Повернення «Баби Прісі»: Херсонський театр відновив легендарну виставу, перший показ відбувся у Миколаєві

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша після тривалої перерви провів показ однієї з найкращих своїх вистав – «Баба Пріся, або на початку і наприкінці часів», режисером й автором пʼєси є Павло Арʼє.

Репетиції та здача відбулися в приміщенні Миколаївської філії КНУКіМ. Перший показ – у Миколаївському національному академічному українському театрі драми та музичної комедії.

Про це повідомлили у пресслужбі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша.

«Якби ви знали, що значить для акторів відчути енергію переповненої зали – дякуємо щиро Миколі Берсону та всій його команді за цю можливість. Чекатимемо на ваш уславлений театр в Херсоні, як тільки це стане можливим», – прокоментував директор Херсонського театру Олександр Книга.

Як писала «Гривна» вперше виставу поставили на сцені театру в Херсоні 30 березня 2017 року. Її унікальність у тому, що лише в Херсонському театрі її поставив сам автор – львівський драматург Павло Ар’є. Хоч постановок «Баби Прісі…» є чимало в українських театрах, проте херсонська, на думку театральних критиків, є однією з найсильніших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виставу Херсонського театру вперше можна подивитися онлайн 

Цього разу у виставі були залучені нові актори, для яких вона стала прем’єрною. Як раніше повідомляли в театрі, тепер роль Вовчика виконує Микола Степаненко, а Слави – Ольга Бойцова. Решта виконавці незмінні: Баба Пріся – народна артистка України Олена Галл-Савальська; Дільничий – заслужений артист України Руслан Вишнивецький; Батько – заслужений артист України Сергій Михайловський.

СЮЖЕТ ВИСТАВИ

«Баба Пріся» – вистава про дивну сім’ю, яка мешкає в 30-кілометровій зоні відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції. Покинуте село неподалік від річки Прип’ять, маленький хутір, глухий кут, тікати нікуди, навкруги ліси та болота…

 За сюжетом 86-річна баба Пріся, її дочка Слава та психічно хворий онук Вовчик хочуть просто жити, але їм доводиться боротися за існування. І боротися не з радіацією – бабка знає, як домовитися з природою, мавками та іншими «мешканцями» лісу (чи то її уяви). Сім’я змушена захищати свій маленький світ від великого суспільства: від дільничого, який увесь час намагається їх виселити, від «мисливців», які для розваги відстрілюють звірину. І допомоги чекати марно: людей не повинно бути в зоні відчуження, вони поза законом, а отже, їх не існує.

Зазначимо, що відновлення вистави присвятили 38-й річниці Чорнобильської трагедії.

Фото: Ігор Єрмолаєв