Луплять по нашому микрорайону чимось страшним і важким. Сидимо в підвалі. Вирубилось світло, мабуть кудись влучили. Хоч би не так, як останнього разу на 8 діб було. Закінчується заряд на мобільному. Господи, спаси наших людей.

А це ж мій улюблений магазин… був, звідти половина шафи… Як же так, мій любий Херсон?!… Боляче на все це дивитися. Вбивають місто, вбивають людей???? ця недодержава має за все відповісти у Гаазі.

Тільки через очищення піднімемо країну. Чому Південна Корея, після війни, де падіння ВВП склало 60%, стала одною із успішних країн світу? Бо, після війни, до влади прийшли націоналісти з високим рівне гідності і самоорганізації. Експерти прогнозують падіння ВВН в Україні, після Перемоги – до 40%.

Сьогодні 7 місяців полону нашого мера Ігоря Колихаєва.
Багато хто і близько не усвідомлює важкості цього строку: це не про просте перебування у застінках місць утримування, не про справедливе позбавлення волі, не про можливі для існування умови. Це взагалі не те, про що ви можете уявляти.
Це жорстка розправа з людьми, котрі йшли всупереч окупаційній владі, котрі вважали за обов’язок бути з людьми поруч в тяжкий час!

ЗМІ повідомили, що Залужний перевів 1 млн$ отриманий у спадок на рахунок ЗСУ ще 5 січня. Але МО про це мовчало. Чому? І якби про це не написав The New York Times, то ми б про це і не дізналися? Чи у нас кожен день міністри, депутати та публічні особи так роблять?

Люди хочуть щоб Бог змінив життя в Україні на краще не розуміючи, що вони і є руками які мають це робити.

Херсонець розказує:
Чую бахи, відносно далеко, в сусідньому районі. Читаю новини в телеграм, де прилетіло та по фото впізнав знайому багатоповерхівку. Навпроти живе мій друг. Я ж одразу за телефон, набираю його. Тиша. Ніхто не відповідає. Дзвоню кожні пів години майже весь день. Ніхто не бере слухавку. Ввечері підіймає трубку жіночка, каже:
– Я бачу, ви дзвонити до Андрія. Та його, нажаль немає…
Я за ці секунди майже посівів. Хороше ж в голову не лізе.
А через секунду вона продовжує:
– Це його батьки, він заїжджав до нас вранці та забув телефон.
– Щоб ви були здорові разом із Андрієм!