Марина Поліщук
На деокупованій Херсонщині триває збір черешні. Цього сезону господарство «Енограй» планує зібрати 200 тонн ягоди. Але один з основних факторів, що впливає на величину врожаю, – достатня кількість робочих рук. Адже працювати потрібно не лише під пекучим південним сонцем, а й під постійними обстрілами.
Минулого літа садівниче господарство СТОВ «Енограй», поля якого знаходяться поблизу села Софіївка Станіславської громади, зібрало 178 тонн черешні. Це небагато, порівняно з довоєнними обсягами, і одна з причин – немає кому збирати ягоди на прифронтовій території.
Про те, в яких умовах працівники господарства вже другий рік поспіль збирають врожай, розповів головний агроном господарства Віталій Крупа в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи», пише AgroTimes.
«Збирання черешні в нашому господарстві вже другий рік відбувається так: ми вийшли в сад, почалися обстріли – ми залишаємо сад і три дні не працюємо. Вичікуємо, моніторимо ситуацію, щоб розуміти ступінь небезпеки для працівників, чому саме вони туди цілили і чи можливе повторення. Ніхто ж не знає, що у них там на думці.
За ці три дні якась черешня перестигає, ми ті сорти залишаємо, бо вона вже не тримається на плодоніжці, ідемо збирати інші. Головне в цій ситуації – зберегти людей, а будь-який сад можна знову посадити», – каже аграрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сезон херсонської черешні відкрито: врожай буде на рівні минулого року, проте ціни обіцяють нижчі
Херсонська черешня, яку «Енограй» постачає в торгові мережі України. Фото: Facebook/TM «FruitOk»
Він додає, що не кожен працівник може витримати це як фізично, так і психологічно. Саме через це й існує дефіцит робочих рук. У розпал сезону тільки на збір фруктів і ягід потрібно 100-120 людей на день. Реально ж сьогодні набирається 60-70 людей. Окремо потрібні робочі для сортування продукції, для проведення поливу, хімзахисту тощо.
«Зараз ми збираємо нашими автобусами по селах у радіусі 30 км місцевих жителів, хто не виїхав та не боїться. Часто чоловіки не відпускають жінок і навпаки. Студентів, які до нас раніше приїжджали з міста на канікулах, взагалі немає – повиїжджали. А колись приїжджали робітники навіть із Закарпаття. Був у нас і гуртожиток, який зараз знищений», – розповів Віталій Крупа.
За словами головного агронома, нещодавно СТОВ «Енограй» отримало статус критичного підприємства – через те, що у 2023 році заплатило 5,5 млн гривень податків, дає жителям Херсонщини роботу та працює в зоні бойових дій. Тож наразі господарство має право бронювати своїх працівників від мобілізації.
«Але в нас є ті, хто не підлягає бронюванню. Наприклад, хто служив у спеціалізованих військах: танкісти, зв’язківці, ППОшники. А в нас у цій категорії – майже кожен тракторист. Трьох хлопців уже забрали – статус критичного господарства допомагає, але не дуже», – бідкається господарник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урожай під обстрілами: Херсонщина поки не здатна годувати країну овочами й фруктами
На головній світлині: черешня на Дніпровському ринку в Херсоні, травень 2024 р. Фото з архіву «Гривни»
Дарина Лапіна
