У листопаді 2022 року, коли українська армія йшла в наступ, а росіяни змушені були втікати з правого на лівий берег Херсонщини, цілий тиждень вони проводили у місті так звану евакуацію людей і майна. Але насправді окупанти займались мародерством, масштаби якого вже називають найбільшим із часів Другої світової війни, пишуть «Факти».
Пограбувань зазнали не лише комунальні підприємства міста, а й приватний бізнес. Відновити власні втрати вдалося не всім, більшою мірою – великим мережам, у яких вистачило запасу міцності. Дехто зміг навіть достатньо точно підрахувати власні збитки. Які ж їхні масштаби та чи зможе бізнес колись повернути ці гроші?
ВТРАТИ ВЕЛИКИХ МЕРЕЖ АЗС
Незважаючи на те, що автозаправні станції є власністю приватних компаній, їх відносять до стратегічних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури. Тож коли росіяни пішли з Херсона, деякі з них було заміновано, як й інші важливі для життєдіяльності міста споруди. Але те, що побачили робітники, врешті потрапивши на свої об’єкти після розмінування, просто шокувало.
– Враження було, що пролетіла сарана, яка з’їла все. Вони розібрали сантехніку, системи для фільтрації води і навіть декоративні панелі зі стін торговельного залу. На одній з автозаправних станцій була мийка самообслуговування – усе обладнання з неї було демонтовано, паливороздавальні колонки – понівечено, зрізано паливні пістолети, вирвано і викинуто усю електронну частину, – розповідає директор зі стратегічного маркетингу компанії БРСМ-Нафта Олександр Мельничук.
У Херсонській області у компанії було 4 АЗС, три з яких у – самому місті. Про те, що сталося на заправках, представникам компанії розповіли місцеві. Незадовго до так званої евакуації туди почали приїжджати російські вантажівки. В один бік вони везли зброю, а повертаючись, до пустих кузовів вантажили все, що могли забрати. І частина цього обладнання навіть не підлягає вторинному використовуванню. Наразі з чотирьох компанія відновила лише дві АЗС.
Пошкоджені АЗС компанії БРСМ-Нафта на Херсонщині. Усі фото: fakty.com.ua
Працювати у Херсоні зараз не вигідно, бо більшість населення виїхала. Але це значна допомога військовим та підтримка підприємців, які, наприклад, доставляють продукти населенню. Спеціальна комісія ретельно підрахувала втрати чотирьох зруйнованих автозаправних станцій. На сьогодні це – 49 млн грн ($ 1,3 млн ). Однак поки компанія відновлює все за власний кошт та у найближчому майбутньому не сподівається на якесь відшкодування.
ВТРАТИ СУПЕРМАРКЕТІВ
Супермаркети, які росіяни захопили в перші місяці окупації Херсона, майже одразу було розграбовано. Згодом окупаційна влада вирішила використовувати їх торговельні площі та відкрила знову, наповнивши російськими товарами, часто втричі дорожчими за українські. Це давало надію на те, що приміщення вціліють після втечі окупантів.
Однак магазини також було пограбовано повністю. Вивезено було торговельне обладнання. Оснащення магазинів, яке не винесли, було умисно зіпсовано, а будівлі – пошкоджено як ззовні, так і зсередини.
– Пошкоджено у нас було 23 магазини у місті Херсон. По одному магазину у с. Чорнобаївка, с. Антонівка, смт Білозерка, м. Берислав. На сьогодні 27 магазинів АТБ розташовані на деокупованій території. Невідомим залишається стан ще 11 торгових об’єктів, що залишаються на тимчасово окупованій території, – відповіли нам в Управлінні корпоративних комунікацій корпорації АТБ.
Пошкоджені магазини торгової мережі АТБ на Херсонщині
На фотографіях, наданих компанією, видно, що російські військові намагалися зняти у магазинах навіть покриття підлоги, зруйнували системи управління освітленням, повидиравши кабелі, забрали касове обладнання та навіть термінали для оплати.
Точну цифру своїх втрат представники АТБ поки не надають, адже облік ще ведеться. Іде ремонт і відновлення частини магазинів. Поновлюються взаємини зі співробітниками, які пережили окупацію та виявилися вірними Україні.
Щодо компенсації втрат, компанія співпрацює з державними органами – якими, щоправда, не називає. Вона фіксує та віддає їм всі докази злочинів росіян, тож має надію на відшкодування.
ВТРАТИ ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕНЬ
З перших днів окупації державним поштовим відділенням ще вдавалося працювати, приватні ж майже одразу було розграбовано. Спочатку було пограбовано перше вантажне відділення «Нової пошти», що працювало як склад і посилки з якого розподілялися серед інших офісів. Окупанти почали з того, що відкривали посилки і забирали вміст. Коли ж вони покидали місто, то скоїли більш масштабні крадіжки.
– Більшість відділень було розграбовано. З них вивозили все: комп’ютери, обладнання, стелажі, меблі, вантажі, посилки. Було вкрадено майже усі автомобілі — вантажні, пікапи, буси. Те, що неможливо було вкрасти — розбирали на деталі: діставали плати та диски з комп’ютерів, з машин знімали двигуни, акумулятори, магнітоли. Лише автомобільної техніки було вкрадено та знищено на десятки мільйонів гривень, – розповідає директор з розвитку «Нової пошти» у Херсонській та Миколаївській областях Володимир Шульга.
Розграбовані та пошкоджені відділення «Нової пошти» на Херсонщині
До початку повномасштабного вторгнення у «Нової пошти» було 26 відділень у місті Херсон та 75 у Херсонській області. З обласних було пограбовано близько 30 відділень. Орієнтовна сума збитків там, яку називають у компанії — більш ніж 1 млн грн.
Однак підрахувати точно немає можливості, адже доступ для проведення інвентаризації є не скрізь. Деякі відділення повністю знищено, наприклад, у таких населених пунктах, як села Дарʼївка, Козацьке та місто Берислав.
Проте у компанії таки сподіваються отримати компенсацію, тому ретельно фіксують усі свої збитки: фотографують та проводять ревізії вцілілого, підраховують втрачене. Далі ці заяви передаються у Службу безпеки України як такі, що пов’язані з агресією РФ.
Тож, за словами Володимира Шульги, коли Росія капітулює, ці справи, серед багатьох інших, будуть підставою для стягнення з неї грошових коштів у рамках репарацій.
Розграбовані та пошкоджені відділення «Нової пошти» на Херсонщині
ЯК МОЖНА ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЇ ВІД РФ?
Від початку повномасштабного вторгнення втрати Херсонської області як у державному секторі, так і у приватному бізнесі підраховують в рамках проєкту «Росія заплатить» Київської школи економіки (KSE Institute).
На першому місці, за їх підрахунками – збитки інфраструктури області. А от на другому – втрати аграріїв, серед яких більшість – приватні компанії. Багато вкрадено у цій сфері не лише виробленої продукції, а й сільськогосподарської техніки. Відомі навіть випадки, коли GPS-трекери тракторів та комбайнів показували, що вони вже аж у Чечні.
– Загалом втрати в сільськогосподарському секторі Херсонщини оцінюють у $ 1,3 млрд. Близько половини – це втрата техніки, приблизно $ 745 млн. На $ 144 млн ми оцінюємо втрати зерносховищ. Близько $ 30 млн – це загиблі тварини в птахокомплексах, на молочних фермах. Від Асоціації бджолярів нам відомо про близько $ 11 млн втрат пасік, на $ 82 млн постраждали багаторічні культури, – ділиться розрахунками співкерівник проєкту KSE Institute «Росія заплатить» Максим Нефьодов.
Такі втрати приватного бізнесу – це безпрецедентна історія в світі, тому механізми повернення коштів, втрачених від пограбувань під час війни, ще не відпрацьовані. Але експерти радять бізнесменам не опускати руки, а об’єднуватися із однодумцями та долучатися до колективних позовів, які подаються проти російського уряду.
Працювати можна через бізнес-асоціації, наприклад, Спілку українських підприємців, що зараз активно цим займається, або Європейську бізнес-асоціацію, де створили навіть окремий підкомітет щодо втрат українського бізнесу, судових позовів та компенсацій. Головне – не здаватися і не пробачати агресору жодної копійки втрачених коштів.
Тэги: