Херсон та вся територія правобережної Херсонщини, яка зазнала підтоплення, затоплення та руйнації інфраструктури, живе з острахом: що буде далі, як ліквідувати очевидні наслідки та які будуть неочевидні – локальні та глобальні? На тимчасово окупованому лівому березі ситуація ще складніша – там узагалі проблеми з інформуванням, бо всім правлять окупанти, які рапортують у своїх пропагандистських каналах, що все добре.
Мабуть, найбільше всіх турбує питання якості води, бо вже зараз провокатори розносять по соцмережах фейки про холеру, ботулізм та інші хвороби, які начебто вже вразили жителів півдня.
Спробуємо розібратися, що ж із водою.
ЩО ПО ХЕРСОНУ
У Херсоні централізоване водопостачання відбувається за допомогою 147 артезіанських свердловин, які беруть воду з глибини від 60 до 100 метрів. Її якість ретельно контролюється, вода знезаражується, свердловини надійно захищені. Тому, як стверджують у Херсонському водоканалі, вода постачається з артезіанських свердловин, і вони жодним чином не пов’язані з дніпровською водою.
Перед подачею до мережі вода проходить спецобробку гіпохлоритом натрію. Реагент знищує небезпечні патогени, бактерії та грибки. Міський водоканал має необхідний запас дезінфектанту. Фахівці хіміко-бактеріологічної лабораторії щодня проводять лабораторні дослідження якості води. І підтверджують її безпечність та придатність для споживання.
Як розповідає херсонка Євгенія Карпенко, яка з 1993 і до 2014 року працювала на підприємстві, що займалося насосним обладнанням і свердловинними насосами, тобто знайома із системою подачі води на Херсонщині, вода в міських свердловинах цілком безпечна.
«Так, некип’ячену пити не треба. Так, у ній забагато може бути солей, – стверджує пані Євгенія. – Ті 17 свердловин в Херсоні, що затоплені, давно відключені. На свердловинах надійні оголовки, що виключає попадання брудної води в свердловину. А от на лівобережжі – там дійсно трагедія, бо більшість свердловин і колодязів беруть воду з верхніх горизонтів. З верхніх і середніх горизонтів беруть воду свердловини в селах на правобережжі, що затоплені. Там треба буде аналізувати воду й контролювати. Поки в села потрібно завозити бутильовану воду, і цим потрібно займатися вже зараз, а не роздавати посеред міста, у незатоплених районах».
Як стверджує колишній багаторічний керівник Херсонського водоканалу Михайло Чемерис, ситуація зі споживанням води із свердловин на півдні нижче Каховської ГЕС неоднозначна.
«З колодязів, навіть якщо вони не потрапили в зону затоплення, і тим більше якщо в них спостерігається підняття рівня води, вживати воду для питних потреб не потрібно. Потрібно уважно спостерігати, якщо на незатоплених територіях рівень води в криниці не змінився, то воду можна вживати, але після обов'язкового кип'ятіння не менше 5 хвилин.
Тепер про свердловини. Сподіватися на те, що в затоплених свердловинах, а особливо в приватних, яких безконтрольно пробурено сотні, була надійна герметизація між обсадною і водопідйомною колонами, не потрібно взагалі. Скажу більше, власники приватних свердловин навіть не знають що це. Тому затоплена свердловина з високою вірогідністю є джерелом забруднення для поряд працюючої незатопленої свердловини, оскільки вони споживають воду з одного водоносного горизонту. Але на забруднення впливають ще багато факторів: це місце знаходження незатопленої свердловини відносно потоку розгрузки водоносного горизонту, це міграційний час, пов'язаний зі швидкістю розвантажувального потоку… і ще багато чого.
Висновок: якщо у воді зі свердловини не спостерігається зміни забарвленості й мутності, то таку воду вживати можна після знезараження 0,5 млг/куб. дм активного хлору, або кип'ятінням не менше 5 хвилин», – зазначив фахівець.
ПІДСУМОК:
- вода в централізованій мережі Херсона під контролем, але пити її треба після кип’ятіння;
- для споживання краще використовувати бутильовану воду;
- воду з колодязів краще не вживати, особливо сиру;
- приватні свердловини потребують ретельної перевірки, вода може бути небезпечною.
Отже, по суті, ми отримали стандартний перелік порад. Ми й раніше здебільшого не пили воду з крану, бо в деяких районах в ній забагато солей жорсткості. Хоча є думка, що ту воду, яку водоканал добуває з деяких свердловин, взагалі можна одразу розливати по баклажках та продавати. Але проблема в тому, що до споживача вона йде по старих, іржавих, чорних трубах і стає майже технічною, коли доходить до крану.
Фахівці також нагадують, що зовсім очищену воду теж пити не можна, бо вона вимиває солі з організму. Недарма всі лікувальні води солоні, бо вони поповнюють та покращують сольовий обмін.
Небезпечним є присутність у воді радіаційних домішок. Але про це наразі поки що не йдеться.
ЩО В СУСІДІВ
Через підрив Каховської ГЕС в Україні без води залишилися близько 700 тисяч людей. Про це заявив заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс, передає Associated Press.
Проблеми з питною водою можуть мати населені пункти, прив’язані до Каховського водосховища, пише «Економічна правда». Найбільший серед них – Кривий Ріг. Водозабірні станції качають воду з Дніпра за десятки кілометрів від міста. Вони подають воду для 70% його населення.
Повністю від води з Каховського водосховища залежить прибережне місто Нікополь, зокрема його два великі підприємства: трубний та феросплавний заводи.
Усі містечка та селища навколо цих двох міст теж пов’язані з Каховським водосховищем.
«Укргідроенерго» прогнозує, що невдовзі Каховське водосховище припинить своє існування, тому труднощі з водопостачанням міст на Дніпрі ще попереду.
Кабмін виділив 1,5 млрд грн на будівництво двох магістральних водогонів, щоб забезпечити водою Кривий Ріг, Нікополь та Марганець. Коли вони почнуть працювати – невідомо.
Уряд також виділив 846 млн грн на забезпечення питною водою жителів Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
В ОБЛАСТІ ПЕРЕСИХАЮТЬ СВЕРДЛОВИНИ
Тим часом деякі території Херсонщини вже мають наслідки від підриву дамби Каховської ГЕС.
Як повідомила Нововоронцовська сільська військова адміністрація 11 червня, вода в свердловині, з якої вона подавалася на Нововоронцовку, закінчилася.
«Ми усвідомлювали, що так станеться, тому, завдяки всім можливим благодійним організаціям і державній допомозі, накопичили певний обсяг питної води. І продовжуємо її накопичувати й надалі. Робота триває без вихідних, є постачання бутильованої води. Питної води вистачатиме для всіх!
Технічну воду можна набирати у великій ємності біля РЕЗ, на цьому тижні вже будуть розставлятися інші ємності з технічною водою в різних локаціях селища. Крім того, зараз іде дощ, збирайте дощову воду для технічних потреб. Це наші нові реалії, треба до них звикати», – зазначено в дописі.
Тим часом, ідеться в повідомленні СВА, тут працюють над альтернативною можливістю постачання води в мережу. Уже є перші результати, і якщо у свердловині в Осокорівці не зникне вода, громада буде з водопостачанням. Треба набратися терпіння.
Отже, наслідки жителі півдня України вже мають…
І це ситуація лише по одній громаді.
ПРО ЩО ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ НА ПІДТОПЛЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ
!!! Воду для приготування їжі та господарських потреб беріть тільки з перевірених джерел.
!!! Річка чи криниця у дворі – більше не є перевіреними джерелами води.
!!! За можливості, слід вживати виключно бутильовану або привізну воду.
!!! Якщо такої можливості немає, треба здійснити очищення води. Поділіть воду на ту, що будете вживати як питну, і на технічну воду.
Щодо очищення, тут два фактори.
Перший – це механічне очищення, там буде мул, осад, тому треба дати відстоятися щонайменше 24 години. Лише потім можна знезаражувати воду – це другий.
Для знезараження можна використовувати активоване вугілля, таблетки з вмістом хлору, що допоможе зменшити кількість інфекційних збудників у воді. У середньому йде 2 таблетки з хлором на літр води.
Якщо ви струснули ємність з водою, а там з’являється велика кількість піни й неприємний запах – цю воду не можна використовувати взагалі. Піна свідчить про наявність великої кількості хімічних речовин або білкових субстанцій. Важливо звертати увагу на колір і запах води. Кожен зможе оцінити і прийняти рішення, чи варто цю воду очищувати для подальшого використання.
Додаткові заходи з безпеки:
!!! ретельно мийте руки з милом;
!!! не вбирайтеся в одяг, який був забруднений під час підтоплення без попереднього прання та дезінфекції. Одяг треба добре прати та просушувати на сонці;
!!! продукти харчування, які піддалися затопленню, у жодному разі не можна вживати;
!!! не можна збирати для їжі та вживати мертву рибу, або ту, що вмирає на обмілілих водоймах. Ця риба може бути небезпечною;
!!! овочі, фрукти, городину, яка побувала в розлитій воді, не можна просто помити і з’їсти. Розлита вода зруйнувала каналізаційні колектори й туалети, також хімічний і трупний фактори забруднюють овочі, фрукти, городину. Навіть якщо плоди перебували під цим водним шаром нетривалий час, вони можуть стати забрудненими збудниками інфекційних хвороб і спричинити захворювання великої кількості населення.
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ СПОКІЙНА
До інфекційних захворювань, які передаються з водою, відносяться інфекції вірусного, бактеріального та іншого походження – це насамперед гострі кишкові хвороби.
Інфекції вірусного походження – у першу чергу, вірусний гепатит А, а також інфекції, спричинені ентеровірусами.
Щодо бактеріальних інфекцій, можливе виникнення холери. Південь України є ендемічною зоною щодо холери, раніше реєструвалися захворювання в Одеській області, а також у Запорізькій та Донецькій областях. Можуть бути й інші захворювання, наприклад, лептоспіроз, який також поширюється через воду.
Наразі, за даними Херсонської ОВА, спалахів інфекційних хвороб на території Херсонської області не зафіксовано.
Проводиться постійний моніторинг стану повітря та води як у водопровідних мережах, так і водоймах.
Для цієї вкрай необхідної роботи виділяються додаткові ресурси. Зокрема, Міндовкілля спрямувало до Херсона дві мобільні лабораторії. Вони будуть спостерігати за станом довкілля та контролювати екологічну ситуацію в регіоні.
Така посилена увага дозволить помітити найменші зміни в стані води та повітря. І за потреби – вжити заходів для нормалізації показників, повідомляє ХОВА.
Будьмо уважними, бережімо себе та близьких!
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Тэги: