Вербовий ліс п’ять метрів заввишки та тополі білі й чорні нині ростуть на території зруйнованого російськими терористами Каховського водосховища. Науковці та екологи розповіли про стан екосистем колишньої Каховської ГЕС станом на жовтень 2024 року. Загалом дослідники організували 6 польових виїздів до Херсонської та Запорізької областей протягом літньо-осіннього та весняного періодів у 2023 та 2024 роках.
Після російського теракту на Каховській ГЕС співробітники правозахисної організації, що працює у сфері охорони довкілля, «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) почали вивчення наслідків катастрофи на території колишнього Каховського водосховища та його заток. Дослідження проводили дистанційно та польовими методами. Протягом літньо-осіннього та весняного періодів у 2023 та 2024 роках було організовано 6 польових виїздів до Херсонської та Запорізької областей, про це йдеться у дописі організації.
Дослідники працювали на території НПП «Кам’янська Січ» та прилеглих територій, Національного заповідника «Хортиця» та на дні водосховища біля сіл Малокатеринівка та Канівське. На місці проводили моніторингові спостереження за заростанням дна, станами екосистем в різні періоди року, дослідження мулів та пошкоджень внаслідок обстрілів та забруднення вибухонебезпечними предметами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майбутнє без Каховської ГЕС буде, просто воно буде іншим: херсонський науковець – про відновлення водосховища
У жовтні цього року команда ЕПЛ у складі Олени Кравченко, Олени Пелих та Катерини Полянської спільно з академіком НАН України Яковом Дідухом, а також співробітниками Національного заповідника «Хортиця» Михайлом Муленко та Олегом Мальцевим здійснили експедиційний виїзд до острова Хортиця та села Малокатеринівка з метою обстеження стану екосистем, які формуються на дні колишнього Каховського водосховища.
«З часу катастрофи 6 червня 2023 року пройшов 1 рік та 5 місяців, і наразі триває завершення фенологічного сезону. На місці водної екосистеми, яка повністю загинула внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС формується новий рослинний покрив з переважанням верби та домішками інших деревних видів, зокрема тополі чорної та тополі білої», – зазначили в ЕПЛ.
Екологи додають, що станом на жовтень 2024 року, верба, що виросла на території колишнього Каховського водосховища (поблизу села Малокатеринівка, Запорізької області) вже висотою 4,5-5 метрів. Стовбури дерев подекуди всіяні попелицями.
«Тріщини на колишньому дні (водосховища - авт.) досі присутні, однак поступово нівелюються, їх глибина залежить від глибини залягання ґрунтових вод та типу відкладів», – йдеться у повідомлені.
Дослідники також зазначили, що територія колишнього Каховського водосховища відроджується Великий Луг.
«В камеральних умовах було також здійснено порівняння карт цієї місцевості з картами ХІХ століття до існування Каховського водосховища, на яких можна побачити екосистеми заплавного лісу з численними старицями та протоками, такими яким був Великий Луг», – зазначили в ЕПЛ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відомий скульптор показав двері із секретом, які після теракту на Каховській ГЕС припливли з Херсона до Одеси
Фото зі сторінки Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) у Фейсбук.
Тэги: