На південно-західній частині окупованої Херсонської області просування ЗСУ менш активне, ніж на її північній частині. Після 29 серпня українські військові максимально наблизилися до села Олександрівка, що на березі Дніпро-Бузького лиману. У соцмережах помилково поширили інформацію, що це село вже звільнене.
Яка ситуація там насправді?
На карті DeepStateMAP – мапі війни в Україні – село Олександрівка, як і раніше, знаходиться під контролем російських військових. У Генштабі ЗСУ про його звільнення також жодного разу не повідомляли.
Про Олександрівку журналіст видання «Крим. Реалії» запитав у старости сіл Лимани та Лупареве сусідньої Миколаївської області Наталії Панашій. Від Лупареве до Олександрівки – близько 12 кілометрів по прямій, інших населених пунктів там немає.
Село Олександрівка залишається під окупацією російської армії. Скріншот карти DeepStateMAP станом на 4 жовтня, 16:13
«На сьогоднішній день нам відомо те, що Олександрівка знаходиться в сірій зоні. Там життя практично ніякого немає. Залишилося до 10 місцевих жителів, які не захотіли евакуюватися і як би там мешкають. Самих боїв на території Олександрівки наразі немає. Село як таке майже знищене та зруйноване повністю, бо воно потрапляло під обстріл дуже часто. Але картини по селу немає, нас туди не пропускають і не випускають», – розповіла Наталія Панашій.
Бої за Олександрівку, що входить до складу Станіславської територіальної громади, розпочалися ще 21 березня. До речі, до війни в селі проживало близько 2500 людей. Станом на початок липня вже було відомо, що вцілілих будинків в Олександрівці практично не залишилося. Уже тоді констатували 95% руйнувань – в окремих кварталах залишилися лише фундаменти. Це підтверджувалося відео, знятим українськими бійцями за допомогою дронів.
Руїни Олександрівки, липень-2022. Скріншот з відео
«Ключові бої йшли за Олександрівку»
Про бої за Олександрівку відомо небагато. Але на одну з історій, що вражає мужністю наших захисників, ми таки натрапили. Про те, що окупаційні війська стягнули до села значні сили, свого часу розповів командир батальйону 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Лицарів Зимового походу Сергій Ткачук.
«Завдання стояло зайти до населеного пункту Олександрівка, де ми зіткнулися з російськими військами. Не з простими, а саме зі "спецами". Що артилерія їхня сильна, що піхота, танкісти. Ключові бої йшли за Олександрівку. Перша історія почалася, коли хотіли обійти Олександрівку й натрапили на купу танків та БМП. Відійти було важко, але ми таки відійшли», – згадує Сергій Ткачук.
18 травня Сергія Ткачука нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня й пістолетом Glock-19. Командир відзначився під час військових дій саме біля селища Олександрівка.
Сергій Ткачук, командир стрілецького батальйону 28-ї бригади ЗСУ
Навесні в певний момент українські бійці біля Олександрівки втратили комунікацію з іншими частинами. У них виникла потреба в боєприпасах і евакуації поранених. Дістатися до них водою Дніпровського лиману командування доручило Сергієві Ткачуку та бійцеві Сил спеціальних операцій, прізвище якого засекречене.
«Мені здавалося, що це квиток в один кінець, але накази командування не обговорюються. Уночі ми рушили морем. Дорога була нелегкою, понад 4 години йшли через шторм», – розповів командир батальйону.
Наблизившись до Олександрівки, зв'язалися з командирами оточених підрозділів. Щоб відвернути увагу ворога, українська артилерія відкрила вогонь. Транспорт, на якому був Сергій Ткачук, причалив – і з нього почали швидко вивантажувати озброєння. Потім забрали поранених і відпливли.
У той момент їх помітили росіяни. Човен був перевантажений, тому не міг рухатися швидко.
«Орки били прицільно – ще метр, і було б пряме влучання з БМП-3. Та хвиля опустила нас – і снаряд пролетів мимо. Зв'язок зник. Ротні вже доповіли, що ми можемо не повернутися. Але, дав Бог, усе обійшлося», – згадував Сергій Ткачук.
Через перевантаження човен почав тонути. Вода була крижаною. Поранені говорили, що краще б загинули на суші, ніж у морі. Вирішили висадитися не в місці призначення. Хто міг, мусив іти пішки по допомогу для лежачих. Дісталися населеного пункту й викликали пошукову бригаду. Усіх 10 поранених врятували.
Пізніше бійці 28-ї бригади оприлюднили відео знищення російської бойової броньованої гусеничної машини БМП-3. Вона ховалася за житловим будинком в Олександрівці.
Тэги: