25-річний солдат Микита Борисов народився в Луганську. Ще підлітком через російську окупацію був змушений виїхати зі свого міста. Зараз він служить у бригаді спецпризначення Національної гвардії «Азов». До цього був розвідником в одній із бригад ЗСУ. Розвідувальна група Микити стала першим українським підрозділом, який зайшов у Херсон після відступу росіян.
У перший день повномасштабного вторгнення Микита з дружиною виїхав на ІваноФранківщину, а 26 лютого вже пішов до військкомату в Коломиї. За розподілом потрапив у 63тю окрему механізовану бригаду ЗСУ, був зарахований у роту розвідки на посаду кулеметникарозвідника. Він і сам хотів потрапити в розвідувальний підрозділ, зважаючи на досвід, отриманий під час строкової служби: тоді Микита теж був кулеметником у роті спецпризначення.
На початку березня 2022 року підрозділ Микити вже виконував бойові завдання. Спочатку – на Волині, потім – на Миколаївщині, а згодом – і на Херсонщині.
Звільнення Херсона – один із найбільш пам’ятних моментів для хлопця. Його група 11 листопада першою зайшла в місто, щоб дізнатися обстановку, перевірити, чи не залишили окупанти неприємних «подарунків».
«Ворог швидко тікав. Ми розуміли, що як зайдемо в місто, росіян там уже не буде. Та я не міг уявити, що побачу на вулицях стільки людей! Здавалося, наче всі херсонці вітали нас: молоді, старенькі, діти, жінки й чоловіки. Люди всюди вішали синьожовті прапори, зривали російську символіку. До мене підходить хлопчик років 7-8, показує на будинок навпроти і каже: «На тому будинку ми з друзями прапор почепили!» Емоції – неймовірні! Усі хотіли до нас доторкнутися, постояти поруч, обійняти. Дарували квіти, фотографувалися. Цей день – один із найщасливіших у моєму житті…» – згадує Микита.
Деякі світлини того дня, на яких вдячні херсонці обіймають українських воїнів, зокрема й Микиту, згодом були розміщені на білбордах міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «То був непереборний емоційний підйом, який неможливо пояснити»: спогади жителів Херсонщини про 11.11.2022
Ще один епізод у грудні минулого року, пов’язаний із Херсонщиною, назавжди запам’ятався солдату. Розвідники перевіряли острови, що належали до «сірої» зони, і здійснювали зачистку від окупантів. У бою Микита був тяжко поранений і втратив око. Хоч і дорогою ціною, але воїни виконали поставлену задачу, витіснивши окупантів з одного острова та зайнявши позиції на сусідньому. За цей бій солдата нагороджено відзнакою начальника розвідувального управління штабу ОК «Південь». Для молодого розвідника ця нагорода – найбільш цінна.
Після поранення хлопець переніс кілька операцій, лікування досі триває. Потрібно встановити замість втраченого ока штучне, тож лікарі проводять підготовку до протезування.
Микиті як бійцю, що отримав інвалідність унаслідок війни, пропонували далі служити в тилу, зокрема, у військкоматі або на складі, та він про таке й чути не хоче. Боєць вирішив продовжити службу в «Азові», який ще з часу заснування у 2014 році є для нього легендарним підрозділом.
«Лікування та реабілітація тривають довго. Спочатку я насолоджувався відпочинком і життям без війни, зараз уже нудьгую. Хочу якнайшвидше повернутися на передову. Навіть уявити себе не можу тиловиком, поки хоч один окупант залишається на нашій землі. Моя мрія – звільнити рідний Луганськ. Хоч і розумію, що не побачу там на вулицях стільки щастя, як у Херсоні…» – каже Микита.
Зараз він робить усе належне, щоб максимально відновитися після поранення. Воїн упевнений: його досвід і навички ще знадобляться для звільнення українських територій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маневреність військ, перспективи оточення росіян та звільнення Криму: генерал Маломуж про дії ЗСУ на лівобережжі Херсонщини
Фото надав Микита Борисов
Тэги: