Кричущий дефіцит медикаментів та лікарів загострюється на теренах окупованої Херсонщини. Люди в білих халатах не тільки продовжують виїжджати з «руського міра», а й просто кидають свою роботу, аби не надавати послуг пораненим чи травмованим військово-службовцям РФ, пише «Голос України».
Як приклад — стан справ у лікарні міста Олешки, що під Херсоном. Тут уже не можуть забезпечити навіть позмінну роботу хірургів та проведення операцій ще й через брак анестезіологів. Зокрема, виїхав і нині працює за фахом у Києві завідувач тамтешнього відділення хірургії Олександр Кривоспицький. Каже, покинув рідний дім, бо непокоївся не так за себе, як за старшого сина. Той був учасником АТО-ООС, а таких орки цілеспрямовано вираховують, відправляють «на підвал» і піддають звірячим тортурам.
«На всю нашу лікарню залишився тільки один хірург загального профілю та хірург-уролог. Ще один мій колега не евакуювався, але із центральної районної лікарні пішов і тепер торгує на ринку всяким крамом, який з окупованого Криму завозять. Анестезіологів виїхало троє — залишився один», — ділиться невтішними новинами Олександр Леонідович.
Схожа, за деякими дрібними розбіжностями, ситуація в усіх районних лікарнях Херсонщини — звідти тікають і медсестри, і рядові лікарі, і керівники, котрі не бажають організовувати роботу «за російським законодавством» і брати подачки від інтервентів.
Зокрема, виїхав директор центральної районної лікарні Берислава, депутат райради Северян Кардава. З ним окупанти проводили «виховну бесіду», влаштували вдома обшук, після якого медик зрозумів, що залишатися тут просто небезпечно.
У медичних установах Херсона керівники здебільшого також не схотіли працювати за правилами, нав’язаними рашистами, і їх відсторонили. Так, примусово «звільнили з посад» директорів міської клінічної лікарні імені Тропіних Леоніда Ремигу та міської клінічної лікарні імені Карабелеша Аллу Малицьку. Виїхав з Херсонщини і директор обласної клінічної лікарні Віктор Короленко.
Але й тим, хто залишився, важко виконувати свій професійний обов’язок. Катастрофічно бракує не тільки пігулок — біда з витратними матеріалами, засобами для перев’язок та знеболювальними. «Нова влада» заявляє, що ними забезпечить, але привозять їх потроху. І далеко не для всіх — перш за все для лікування тих самих російських військовослужбовців. Їм усе найкраще, а пацієнтам з числа мирного люду — те, що залишиться.
Звичайно, якщо залишиться. Необхідні ліки доводиться купувати власним коштом. Але вони в місцевих аптеках якщо і є, то тільки російські. Причому сумнівної якості, а часом ще й фальсифіковані.
«Це не поодинокі випадки, коли людям, які потребують невідкладної медичної допомоги, вона не надається взагалі або надається в останню чергу. Пріоритет все ж таки у високопоставлених колаборантів та у високих чинів російської армії», — стверджує в інтерв’ю «Суспільному» голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
Виходить так, що херсонці на своїй землі вже стали «людьми другого сорту» і навіть лікуються в останню чергу. Отаке реальне ставлення до них з боку окупантів. Котрі при цьому намагаються переконати, що прийшли сюди заради «звільнення» місцевих жителів. І що в Росії вони користуватимуться такими ж рівними правами, як і всі інші громадяни РФ.
Еге ж! Уже «скористалися» правом на медичне обслуговування.