допомогли, коли вони драпали звідти. Тому витрата тих ресурсів — це так само один із елементів гібридної війни, в якій ми з вами беремо участь зараз на різних фронтах.

- Тут ще одна частина: можливо, вони навіть самі, ті пропагандисти, може, вони таким чином готують суспільну думку до того, що їм знову доведеться ухвалювати якісь, як сказав Суровікін, «складні рішення»?

Тому що вже є зсув в інформаційному полі [РФ] про те, що може бути так, що захід Запорізької області можливо і не вдасться втримати. Для нас це приємна новина, але по часу, по якихось обставинах що ми маємо розуміти?

- Тут дуже складно сказати, тому давайте будемо говорити так: якщо ми вже згадуємо звільнення правобережної Херсонщини, ми почали такий свій впевнений тиск фактично наприкінці липня, про це не сильно говорили, але ми вже почали там трошки ворушитися, якщо можна так сказати. Ми звільнили цю територію за три місяці.

Приблизно така ж територія є і на лівому березі, але я був би дуже обережний щодо часових параметрів, тому що тут діють трохи інші фактори, — а саме те, що оборона противника там спирається на лінії постачання з Криму і без надійного контролю над цими лініями постачання говорити про якісь активні наступальні дії буде досить складно.

Плюс там є фактор Мелітополя і сухопутного коридору, який ми так само маємо враховувати. Тобто не буде простої прогулянки. І все, що ми маємо розуміти — наступна операція, безумовно, буде переможною, але вона потребуватиме досить серйозного напруження всіх наших наявних сил і засобів для того, аби звільнити цю частину нашої території.

- Єнс Столтенберг, генсек НАТО, говорить, що Путін збирається використовувати зиму як зброю. <...> Що для нас це має означати? Столтенберг прямо говорить, що треба просто посилювати підтримку України.

- Це один із найвидатніших міфів російської та радянської пропаганди, тому що генерал зима — це третя сила, яка впливала на обидві сторони конфлікту в усіх війнах. Чи то війна 1812 року, чи то Громадянська війна, або Друга світова війна. Говорити про унікальні здібності «русского солдата» не доводиться, тому що вони так само страждають від холодів, так само страждають від неякісного забезпечення зимовими видами форми одягу тощо.

Тому говорити, що це є козирем у цій грі для росіян я би не став, бо вже сьогодні ми бачимо, що забезпеченість росіян зимовими засобами боротьби не є достатньою. Саме це призводить до нестійких оборонних чи обмежених наступальних дій.

Противник скорочує географію тих зон, де він проводить деякі наступальні дії, зараз просто намагається втримати те, що захопив, усіма наявними силами та засобами. Тому я би сказав, що фактор зими більше грає на користь України, коли ми говоримо про українську армію, підкреслюю, про українську армію.

Але фактор зими є досить значним фактором, коли ми усвідомлюємо, що противник використовує не військові методи ведення війни, а терористичні методи ведення війни проти мирного населення. Тому ми маємо розуміти, що противник ще спроможний і, на жаль, ми маємо це усвідомлювати чітко, буде наносити подальші концентровані удари і по нашій енергетичній інфраструктурі, і по наших населених пунктах на всій території України.

Зараз ми бачимо надзвичайно складну ситуацію в Херсоні, тому що з військового погляду обстріл Херсона не має жодного сенсу, але з терористичного погляду — це боротьба з мирним населенням, що і відбувається в більш широкій перспективі на всій території України — боротьба з мирним населенням.

Приєднуйтеся до нас:

«Спочатку викрали брата, тепер батька». Жителька Новоолексіївки розповіла про репресії щодо кримських татар

Історія з крокодилами в Олешках, про знищення яких Сальдо заявив в ефірі росТВ

День 342. 31 січня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

«А потім вітер подув – і побачили купу трупів». Фоторепортаж із Правдиного

«Просто зараз горять три будинки – годину тому прилетіло». Як Берислав пережив окупацію і потерпає від обстрілів