Учителька однієї зі шкіл Херсона разом з родиною виїхала під час окупації міста до Великобританії. Причиною стало не лише повномасштабне вторгнення РФ – незадовго до війни жінці поставили діагноз: онкологія третьої стадії. Продовжувати лікування в умовах окупації стало неможливо…
Історію 37-річної Ганни Євстигнєєвої, яка до великої війни працювала вчителем англійської мови в Херсоні, розповідає ВВС.
Ще до вторгнення РФ у Ганни діагностували рак грудей третьої стадії. Під час окупації Херсона протягом п’яти місяців жінка та її родина безперервно шукали препарати хіміотерапії по різних лікарнях.
Одне з небагатьох уцілілих довоєнних фото родини Євстигнєєвих
«Я би просто померла без цього», – розповідає Ганна й додає, що лікар, який передав їй останню дозу препаратів, сказав, що більше ліків немає, тому їй потрібно виїжджати, щоб продовжити лікування.
Ганні, її чоловіку Дмитру та їхнім двом маленьким синам допомогла Джулі Райт із Колчестера у Великобританії, яка прочитала історію про них у фейсбуці. Вона запропонувала родині з Херсона жити у своєму будинку.
Джулі Райт із Колчестера вирішила допомогти херсонській родині. Фото: Jamie Niblock/BBC
У той час, як Ганні закінчувала курс лікування онкології в лікарні Великобританії, сім'я дізналася, що їхній будинок у Херсоні опинився під водою. Жінка каже, що минуле життя їхньої родини вже ніколи не можу бути відновленим:
«Я втратила друзів і частину своїх спогадів. У мене немає моїх весільних фотографій, я не маю зображень мого старшого сина, коли він був малим. Це дійсно важливі речі, але ти розумієш, що твоя сім’я – найважливіше у твоєму світі, у твоєму житті».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Можливо, варто повернутися додому, дома легше буде» – історія родини з Херсона, яка виїхала до Польщі
Ганна пройшла перевірку, щоб отримати можливість добровільно працювати асистентом вчителя та отримати досвід. Фото: Jamie Niblock/BBC
Після завершення лікування Ганна Євстигнєєва розпочала навчання на математичному факультеті, а ще вона займається волонтерством у школі, де навчаються її сини.
«Дуже приємно працювати з маленькими дітьми. Вони навчають мене англійської, а я вчу їх математики, вони посміхаються мені, і мій настрій підіймається до небес», – каже Ганна.
Чотирирічний син Ганни й Дмитра, Данило, не може пригадати війну. Йому було лише 2 роки, коли вона розпочалася. Старшому сину, Назару, зараз 10 років, і він пам’ятає багато чого.
Данило пам'ятає лише деякі речі про Україну, наприклад, свої старі меблі. Фото: Jamie Niblock/BBC
Ганна та її чоловік Дмитро усвідомлюють, що одного дня їм, можливо, доведеться повернутися в Україну. Тому прагнуть, щоб діти знали українську мову. Їхній старший син щоранку встає о 6:30, за дві години до школи, щоб вивчати українську. За словами Джулі Райт, Назар із кожним днем «стає дедалі більше англійцем».
«Моя мрія – гратися зі своїми старими друзями. Але вони зараз не в Україні, вони роз'їхалися по всьому світу», – каже Назар.
Назар займається дві години українською перед тим, як іти до школи в Колчестері. Фото: Jamie Niblock/BBC
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два роки великої війни: які трансформації з нами відбулися – історії жителів Херсонщини
37-річний Дмитро Євстигнєєв працює на повний робочий день у фруктовому саду на фермі. Схожу роботу він виконував і в Україні. Чоловік поки що не складає далекосяжних планів.
«Звичайно, якщо ми потрібні цій країні, ми можемо залишитися тут. Якщо ми не потрібні, ми не залишимося. Ми просто живемо, працюємо і робимо те, що можемо. Якщо у нас є трохи грошей і невелика можливість, то протягом кількох днів намагаємося трохи подорожувати з нашими дітьми. Наше попереднє життя засвідчило, що потрібно насолоджуватися кожною миттю», – підкреслює Дмитро.
Дмитро керує системами зрошення на фермах та отримує повну ставку. Фото: Jamie Niblock/BBC
Нещодавно уряд Великобританії ухвалив рішення, що українці, які виїхали через повномасштабне вторгнення Росії, зможуть залишатися у Великій Британії до вересня 2026 року, продовживши візи ще на 18 місяців. Але в парламентській записці є пояснення, що уряд наполегливо вважає, що «Україна знову стане безпечною», і що країні потрібне повернення її громадян для «допомоги у відновленні та відбудові економіки».
Ганна Євстигнєєва каже рішення британського уряду продовжити візову схему для українських біженців до вересня 2026 року дасть їй більше часу, щоб отримати диплом і влаштуватися на роботу в школі.
Термін дії візи родини Євстигнєєвих закінчується у липні 2025 року. Фото: Jamie Niblock/BBC
До 2026 року сини Ганни проведуть у Великобританії 4 роки. Це чималий час, тож дітям може бути важко повернутися в Україну.
«Я хочу повернутися у свою країну, але я хочу, щоб мої діти були в безпеці. У моєму рідному місті вони не можуть бути в безпеці. Херсонщина окупована два роки. Там багато зруйнованих територій, багато мін, багато смертей... Вони можуть постраждати, і якщо щось станеться з ними, я би собі ніколи не пробачила», – каже Ганна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенцям, які повертаються з-за кордону, виплачуватимуть грошову допомогу: умови виплат
Тэги: