Велика вода в Херсоні поступово спадає. Однак виникають інші небезпеки – наприклад, до всіх проблем у місті додається ще й деревопад. У підтоплених районах Херсона зафіксоване падіння дерев – про це є чимало повідомлень у соцмережах. Кореневища рослин не витримують такої кількості води, а надто тополь, які мають слабку кореневу систему.
Проте дерева, що сьогодні падають у Херсоні, – це не лише наслідки затоплення, а й старої невирішеної проблеми боротьби з аварійними насадженнями. Точніше, майже повної відсутності такої боротьби…
Падає рівень води – падають дерева
Про значний спад рівня води в Херсоні «Гривні» розповіли жителі мікрорайону Корабел – найбільш постраждалого району від великої води, принесеної після підриву окупантами Каховської ГЕС.
Своїми спостереженнями 12 червня з нами поділилася мешканка будинку по вулиці Патона Галина Іллівна:
«Нашу п’ятиповерхівку залило добряче. Я мешкаю на третьому поверсі, тож, як то кажуть, пощастило – вода не дійшла так високо. Але квартири на першому поверсі постраждали. Там води натекло десь до метра. Але вже сьогодні вода відійшла від будинку аж до дороги.
Ми із сусідами (нас залишилося троє на весь під’їзд, а всього з будинку не евакуювалися 9 осіб) швидесенько відкрили зранку під’їзд, повідчиняли всі вікна, щоб вітерець гуляв та висушував стіни. Підвал у нас низький, дізнатися, скільки там води, поки що не можу, бо просто туди не залізу. Але точно знаю, що підлога в підвалі не бетонована, тож вода повинна швидко піти.
Дуже радіємо, що вже можемо пересуватися мікрорайоном. Подекуди ще величенькі калюжі, на газонах – болото, але доріжки до обіду вже були сухими. Дуже шкода наші рослини, що на клумбах були з любов’ю вирощені, багато з них не пережило цю катастрофу. Та ми не в розпачі. Дякувати богові – живі, а квітів та дерев посадимо ще більше».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика вода в Херсоні та емоції людей: «Нам не страшно, а цікаво – це ж історія, хоч і трагічна»
Про стан зелених насаджень на Острові жителі мікрорайону ще від ранку понеділка повідомляли в соцмережах. Зокрема, люди писали, що помітили кілька повалених повінню тополь. Із цього приводу домінує версія, що тополі не витримали навали води, бо ці дерева мають поверхневу кореневу систему. Ще й ґрунт на Острові піщаний, тож навіть зачепитися корінню нема за що, тому й попадали.
Підтвердив тополепад і пан Дмитро – наш постійний доповідач про стан справ у мікрорайоні Корабел під час підтоплення.
«У нас у дворі (чоловік мешкає в будинку по вулиці Дорофеєва, – прим. ред.) росте багато тополь. Але є два дуже великі дерева, які вже приблизно років 10 як загрожують упасти нам на голови. Так от, одна з тополь таки не витримала напору води. Це дуже велика деревина, яка наразі лежить на проїзді до будинку. При падінні тополя ще й наробила біди. По-перше, зачепила стовп зовнішнього освітлення – він теж упав. А по-друге, дуже пошкодила труби – тобто поверхневу систему теплопостачання мікрорайону. Скільки ще по мікрорайону не встоїть дерев – невідомо, але те, що вони на Острові ростуть корінням догори, то це точно», – розповів «Гривні» чоловік.
Ще одна жителька того ж двору, пані Ірина, каже, що вода хоч і накоїла лиха навкруги, проте вирішила проблему – завалила тополю, яка довгі роки наводила страху на мешканців місцевих багатоповерхівок.
«Ми завжди боялися цієї височенної махіни, яка вимахала вище дев’ятиповерхового будинку! Вона явно була в аварійному стані, принаймні через свій чималенький вік. Але міська влада не переймалася – ніхто й не думав прибрати цю тополю. Ми боялися, що одного дня вона рухне або на будинок, або на людей. Тож рада, що хоч цієї проблеми позбулися», – розповіла херсонка.
Масовий деревопад ще попереду?
Тополі справді мають поверхневу кореневу систему, тож вони дуже нестійкі. А тут ще й така біда – майже тиждень вони стояли у воді. Але ж коріння повинне дихати – якщо воно не дихає, рослина вмирає, нагадує елементарні факти з природознавства Ольга Довгалюк, учителька біології Херсонського НВК № 56.
«Ці дерева й так падучі, коли вони старі, бо в них неміцна коренева система. А зараз вони, скоріш за все, будуть падати масово, бо вони вимокли. Корінь дихає так само, як і лист, як стебло. А дихати йому було нічим», – зазначає вона в коментарі «Гривні».
Пані Ольга каже, що запобігти небезпеці від падіння дерев можна було б їх спилюванням. Але, додає вона, навряд чи це можливо зробити зараз, коли є велика небезпека обстрілів, та й спеціалістів і необхідних технічних засобів, імовірно, не вистачає.
Уявити масштаб проблеми можна на іншому прикладі. За словами Ольги Довгалюк, падати будуть навіть сосни в Олешківському лісі:
«Є інформація від лісників з Раденського лісництва, що соснові ліси, які наразі затоплені на лівобережжі, – вони загинуть. При цьому в сосни коренева система – стрижнева. Її корінь іде дуже глибоко в землю, дуже. Чому ж сосни й виживають на таких палючих пісках – бо в них дуже довгий корінь. Але й вони вимокнуть. Лісники кажуть: усе, що залите водою, загине. Що тут уже казати про тополі…»
Тож попереду затоплену частину Херсонщини, ймовірно, чекає масовий деревопад. Але падіння дерев у лісі та в населеному пункті – це дві різні проблеми. І ми вже бачимо, що в Херсоні тополі, які потрапили до водяної пастки, падаючи, завдають ще більшої шкоди місту.
Проблема з довгим корінням
«Тополиної» теми в Херсоні «Гривна» торкалася неодноразово. Ми часто писали й про небезпеку, яку становлять ці височенні дерева, якщо вони в аварійному стані, і про те, як міська влада займалася вирішенням цієї проблеми.
Цікаво, що тополі, яких у Херсоні вздовж доріг та у дворах багатоповерхівок – тисячі, взагалі небажано було висаджувати в цих місцях. Про це журналісту газети «Гривна» наприкінці 2021 року розповів чиновник управління житлового господарства департаменту міського господарства Херсонської міськради.
За його словами, в СРСР тополі активно висаджували в містах з двох причин. По-перше, вони дуже швидко ростуть. По-друге, вони невибагливі до типу ґрунту. Їх не лякає загазованість, що спостерігається у великих мегаполісах та промислових центрах. Вони просто поглинають усі шкідливі сполуки.
Але тоді не скрізь враховували, що потужне коріння, яке розташовується горизонтально, здатне розламати асфальт – звідси зіпсовані тротуари та дороги. До того ж тополя росте до 40 метрів угору і має високу парусність. А середня тривалість життя здорового дерева – 30 років. Потім у нього починає трухнявіти стовбур усередині. При цьому дерево може залишатися із зеленим листям, а ми й гадки не маємо, що воно вже небезпечне.
До того ж, нагадаємо, що чимало проблем тополі додають у період свого цвітіння.
Взагалі в Херсоні з аварійними деревами був справжній хаос. Незадовго до війни заступник начальника інспекції з контролю за благоустроєм Херсона Віталій Рубанець зазначав, що за останні 10 років системної роботи з ліквідації старих дерев не вели. Як результат – їх у місті накопичилося дуже багато. Зокрема, інвентаризація, проведена в минулі роки, показала, що лише на території 34-х магістральних вулиць, які було обстежено, – понад 3 тисячі дерев в аварійному стані.
Перед початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну в місті зайнялися розробкою Програми перспективного розвитку зелених насаджень у Херсоні на 2022-2026 роки. Вона мала передбачати збереження, заміну та комплексний догляд за деревами й кущами. Агрофахівці мали надати рекомендації, які дерева на яких територіях краще висаджувати, щоб вони приносили користь. З ухваленням цієї Програми в Херсоні мало би вирішитися багато проблем із зеленими насадженнями, зокрема й із тополями. Але почалася війна…
Тож вода, якою залило частину Херсона після підриву Каховської ГЕС, лише подвоїла проблему старих аварійних тополь. Простоявши у воді майже тиждень, вони почали падати...
Враховуючи ситуацію, яку маємо, владі варто задуматися на майбутнє над питанням: а чи потрібні взагалі тополі в містах? Можливо, є сенс саджати інші дерева в якості озеленення?
На світлинах: після тривалого стояння у воді в Херсоні падають дерева, на знімках – мікрорайон Корабел. Фото: соцмережі, місцеві пабліки, most.ks.ua
Публікацію здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Тэги: