Фахівці констатують: через 9 місяців після того, як російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС і прісна вода хлинула потоком у море, екосистема Чорного моря змінилася. Чи скуштуємо ми ще тих чорноморських бичків, смак яких пам’ятаємо з довоєнного часу?
Про те, які зміни в Чорному морі відбулися за 9 місяців після знищення Каховської дамби, в коментарі «Суспільному» розповів провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.
За його словами, науковці інституту почали проводити дослідження одразу після теракту. Відтоді й донині вони поділяють стан моря на три етапи.
«Перший – дуже негативний вплив. Забруднена прісна вода із загиблими організмами, купи сміття та уламків. Це тривало десь півтора місяця.
Потім був нестабільний період. Вода залишалася забрудненою, вітер ганяв її від узбережжя та назад.
Від осені почалося відновлення. Солоність піднялася до нормального значення», – каже Юрій Квач.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві покажуть оперу про підрив дамби Каховської ГЕС
І хоча солоність повернулася в норму, екосистема встигла змінитися – через генетичну мутацію видів, адже прісноводні організми змішалися з морськими. У результаті флора та фауна українського Чорного моря може зазнати суттєвих змін.
«Частина організмів була знищена прісною водою. Особливо ікра, мальки, безхребетні, які не можуть втекти. До того ж сюди занесло інші організми, не притаманні нашому узбережжю. Частина з них загинула, частина адаптувалася.
Також з інших ділянок Чорного моря до нас прибувають організми, які заміщають старі. Вони стають масовішими. Змінюється баланс, співвідношення видів. Екосистема існує вже трохи інакше. Як кажуть, двічі в одну річку не увійдеш. Так і відбулося. Це вже трошки інше море», – зазначає науковець Інституту морської біології НАН України, що базується в Одесі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ймовірно, планета втратила ємуранчика: теракт на Херсонщині спричинив знищення рідкісних тварин
Юрій Квач розповідає, що деякі види – наприклад, чорноморські бички, рачки – живуть не лише в солоній, але й у прісній воді: у лиманах, річках, жили вони й у Каховському водосховищі. Але це різні популяції. А тепер вони змішалися.
«Після знищення дамби разом із прісною водою сюди принесло іншу генетичну інформацію. Популяції почали схрещуватися. Що буде – ми не знаємо. Генетика досить складна наука. Наприклад, можуть перемогти гени, які викличуть низьку толерантність до місцевих хвороб. І це призведе до їхньої загибелі», – пояснює вчений.
Іншими словами, чорноморські бички не зникнуть, але їхній видовий склад може змінитися. Бички, які були рідкісними, можуть стати масовими, і навпаки.
«У нас, наприклад, цього року в Одеській затоці з’явилися масово види, які раніше спостерігались у районі острова Зміїного. Це значна відстань. Але ось тепер види звідти зайняли нішу тут.
Ще приклад: у Чорному морі з’явився корейський морський окунь. Його відзначають у Болгарії, Румунії. Чекаємо, що він з’явиться і в нас. Це промисловий вид, його можна ловити та споживати. Однак це хижак, він може з’їсти тут усе», – каже Юрій Квач.
Так, підрив дамби мав дуже негативні наслідки для Чорного моря. Але в той же час науковці відзначають і позитивні моменти. Зокрема, підкреслює Юрій Квач, через відсутність господарської і туристичної діяльності море очищується.
«Так, нафтопродукти з військових кораблів, ракети, дрони шкодять морському довкіллю. Але це не порівняти зі шкодою від браконьєрського лову або забруднень внаслідок туризму. Екосистема відпочиває від людської діяльності», – резюмує вчений.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд віддає лиман на Одещині в оренду для вирощування креветок, підприємці кажуть – він не придатний для цього
На головній світлині: забруднене Чорне море на одеському узбережжі після теракту на Каховській ГЕС. Літо, 2023 р.
Тэги: