Олександра Грищук (на фото) навчає українських дітей у школі міста Гротехаст (північ Нідерландів), працює онлайн зі своїми четвертокласниками Херсонської школи № 28 і паралельно вивчає нідерландську мову.
Студентка ХДУ вирішила навчатися за програмою подвійного диплома – закінчила український і польський бакалаврат. У грудні 2021 року вона отримала диплом магістра, уже працювала класним керівником. Попереду були плани й мрії. Але почалася війна. Як із Херсона Олександра потрапила до північної області Нідерландів і як вдається зараз навчати херсонських учнів і дітей з різних куточків України, Олександра Грищук розповіла «Суспільному».
У перші дні війни Олександра намагалася працювати – провела онлайн-уроки, забрала зі школи необхідні речі. Її родина вирішила переїхати з Херсона в батьківський приватний будинок в Олешках. За Антонівський міст ішли жорстокі бої. Його контролювали російські військові. Утім, родина вирішила йти пішки на лівий берег.
Херсон. Олександра Грищук зі своїм класом 1 вересня 2021 року в школі № 28. Усі фото надала Олександра Грищук
«Все ж таки з мамою вирішили ризикнути й після роботи, прихопивши свого собаку, рушили в Олешки. Російські військові попередили, що стрілятимуть, і міст був майже порожній. Попереду нас за пів кілометра йшли дві жінки, а за нами також пішов якийсь чоловік. Так от його застрелили. Я чула постріли, чула реакцію інших людей, але боялася обернутися та побачити це. Ми бачили розстріляні машини, увесь цей жах. Тільки ми перейшли міст, як на ньому знову почався бій – наші намагалися відбити його у ворога», – пригадує Олександра.
Онлайн уроки в українській школі
Ще до середини квітня Олександра вчила херсонських дітей онлайн.
«Обрали час для занять із дванадцятої години, бо зранку всім батькам доводилося бігати по хліб, стояти в чергах за продуктами. Навчання майже ніхто не кинув. Дехто періодично попереджав, що з тиждень не будуть учитися – бо люди виїздили, шукали прихисток в інших містах, облаштовувалися на новому місці. Із 32 учнів на уроках 25 були щодня мінімум», – розповіла дівчина.
Разом із сестрою і матусею переїхали знов до Херсона, але тут зрозуміли, що потрібно виїжджати з окупації. Довго не могли знайти перевізника, і врешті виїхали на Миколаїв через Баштанку. Довелося їхати стоячи в автобусі, але дісталися до Хмельниччини. Потім був польський Перемишль, а далі вже на північ Нідерландів. У переїздах Олександра не полишала свою роботу.
«Поки чекали, я не могла проводити уроки в повному обсязі – лише надсилала завдання для виконання та перевіряла отримані від учнів роботи. Цей тиждень якраз був останнім у навчальному році, бо навчальний рік вирішили закінчити достроково – 30 квітня. Діти пішли на канікули. І щойно приїхала на нове місце тимчасового проживання та розклала речі, підбила документацію, заповнила та розіслала батькам табелі. І після цього зрозуміла, що є час трохи видихнути та відпочити», – сказала вчителька.
Нідерланди. Шкільне подвір’я
Зараз родина живе в селі Незайл, Олександра працює в школі в Гротехасті асистентом учителя. Вона володіє англійською, спрацював і подвійний диплом, який отримала в ХДУ. Утім, доводиться вчити нідерландську. Продовжує вести своїх херсонських четвертокласників і навчати українських дітей, які зараз живуть на півночі Нідерландів.
«У Нідерландах я працюю з українськими дітьми, яких привозять до нашої школи із селищ у радіусі 20 кілометрів. У нашій школі є три виключно українські класи. Для кожного класу я повинна скласти окрему програму. До жовтня викладала українську мову, читання та математику», – каже Олександра Грищук.
За словами вчительки, українським дітям, які перебувають за кордоном, доводиться відвідувати місцеві школи, а ввечері займатися за українською програмою, щоб не втрачати навчальний рік.
Навчальний процес з однією з груп в Нідерландах
«Дві школи, звісно, важкувато, але всі стараються, виконують завдання. В учнів, які лишилися в Україні, зараз часті перебої зі світлом. Але шукаємо можливості для зв'язку, для підключення на перерві навіть, спілкуємося через месенджери. Звісно, це вимагає багато часу й зусиль, але мені дуже подобається, що діти дійсно стараються», – додала вона.
Олександра планує повернутися до Херсона. Там рідні стіни, улюблена робота й учні, з яким підтримує зв'язок дистанційно. А поки працює у двох школах, вчить мову та всюди відчуває підтримку жителів країни, яка дала прихисток у важкі часи.
Нідерландські вчителі, Олександра Грищук та українські сестри, які навчаються в школі в Нідерландах
«Нідерландці підтримують Україну. Цікавляться, що там відбувається, розпитують про новини та хочуть знати більше. Коли на Різдво в Херсоні росіяни влаштували стрілянину й загинули багато людей, кожен із нідерландців, кого я бачила в той день, висловлював співчуття та розпитував, пропонував допомогу. Я не зустріла ще жодного нідерландця, який не був би за Україну. Всі вірять у нашу перемогу», – сказала Олександра.
Тэги: