Як відомо, наразі покинути тимчасово окуповані території Херсонської та Запорізької областей можна лише двома шляхами: через місто Василівка в бік Запоріжжя та через Крим. Ситуація у Василівці сьогодні дуже напружена, на блокпосту величезна черга з автомобілів, окупанти знехотя пропускають по декілька десятків авто в день. За словами мера Мелітополя Івана Федорова, у колоні вже померли п'ятеро людей…
Шлях через Крим хоча й не під обстрілами, але не менш важкий, а ще - дуже довгий.
Своїм досвідом нещодавнього виїзду через Крим у місцевих пабліках поділилися двоє жителів Херсонщини. Їхні історії з деталізованим описом кожного етапу шляху можуть стати в пригоді тим, хто планує виїзд саме через Крим.
Із Херсона до Польщі через Латвію
Ми вибиралися з Херсона в Польщу перевізником «Південний експрес». Спробую розповісти всю нашу історію в деталях, може, комусь допоможе.
1. Підготовка до виїзду
Для початку вам потрібно знайти перевізника (ну і купу грошей, звичайно ж). Я вибрав «Південний експрес», оскільки з ним виїхало багато друзів. Просто пишіть і бронюйте місця. Далі потрібно зібрати речі та все найнеобхідніше. Можна брати в принципі будь-яку дрібну техніку та будь-які речі, але обов'язково щоб не було нічого пов'язаного із ЗСУ. Телефони, ноути, смарт годинник та інше потрібно чистити максимально.
Далі потрібні важливі дрібниці, такі як: вологі та сухі серветки, дощовики, пакети для сміття 120-150 л для сумок, щоб не промокли. Обов'язково теплі речі, 3-4 пари змінних шкарпеток. Дуже важливо мати зручне взуття, тому що будуть проблеми з ногами (самі зіткнулися з цим). Краще взяти з собою капці. Також потрібен крем від засмаги та крем для рук/ніг, якщо шкіра підсохне й обгорить. Кепка обов'язково. Мати при собі рублі (3-4 тисячі) та долари чи євро - у магазині на кордоні є обмін. Гривні можна із собою не брати.
До Армянська зупинок не буде, тож потрібна вода та їжа. Води щонайменше 2 літри на людину, у Криму можна поповнити запаси на заправці.
Бажано мати при собі кримську сімку. У мене була «Хвиля» - у Криму працювала добре, в Рашці вже ні. Роумінг Водафон, Київстар, Лайф працює і в Рашці , але дуже повільно, вистачає лише на текст.
Павербанк є обов'язковим у дорозі, тому що в автобусі може не бути зарядки поруч.
У принципі, цього має вистачити.
2. Вартість усієї дороги
500 доларів з особи + 1000 грн до Армянська.
У дорогу взяли 2000 рублів, але цього мало на двох, якщо хочете перекусити в дорозі та хоча б три рази випити кави. Краще взяти більше рублів, але не дуже багато, бо їх нікуди буде подіти після кордону.
Після приїзду пішло ще 800 грн чисто на поїсти після дороги та на куриво.
Я не беру до уваги все, що ми купували в дорогу. Тут кожен сам вирішить це питання в міру своїх фінансових ресурсів.
3. Кордон в Армянську
Тут я опишу одним словом: «Пи#дець».
Ви приїжджаєте, і починаються веселощі. Насамперед ви стоїте в черзі на вхід у кордон. У нашому випадку це кілька годин. Роблять тест на ковід (або тупо беруть ДНК) у медпункті та видають папірець на заповнення. Там ви вказуєте ПІБ, причину перетину кордону (пишіть - транзит) та фінальну точку приїзду.
Далі стоїте в живому коридорі від 2 до 5 годин під сонцем чи дощем, кому як пощастить. Жінкам простіше, якщо в них нічого не знайшли або щось не запідозрили. Чоловіки йдуть на фільтрацію, поки жінки їх чекають. Чекати фільтрації можна годину, можна п'ять - як пощастить, у них там повний рандом. Я чекав 2 години, пика згоріла. На фільтрацію не потрібно тягнути сумки, якщо їдете з кимось - хай ваші жінки тримають сумки. Телефон із собою обов'язковий, оскільки будуть шерстити.
Мені пощастило, трапився молодий прикордонник, особливо не допитував. Глянув телефон, поставив кілька запитань (вони у всіх будуть різні) і відпустив. Деяких чоловіків допитували по 3 години, декого допитували повторно.
Далі просто йдете в автобус, якщо все пройшло гладко.
4. Дорога через Крим до Убилінки
З Армянська ви їдете або одразу в Рашку, або в Сімферополь, якщо у вас збірний маршрут, там іде сортування за маршрутами. Ми поїхали через Крим одразу в Рашку.
Почну з плюсів (так-так, вони теж є). Перший і єдиний плюс - це дороги, вони хороші й трусити не буде.
Сам шлях - це просто пекло. У Ростовській області на вас чекають криві погляди місцевих, огидне ставлення на заправках та в магазинах. Ви будете бачити купу техніки, орків, долбо#бів з дітками на машинах і т.д.
Уся дорога - це сірість та безнадія. А їхати дуже довго. У принципі в дорозі нічого незвичайного немає, тупо їдете, раз на 200-300 км виходите на пів години перепочити.
P.S. Москва - говнище, якщо що.
5. Кордон Росія-Латвія. АПП «Убилінка»
АПП «Убилінка» - прикордонний пункт, Псковська область.
Тут починається пекло, Армянськ здасться раєм. Псковська область зустрічає вас холодригою та зневірою.
Приїдете - і одразу поділіться на групи по 15 осіб або на іншу кількість, яку пускають у цей день, там може бути по-різному.
Чекати ви будете дуже довго. У нас пішло 2 дні, щоб пройти кордон. Чекати ви будете під сонцем і дощем. Місць для сидіння немає, тільки трава й смітник за магазином. Туалети на заправках безкоштовні, можна ходити скільки завгодно. Їжа, вода та інше є в магазині та на заправці.
Багато часу піде в очікуванні груп, які проходять кордон. На дорозі ми відстояли 20 годин, усі групи по 15 осіб проходять по-різному - від години до трьох.
Як це було у нас: ми відстояли 20 годин і підійшли до першого пункту, де забирають документи та нібито щось із ними роблять. За фактом, вас тупо тримають на вулиці без причини. Після безсонних ночей і днів ми стояли та голосно сміялися біля пункту, за що й поплатилися. Нас там тримали 3 години.
Потім ви проходите в другий пункт, який уже за парканом, там світять сумки та знову перевіряють документи. Не давайте їм закордонний паспорт - поставлять штамп на виїзд, але на в'їзд не буде. Або паспорт-книжку, або ID-картку давайте.
Там вас будуть мурижити ще години півтори чи дві.
Відноситимуться до вас, як до лайна. Описати це складно, але ви будете почуватися, як на зоні.
Загалом тут закінчується Рашка та починається латвійський кордон одразу після російського.
За латвійський навіть немає сенсу щось казати. Усі процедури зайняли 15-20 хвилин. Там вам усе пояснять і розкажуть, нічого страшного чи складного немає. Латвійці - красені.
6. Приїзд до Польщі
Нас пересадили в нормальний автобус із вайфаєм, розетками та зручними сидіннями. Балтія неймовірно красива, шкода, що я половину шляху проспав.
Єдине, що потрібно чекати інші груп в автобусі, якщо ви не остання. Чекати можна від 2 годин до доби. Тут як пощастить. Раджу не бронювати готель чи квитки на літак до виїзду з Латвії.
Після приїзду далі в кожного по-своєму буде. Ми приїхали, поїли в кафе, зняли гроші в банкоматі та поїхали далі до пункту призначення.
Трохи про перевізника «Південний експрес»
Ці люди молодці, але косяків вистачає. У нашому випадку їх було небагато, але вони були.
1. Автобус із Херсона - це «мерс спринтер», буде забитий сумками повністю, так що до туалету сходіть перед виїздом.
2. Автобус по Рашці в нас був «Неоплан», старий бус без вайфай але з розеткою в салоні. Сидіння незручні. Нам обіцяли комфорт, але по Рашці їхали так собі.
3. Ламалися 2 рази, один раз 3 години стояли, вдруге - годину. Після поломок перестав майже повністю працювати кондиціонер.
4. Один з водіїв по Рашці був буйний. Я попросити відкрити багажник - була ціла історія з невдоволенням та бурчанням.
5. Автобус у Латвії може виїхати без вас, і будете чекати наступного. Нам пощастило - наша група його зупинила, і він чекав.
6. Вас тупо може не бути в списках ще в Херсоні. Деякі люди по 2-3 рази намагалися виїхати через це.
Загалом із мінусів це все. Там ситуації можуть бути різні, я розповів свою. Дякую їм за те, що вони взагалі є. Кінську ціну в 500 доларів я можу зрозуміти в наш час.
Із Каховки до Польщі через Білорусь
Ми виїжджали таким маршрутом: Каховка-Чонгар-Сімферополь-Смоленськ-Берестовиця (це пропускний пункт в Білорусі).
1. Каховка-Чонгар
Блокпости проїжджаємо з відчиненими вікнами, опустивши їх. Запитують, куди їдемо, просять документи. Приблизно 18 блокпостів. Запитали лише на трьох. Якщо їде техніка, треба з'їхати на узбіччя. У нашому випадку узбіччя не було, тому ми «пірнули» в кущі.
2. Перехід кордону
У черзі стояли 5 годин, пішого переходу немає, просто спали в машині.
Заповнюєте міграційну карту (трансфер по росії), потім неприємна дама крутить ваші паспорти, заповнює папірці. Мій паспорт вона порвала (обкладинку) та сказала, що з таким не пропустить. У результаті все одно пропустила.
Далі вас ведуть на розмову, насправді - допит. Мого чоловіка й мене допитували 4 фсбшники.
Забирають телефон, підключають до комп'ютера, шукають листування в соцмережах. У чоловіка знайшли листування, де він їх назвав окупантами. Винесли весь мозок. Після чоловіка покликали мене та 15 хвилин теж виносили мозок.
Запитання: чи ви переводили гроші ЗСУ? чи є знайомі атошники? як ви ставитеся до нас? хто бомбив Донбас? хто бомбить ваше місто? чому їдете в Європу й не хочете жити в росії?
Допит тривав 15-20 хвилин.
Далі - поверховий огляд речей і на виїзд.
Одразу за кордоном є кущики, можна сходити до туалету. Там, скоріш за все, всі ходять.
У Сімферополі ми були о 10-й вечора, а з Каховки виїхали о 10-й ранку. Зупинка в готелі.
3. Сімферополь-Білорусь
Купуйте сім-карту вже в будь-якому магазині Краснодарського краю, будуєте маршрут через Смоленськ до пропускного пункту «Берестовиця».
Наші зупинки: Тимошевськ, Катеринівка, Смоленськ.
Готель коштує 2500 рублів.
Дороги платні, оплачуєте на терміналах (на всю дорогу - 1000 рублів).
Крайня зупинка у місті Смоленськ, готель «Колесо». Ставлення хороше, кухня дешева, номер чудовий.
4. Росія-Білорусь
Як такого кордону немає, пропускний пункт, перевірка документів, пробивають порушення по базі і все. Ми простояли 30 хвилин.
Після перетину пропускного пункту є обмінники. Обмінюєте рублі на зайчики та заїжджаєте на першу заправку Belltol.
Там потрібно купити датчик на машину, це обов'язково. Коштує 17 євро (в їхніх зайчиках). Вони також мають платні дороги, але там немає терміналів.
Якщо без цього датчика проїхати дорогами, то за кожну рамку штраф 300 євро.
Ми проїхали 9 і нас упіймали вже на кордоні в зоні очікування. Благо, трапилися хлопці нормальні, які сказали «ми вас не бачили».
Ставлення білорусів до нас чудове.
Якщо є знайомі чи друзі в росії чи Білорусі, нехай вони заздалегідь забронюють місце в зоні очікування пропускного пункту «Берестовиця». Це робиться онлайн через сайт, оплату приймають тільки зі своїх карт.
Ми простояли добу.
На кордоні Білорусь-Польща потрібно заплатити 19 євро за перетин кордону та купити їхню страховку. Вони допомагають, показують де банк і ставляться максимально доброзичливо. Жодних допитів, перевірок тощо.
Деталі
У дорогу:
- сигарети краще купити в нас, вони найдешевші
- вода заморожена – 6 пляшок
- усе, що псується, ви повинні з'їсти в перший день
- горіхи, сухофрукти, хлібці, консерви тощо
- ковдру, щоб накрити вікно поки чекаєте в чергах
- 14 000 рублів (можна більше) + заправка
По росії максимальне перевищення швидкості 20 км, по Білорусі - 10 км.
Найнеприємніші моменти - проїзд кордону та поїздка по росії, бо вони там йо#нуті. Ми бачили арбуZ, машини в зетках, стрічках та іншій куйні. Відчуття, що їдеш серед фашистів.
Перевізники везуть через Убилінку, бо це рівний маршрут. Через Білорусь ви одразу заїжджаєте до Польщі.
Чоловік виїжджав по закордонному паспорту, я - по внутрішньому, дитина - за свідоцтвом (оригінал).
Усім удачі! Слава Україні!
Тэги: