Українська природоохоронна група постійно проводить моніторинг наслідків від підриву дамби Каховської ГЕС. Першу довідку природоохоронці оприлюднили 7 червня, через день після катастрофи. Однак тоді всі наслідки передбачити було неможливо. Зараз уже маємо неочевидні наслідки.
«Ми проаналізували те, що відбулося і відбувається, і можемо констатувати, що цей теракт − найбільш масштабний вплив на природні екосистеми з усього, що відбувалось в Україні з 24 лютого 2022 року», − написали природоохоронці в соцмережі.
Була підготовлена довідка про наслідки терористичного акту російських військ на Каховській ГЕС. Проте тоді ще важко було передбачити всі наслідки, оскільки катастроф подібних масштабів ніколи не досліджувалося.
Аналіз супутникових знімків 7-10 червня показав, що зона затоплення в Херсонській області склала 55459 га (554,6 км2) та в Миколаївській − 5776,8 га (57,8 км2). Усього затоплено 612 км2 нових територій (що не були вкриті водним плесом до катастрофи).
Важливим доповненням наслідків є поширення зони затоплення від русла річки Дніпро вгору по руслу річки Інгулець на 150 км (+67 км2 затоплення). У цій зоні також затоплюються населені пункти, хоча територія знаходиться на дуже великій відстані від Дніпра, у долині зовсім іншої річки.
Другим неочевидним наслідком став підйом рівня ґрунтових вод в зоні Нижньодніпровських пісків (фактично − уздовж усього правого берега зони затоплення). Стрімке поширення води крізь піщані ґрунти створює ефект, близький до затоплення. І хоча ми не бачимо води на поверхні землі, вона вже вимочує коріння дерев, знищує тварин, які живуть у норах, та змінює умови існування всіх живих організмів. Серед цих видів є низка рідкісних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Херсоні почався деревопад, але причина – не лише в підтопленні
Третє: виніс забрудненої води з русла Дніпра − до Чорного моря. У новинах бачимо чимало повідомлень про те, як до узбережжя Одеської області прибиває побутову техніку, частини будинків, мертвих і навіть живих тварин (причому не лише свійських, а й диких, наприклад сарну європейську). Шлейф брудної вони, що включає завис з піднятого із дна водосховища мулу, родючого шару ґрунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів, поєднується з морськими течіями північно-західної частини Чорного моря та прямує на південь − до узбережжя Румунії та Болгарії. Припускаємо значний вміст саме органічних речовин у воді, адже фактично катастрофічний потік води промив плавні Дніпра, що осаджували органіку ще з часу створення Каховського водосховища.
Площа замулення моря 6 червня складала 616,8 км2, 9 червня − 1248,2 км2, а 10 червня − 1710 км2.
Дослідження супутникових знімків демонструє потік мулу, який стає помітним уже в нижній течії Каховського водосховища.
Фото зі сторінки УПГ
Тэги: