Вже третій рік під російською окупацією знаходиться Кінбурнський півострів, що на Миколаївщині. Перебування там росіян завдає великої шкоди екосистемі, призводить до безповоротних втрат, зокрема загибелі рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги. Окрім того, звідти окупанти обстрілюють населені пункти Миколаївщини, зокрема Очаківську та Куцюрубській громадам.
Оскільки доступу до півострова немає, то екологи відстежують ситуацію там за супутниковими знімками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни використовують Кінбурнську косу для ударів по Херсонщині та Миколаївщині
Насамперед йдеться про пожежі, що перетворюють красу природи на чорні згарища, також фіксують нафтові плями в акваторіях поблизу.
Про те, як перебування російських військових шкодить унікальній екосистемі Кінбурнського півострова «Укрінформу» розповіли українські екологи та науковці.
На півострові зафіксовано понад 180 пожеж
Так, за словами голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олега Деркача, найбільшої шкоди завдають пожежі. Він говорить, що від вогню страждають величезні площі, у Нацпарку вигоріло 60% суходолу.
«Кілька разів спалахували ділянки у районі Волижиного лісу. Цей унікальний природний куточок зберігся ще від Гілеї – величезного старовинного лісового масиву, що в античні часи панував у пониззі Дніпра. Тут росте 500-річний дуб – найстаріший на Миколаївщині», – розповідає пан Олег.
Він додає, що ситуацію ускладнює і те, що з початку окупації росіяни розграбували все майно заповідників, включно з протипожежною технікою.
За інформацією управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, з початку повномасштабної війни на Кінбурнському півострові за допомогою супутника зафіксували понад 180 пожеж. Однак ця цифра орієнтовна, оскільки точного підрахувати наразі неможливо.
Фортифікаційні споруди стають пастками для тварин
Науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава» Євген Касьянов розповідає про шкоду фортифікаційних споруд російських військових, які не тільки шкодять ґрунтам, а й стають пастками для маленьких тварин, зокрема й червонокнижних. Адже, потрапляючи до окопу чи траншеї, вони не можуть вибратися самотужки і як наслідок – гинуть.
«Бойові дії, що супроводжуються пострілами та вибухами, – сильний стрес для тварин, риб, птахів. Великі види ссавців, такі як вовки або лисиці, можуть переміщуватися по суходолу в бік Херсонщини, але шлях ускладнюється мінними загородженнями. Ворог, серед іншого, застосовує і протипіхотні міни, які спрацьовують, навіть коли на них наступить тваринка розміром із лисицю», – зазначає Касьянов.
За його словами, на косі заміновані великі ділянки, на розмінування яких підуть не роки, а десятиліття. Окрім того, Кінбурнський півострів має специфічний ландшафт, зокрема берегову смугу і плавні, що буде складно розміновувати.
«Пташине царство» потерпає від дій росіян
Кінбурн називають «пташиним царством». Це й не дивно, адже до повномасштабної війни там налічувалось майже 280 видів птахів, із них понад 60 – червонокнижні.
Птахи на півострові гинуть від пожеж, стрільби, забруднення пально-мастильними матеріалами, також на значній частині Кінбурну птахи втратили домівки, оскільки місця їх гніздувань знищені.
Червоноголова чернь. Фото: Зеновій Петрович
Про ці фактори впливу бойових дій на птахів говорить науковий співробітник, виконуючий обов'язки директора РЛП «Кінбурнська коса» Костянтин Редінов:
«На територіях, де сталися пожежі, знищено місця гніздування близько 100 видів птахів. Йдеться і про три відомі гніздові ділянки орлана-білохвоста, також вигоріли місця, де вони збиралися на ночівлю у зимовий період. Можна стверджувати, що пожежі знищили як самі гнізда, так і молодняк птахів. Шкодить пернатим і забруднення навколишнього середовища, зокрема, через витоки небезпечних речовин зі знищеної або пошкодженої військової техніки. Першочергово йдеться про нафтопродукти. Якщо птахи потрапляють у нафтову плівку, то втрачають здатність літати і без сторонньої допомоги гинуть», – каже Редінов.
На відновлення підуть десятиріччя
Все це лише невелика частина того, що відбувається на півострові сьогодні. Адже про реальні наслідки окупації для півострова можна говорити лише після його звільнення українськими Збройними силами.
«За супутниковими знімками можна досить точно визначити обсяги пожеж і пошкоджень, нанесених довкіллю вибухами і пересуванням військової техніки. За динамікою змін дозволяє спостерігати дистанційне зондування. З космосу добре видно, якої шкоди завдано і лісовим насадженням, і степам, і водно-болотним угіддям. І хоча остаточну суму зараз назвати неможливо, з упевненістю можна сказати, що вона буде обраховуватися мільярдами», – зазначає Олег Деркач.
Він також наголошує, що підраховувати збитки треба за методиками, що відповідають світовим вимогам, аби їх могли прийняти у міжнародних судових інстанціях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від чого залежить деокупація Кінбурнської коси та просування ЗСУ на Херсонщині – дві точки зору
Щодо відновлення природного середовища, то прогнозувати щось ще зарано. Але вже зараз науковці прогнозують, що на це підуть, у кращому випадку, десятиріччя. Але вже навіть зараз зрозуміло, що такими, якими були «миколаївські багами» до великої війни, вони навряд чи залишаться.
Фото
Фото Костянтина Редіновим та Євгена Касьянових, взято з сайту Укрінформу
Тэги: