"Один хлопець після допиту повернувся з чорним язиком". Що кажуть в'язні катівень у Херсоні

В одному відділку поліції у нещодавно звільненому Херсоні кожна камера розповідає свою історію.

Десь розкиданий одяг, в одній спалене ліжко, в іншій розкидані собачі миски та сміття. Ще в одній по центру на підлозі лежить російський прапор.

Камера номер шість розповідає історію Анжели.

Саме тут вона провела 31 день із чотирма іншими жінками після того, як у червні її схопили російські військові.

До вторгнення в Україну в лютому 49-річна Анжела була телеведучою на каналі "Телефон". На початку березня колони російської бронетехніки увійшли в її рідне місто Херсон.

У міру зміцнення влади Росії в обласному центрі демонстрації поступово придушували, а свободи порушували. У червні озброєні люди увійшли додому до Анжели, розлучили її з партнером, одягли їй на голову мішок і посадили в автобус.

Саме звідти Анжелу забрали в камеру номер шість.

"На третьому поверсі били чоловіків, - згадує вона. - Коли людину катують струмом, ви це чуєте. Це якийсь дивний звук. Чоловіки кричали від болю".

Після того, як росіяни взяли Херсон, за словами слідчих, вони затримували людей, пов'язаних з українськими військовими чи партизанами, які чинили опір окупації.

Вони стверджують, що знайшли в Херсоні після звільнення 11 незаконних в'язниць і чотири катівні.

Понад 700 людей вважають зниклими безвісти. Є побоювання, що вони або мертві, або незаконно вивезені на окуповані Росією території або в саму Росію.

А тепер Україна заявила про виявлення біля міста десятків тіл зі слідами тортур. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що розслідування злочинів там тільки почалося, "тому буде знайдено ще багато місць катувань і поховань жертв таких злочинів".

Анжела спокійно розповідає про психологічні тортури, які тривали понад місяць. Вона часто бачила, як тіла, загорнуті в поліетиленові пакети, вивозили після того, як "допити зайшли занадто далеко".

Потім вона переводить подих і описує наслідки.

"Є деякі тригери, - каже вона. - Коли вони відкривали ворота, ті видавали якийсь специфічний звук. Це означало, що на допит прибуло більше людей".

Журналістка каже, що не могла заснути, бо постійно горіло світло. Після звільнення вона виявила, що не може лягати спати в темряві.

Анжела не знала, що її партнера також утримують у відділку.

69-річний Олександр Максименко жив у одній кімнаті з 15-ма іншими чоловіками, яких, за його словами, безжально били та катували. Декого катували струмом.

"Це жахливо, - згадує він. - Один хлопець, якого привели в камеру після допиту, повернувся з чорним язиком. Він був настільки розпухлим, що не міг повернутися в рот".

Олександр каже, що поділився зі співкамерниками знеболювальним. Температура часто сягала 40 градусів, і їх змушували вчити гімн Росії.

"Один чоловік був у таких синцях, що майже повністю посинів від голови до ніг. Йому знадобилося вісім днів, щоб підвестися", - каже він.

Слідчі кажуть, що для звільнення в'язнів часто змушували зізнатися в тому, що вони співпрацюють з українською владою.

Олександр мав виступити на російському державному телебаченні.

Оскільки зона російської окупації в Україні знову зменшилася, Москву знову звинувачують у вчиненні воєнних злочинів.

Росія продовжує заперечувати навмисні напади на цивільне населення, незважаючи на переконливі докази.

У звільненому Херсоні йдеться не про пошкоджені будівлі. Це місце, де кожен має історію яскравої боротьби.

Схоже, що це місто, яке росіяни особливо хотіли зобразити своїм. Вони сподівалися, що заходи проти таких людей як Олескандр і Анжела, допоможуть їм досягти цієї мети.