Сьогодні, 4 вересня, минає шість місяців, як Запорізька атомна електростанція окупована. 4 березня найбільша атомна електростанція в Європі, після важких боїв в Енергодарі, була захоплена росіянами.
Останніми тижнями окупанти неодноразово влаштовували провокації з обстрілами ЗАЕС. В «Енергоатомі» повідомили, що Росія готується відключити станцію від енергосистеми України. 25 серпня російські окупанти спровокували перше в історії ЗАЕС тимчасове відключення від енергомережі.
Лише 1 вересня делегація МАГАТЕ з 14 експертів пробула на Запорізькій АЕС кілька годин. На станції залишилося кілька представників місії. Але гендиректор МАГАТЕ вже заявив, що цілісність Запорізької АЕС неодноразово порушували.
Що відбувається на станції, яку захопили окупанти, в інтерв’ю Радіо НВ анонімно розповів працівник Запорізької АЕС, коли виїхав на підконтрольну Україні територію.
– Чи вам відомо, як змінилися умови праці на ЗАЕС після того, як там побувала місія МАГАТЕ?
– У день, коли місія приїхала, з самого ранку потужний був обстріл міста, території станції. Коли місія прибула, було повне затишшя. Місія виїхала, і ввечері знову люди слухали вибухи в місті та навколо.
Тобто обстріли [продовжуються].
– А обстрілювали місто чи саму АЕС?
– Вони гатять по околицях, по території промзони міста. Обстріли йдуть.
– Чи є в тих працівників, яким погрожують, які побували «на підвалах», можливість сконтактуватися з місією МАГАТЕ та розповісти про це? Чи це занадто небезпечно?
– Як і місто, так і персонал станції перебувають у заручниках фактично. Люди, які потрапили до підвалів, морально та психологічно надломлені. Їм дуже тяжко було. Я навіть не можу уявити стан, в якому перебувають працівники після перебування в лапах окупантів.
– За що потрапляють «на підвали»? Чого вимагають окупанти від працівників ЗАЕС? До чого їх примушують?
– Потрапити «на підвал» можуть не тільки працівники Запорізької АЕС, а й [жителі] всього міста. Тобто хтось на людину показав, сказав, що вона має активну проукраїнську позицію, висловлюється, і людину забирають.
Під час обшуків, наприклад, у телефоні знаходять якісь телеграм-групи, в яких показують реальну картину, яка в нас на фронтах, у місті. Все. Для них це показник, що людина проти них. Її викликають, забирають, і людина пропадає на тижні. Після цього відпускають, але людина знаходиться в такому психологічному та моральному стані, що це… Це дуже погано.
– Ви раніше розповідали журналістам, що на станції є десь 10% колаборантів.
– Так, це приблизно по місту. Самі окупанти про це на початку говорили в інтерв’ю російським пропагандистським ЗМІ, що на початок військових дій і окупації міста, у місті настрої були 10 на 90. Тобто це реальне відображення настроїв міста, працівників.
Не думаю, що набагато щось могло змінитися. Усі мають рідних, які проживають у містах, які були обстріляні в перші години початку повномасштабного вторгнення, у всіх є діти, тобто всі люди знають реальну картину. Місто дуже сильно об’єдналося навколо тієї ж оборони міста.
– Якщо говорити про працівників ЗАЕС. Це люди, які 30 років жили й працювали в Україні, вони є професіоналами, людьми з вищою освітою. Якою є риторика колаборантів серед них? Чому вони хочуть в Росію?
– Серед працівників — спеціалістів, ліцензованого персоналу — люди з вищою освітою, які можуть побачити реальну картину та уявити її собі. Я більш ніж упевнений, що наші працівники, спеціалісти не бажають бачити Росію.
А якщо є випадково колаборанти, то там промиті мізки. Просто люди живуть в якомусь «совку» (Радянському Союзі — ред.), бажають бачити цей «совок».
– Чи зіштовхувалися ви з російськими окупантами, коли були на АЕС?
– Працівники Запорізької АЕС стикаються з окупантами фактично одразу як прибувають на територію станції. На прохідній огляд проводять саме російські військові.
Поки доходять до робочого місця, [працівники] можуть бачити БТРи, техніку, військових, які ходять зі зброєю по території станції.
– Чи перевіряють телефони на те, чи підписана людина на якісь українські телеграм-канали?
– З першого місяця окупації Енергодару взагалі заборонено було проносити на територію станції мобільні телефони, смартфони, обладнання з камерами. Тому що в перші дні люди постійно знімали, де вони перебувають, що [роблять]. [Росіяни] зрозуміли, що це докази того, що вони присутні на станції з військовою технікою, тому заборонили її носити.
Російський броньований всюдихід стоїть біля ЗАЕС під час візиту місії МАГАТЕ. 1 вересня 2022 р. Фото: Reuters/Alexander Ermochenko
– Ми бачимо, що вони не дуже соромилися своєї військової техніки, коли там була місія МАГАТЕ. Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі проходив повз цю техніку. Як ви це пояснюєте?
– Техніка [розміщується] в машинному залі одного з енергоблоків, повз яку проходили місіонери. Відео було, де ця техніка стоїть.
Ми бачимо уривок, коли він проходить біля головного маслобаку, який містить 128 тонн масла, і поруч стоїть «Урал». Він не заглянув, що в ньому лежить — боєкомплект, ще щось. Що зберігається в цьому «Уралі», не було зафіксовано.
– Гроссі заявив, що два працівники будуть залишатися на станції. Про що це вам говорить? Станція почне працювати в нормальному режимі й будуть нормальні умови, щоб працівники продовжили виконувати свої обов’язки?
– По-перше, Гроссі у своєму першому інтерв’ю після того, як виїхав зі станції, говорив про те, що залишаються працівники МАГАТЕ там. Але те, чи їх закриють, чи ще щось там [зроблять окупанти], буде якимось сигналом для МАГАТЕ.
А за фактом перебування кількох осіб з місії МАГАТЕ жодним чином не може морально та психологічно допомогти працівникам станції. Вони так само будуть проходити через військових. Вони живуть і бачать, що твориться: обстріли Нікополя, Марганця, самого Енергодара.
Допомогти може те, коли з міста й району буде повністю виведено російські війська. Тоді персонал буде спокійно працювати — і психологічний, і моральний стан підніметься.
– На нічній зміні ЗАЕС також же залишається якась кількість працівників?
– Зміна десь до 1000 осіб.
– Це багато.
– Так. На станції працює 11 тисяч — 5 змін та інший персонал, який вдень займається своєю справою.
– Де саме росіяни зберігають боєприпаси та техніку на території ЗАЕС?
– У машзалах енергоблоку — усі бачили це відео, потім МАГАТЕ ходило між автівками. Кожен раз, коли прохідну проходять працівники, вони бачать БТРи, «Урали».
Територія дуже велика. І саме де вони? Між блоками ставлять свою техніку, бачили люди.
– Запорізьку АЕС захопили 4 березня. Як окупанти спілкувалися з робітниками в перші дні? Що їм говорили?
– Спочатку риторика не була такою агресивною, що «тут Росія». Спочатку вони «освободили» ще щось. Але працівники показували своє ставлення [ненормативною] лексикою. Потім, коли колаборанти почали за це карати людей, усе змінилося: люди мовчки проходять повз них.
Коли вже «Росія! Росія!», працівники почали говорити, що будуть працювати тільки на Україну. Але окремі колаборанти є, які «стукають».
– Ви, мабуть, чули, що нібито одним ыз планів російських окупантів є те, щоб перемкнути ЗАЕС на Крим. Як ви вважаєте, чи це технологічно можливо? Чи потребує Крим цієї додаткової електроенергії?
– На мою особисту думку, шість енергоблоків атомної станції — це дуже-дуже забагато для того ж Криму.
Але так, вони можуть відключити від енергосистеми України енергоблоки. Буде повторюватися ситуація, коли станція сіла «на нуль» (вимкнулися реактори — ред.). За цей час вони повинні зробити якісь перемикання. Але: лінія йде 750 кВ, а на Крим йде 330 кВ. Це дуже мало для шести блоків.
У нас чотири лінії електропередач йдуть по 750 кВ, а до Криму 330 кВ.
Логіки в діях окупантів жодної немає.
Навіщо окуповувати станцію, шість енергоблоків, яким потрібно проводити ремонт, [здійснювати] оплати персоналу, капіталовкладення якісь, але працювати буде півтора блоки на цю лінію. Ще персонал треба навчати, він повинен здобути ліцензію. Як буде МАГАТЕ ставитися до того, що атомна станція України буде просто незаконно працювати на Росію?
Так, я вважаю, що вони можуть щось таке зробити. Але маю надію, що Збройні сили України зроблять все, щоб цього не сталося.
– Коли ви зрозуміли, що більше залишатися там не можна, треба виїжджати?
– Після захоплення Запорізької АЕС стало ясно, що там буде небезпечно. Але надія була на те, що країна не залишить АЕС і найближчим часом буде визволення і станції, і Енергодару, і всієї території України.
Коли вже в катівнях були люди, з якими ти знайомий, з якими ти працював, стало ясно, що більше неможливо там перебувати.
– Ми дуже раді, що наразі ви перебуваєте в безпеці.
– Хочу, щоб вся країна розуміла працівників Запорізької АЕС, котрі просто фахово виконують свої обов’язки. Вони просто не хочуть допустити повторення Чорнобильської катастрофи. Вони професіонали, знають, що роблять.
Дуже хочеться, щоб країна підтримувала — словами чи ще якось. Щоб люди бачили, що вони потрібні, щоб всі пам’ятали про те, що вони стоять на сторожі мирного атому.