Это констатировалив Херсонском обл-центре по гидрометеорологии. Как считают в «Институте здоровья растений», тёплая зима этого сезона не может не повлиять на состояние посевов озимых культур. На сегодняшний день озимые Херсонщины – в хорошем состоянии. У аграриев было опасение насчёт малого запаса влаги в почве. Но благодаря циклону в начале февраля в целом запасы влаги увеличились и находятся на хорошем уровне, отметил начальник областного Укргидрометцентра Юрий Кирияк. Температурные параметры тоже оказались некритичными для всходов, озимые не пострадали от «минусов».

А вот дальнейшее развитие растений будет зависеть от погодно-климатических условий. До конца февраля ожидается по-весеннему тёплая погода. Ночью столбики термометров будут показывать +2…+3 градуса, а днём воздух будет прогреваться даже до +15, но не ниже +6 градусов. А вот дожди полям будут в самый раз в марте и апреле. И как отмечает Юрий Петрович, в последние годы с этим проблем не было, весной было достаточно осадков. Он напомнил, что метеорологическая зима на Херсонщине не наступила в 2000–2001-м и 2006–2007-м. Погода имела похожие характеристики с нынешним периодом: осень с дождями и тёплая зима – один к одному. Но, например, в 2001 году весенние осадки создали запас влаги в почве, соответственно, и урожай был хорошим. А после тёплой зимы 2007 года весна выдалась засушливой, а потому от засухи пострадали озимые, урожай был ниже.

Хотя погода благосклонна к озимым, но агроклиматические условия, сложившиеся в нынешний зимний период, способствуют развитию болезней и вредителей, которые будут угрожать сельхозкультурам. Всю зиму (если её так можно назвать) на полях полно мышей, с которыми сражаются фермеры, а с весны начнут развиваться ещё и болезни растений. Потому аграриям придётся больше тратить денег на обработку полей.

Тепла зима на Херсонщині дозволила фермеру з села Семенівка Каховського району посіяти моркву вже 17 січня. Аграрій сподівається, що на початку червня збере перший урожай, пише сайт seeds.org.ua. Чоловік сам визнає, що сезон 2020 року дав йому можливість провести унікальний експеримент, а щоб прискорити зростання рослин, він налагодив систему крапельного зрошення. Щойно настане весна, фермер планує покрити посіви агроволокном у надії на добрий урожай.

Херсонський фермер Сергій Гриб визнає, що аномальне тепло аграріям дає шанс на додатковий заробіток. А бували в його багатій практиці й такі зими, коли температура повітря вночі в полі тільки за одну добу опускалася нижче, ніж на 5 градусів морозу. Але навіть подібне екстремальне випробування на витривалість не згубило більшість посівів морозостійкої моркви.

Як розповів Олександр Паливода, директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, впродовж 2019 року сільгоспвиробники Херсонщини отримали з державного бюджету 146,089 млн гривень фінансової підтримки. За програмою підтримки фермерських господарств в область залучено 16,762 млн гривень.

Як уточнив директор, на часткову компенсацію вартості насіння сільгоспрослин вітчизняної селекції виділили 3 млн гривень, від вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки (15%) – 9,8 млн гривень, за залученими кредитами – 1,05 млн гривень. Крім того, бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 га) отримали 90 фермерських господарств (із них 13 – новостворені) на загальну суму 2,912 млн грн.

Також Олександр Миколайович окреслив основні напрямки державної фінансової підтримки в 2020 році. Так, можна скористатися програмою доступних кредитів для фермерів під 5,7% та 9% із Фонду розвитку підприємництва через електронний «Кабінет аграрія».

Подати заявку з усіма необхідними документами фермер може через безоплатну платформу електронний «Кабінет аграрія». Програма стартувала з 1 лютого. Зареєструватися в «Кабінеті» слід за посиланням.

На цьому ресурсі можна залишити заявку на різні види компенсації: вартість придбаної техніки, насіння тощо.

У турецькому Стамбулі відбулася середземноморська виставка туризму та курортів Emitt-2020. У виставці взяли участь і представники Херсонської області, які пригощали охочих унікальним херсонським смаколиком – кавуновим бекмесом, передає сайт.

Бекмес – східний десерт, отриманий шляхом випарювання фруктового або ягідного соку до отримання густої маси. Для створення солодощів використовуються найрізноманітніші види фруктів, ягід і навіть овочів, а от на Херсонщині бекмес приготували з кавуна. Після випарювання сік стає дуже густим і відмінно зберігається протягом тривалого часу. Завдяки простоті обробки бекмес зберігає більшість корисних елементів, що містяться в основному продукті. Цей десерт рекомендують людям, котрі страждають на анемію або інші захворювання крові. Херсонський бекмес став до смаку іноземним дегустаторам.

На полі чи в сільгосппідприємствах (малих і великих) нині без механізованої праці нема що робити. Сучасні технології, матеріали, підходи щодо вирощування культур, утримання худоби – все в меншому чи більшому ступені потребує застосування механізованої техніки. Діяльність будь-якого сучасного агропромислового комплексу заснована на стабільному функціонуванні обладнання та техніки, бо важливо забезпечувати безперервний і якісний виробничий процес, бути конкурентоспроможним на ринку.

Близько 80% сільськогосподарської техніки, яку використовують для вирощування культур і оброблення земель, купують у кредит або лізинг. Тож за таких обставин страховка є обов’язковою умовою, вимогою кредитора. Та й сам фермер розуміє, що техніка – дороговартісна, й утрата лише однієї одиниці може порушити важливі строки, негативно відбитися на бізнесі.

Програма страхування застави сільгосптехніки – кращий спосіб убезпечити куплену техніку з мінімальними витратами та максимальною вигодою.

ПАТ «Страхова компанія “Українська страхова група”» надає можливість скористатися простими та зрозумілими страховими рішеннями для надійного захисту вашої спецтехніки.

«Добровільне страхування сільськогосподарської техніки за програмою “Комбіноване КАСКО” ми пропонуємо для комбайнів і причіпної техніки, яка працює посезонно, – коментує керівник Херсонського управління продажів ПАТ “Страхова компанія «Українська страхова група»” Ірина Маркіна. – Програма “Повне КАСКО” – для тракторів. Добровільне страхування спецтехніки розраховане на випадки її пошкодження: в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення з будь-яким об’єктом, перевертання, пожежі, стихійного лиха, протиправних дій третіх осіб тощо».

Місія компанії полягає в забезпеченні кожного клієнта якісними, доступними та першокласними страховими послугамиз урахуванням особистих потреб. Працюючи в Україні з 2000 року, вона залишається стабільним лідером українського класичного страхового ринку.

Мабуть, більшість із нас чули про таку шкідливу речовину, як бензапірен. Насамперед це – онкогенна речовина, яка утворюється під час взаємодії деяких органічних речовин і високих температур, і є загрозою для здоров’я в будь-якій кількості, бо має властивість біоакумуляції (накопичування), коментують фахівці ДП «Херсонстандартметрологія». Потрапляючи в організм, бензапірен проникає в комплекс ДНК, спричиняючи таким чином незворотні мутації, які передаються наступному поколінню. Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) визнало властивість бензапірену викликати онкологічні захворювання.

Одне з основних джерел надходження бензапірену в організм – це продукти харчування та питна вода. Джерелом бензапірену можуть бути промислові підприємства, ТЕЦ, опалювальні системи, транспорт тощо. Але одне з основних джерел потрапляння – все ж продукти харчування. Це можуть бути звичайнісінькі копченості, страви, приготовлені на відкритому вогні, будь-яка смажена або копчена їжа та навіть питна вода.

Визначити вміст бензапірену в харчових продуктах, воді, повітрі чи грунті можливо лише шляхом лабораторних досліджень за допомогою сучасного обладнання та новітніх методів дослідження. У випробувальному центрі продукції ДП «Херсонстандартметрологія» фахівці освоїли метод визначення бензапірену з використанням високоефективної рідинної хроматографії. Метод дозволяє визначати вміст бензапірену з високою точністю, навіть у мікрокількостях. Тому всі виробники харчової продукції та сировини – фермери, приватні підприємці, великі компанії, торговельні мережі – можуть звертатися на підприємство, щоб переконатися, що вміст бензапірену не перевищує встановлених нормативних значень, а їх продукція відповідає встановленим вимогам і не шкодить здоров’ю людей.

Подсолнечник – одна из визиток Херсонщины. Наш климат подходит для этого солнцелюбивого растения. Подсолнух – это кладезь для промышленной переработки, ведь ценятся не только его ядра, а широко используют его побочную продукцию, которая образовывается при переработке семян: шрот, жмых, лузга.

Ценность семечки подсолнечника хорошо известна специалистам предприятия «Агроинвест Херсон», которое расположено в селе Чернобаевка Белозёрского района.

В цеху по переработке семян происходит калибровка подсолнечника и обрушивание (разрушение кожуры) его семян. Обрушивание происходит на специальном оборудовании, в результате которого получают ядро и лузгу.

Ядро кондитерское предприятие реализует хлебопекарням и комбинатам для использования в печенье, хлебобулочных изделиях. Также его закупают кондитерские фабрики, которые изготавливают с ядром конфеты, козинаки, халву, и предприятия, которые выпускают фасованные жареные семечки и так далее.

Большое количество лузги также не пропадает зря. Шелуху «Агроинвест Херсон» продаёт различным хозяйствам и населению. Ведь её используют в качестве сырья при производстве топливных брикетов и пеллет (гранул), добавляют в измельчённом виде к грубым кормам в животноводстве, применяют в садоводстве в качестве органического удобрения для разрыхления и улучшения почвы. Шелуху подсолнечника используют при выращивании грибов.

Из подсолнечной лузги предприятие производит брикеты, которые пользуются большой популярностью как топливо для обогрева помещений. Ценят это биотопливо в том числе за его экологичность. Ведь при сжигании шелухи подсолнечника углекислого газа выделяется не больше, чем при естественном разложении древесины, и образуется малое количество вредных выбросов. И даже оставшаяся после сжигания зола может послужить человеку. Это отличное удобрение для растений.

Китайскую хвойную биоту начали выращивать в посёлке Рыково (Партизаны) Генического района. По инициативе поселкового головы Александра Галицкого в посёлке создали питомник декоративных растений. Саженцы покупают в соседнем Мелитополе или же выращивают из семян, пишет сайт.

«Биоту доращивают, – рассказывает Александр Галицкий. – Если высадить её посреди посёлка маленькой, вандалы спокойно не пройдут».

Биота обладает фитонцидными свойствами, то есть выделяет летучие эфирные масла с душистым хвойным ароматом, которые убивают микробы и обеззараживают воздух. Препараты из листьев этого растения имеют кровоостанавливающие и вяжущие свойства. В ядре семян – жирное масло. Председатель признаётся, что хочет, чтобы родное Рыково было не просто зелёным, а вечнозелёным. Для этого в посёлке и высаживают хвойные растения. Недавно на двух улицах появились 50 кустов можжевельника, ещё 100 кустиков находятся на доращивании в питомнике.

Капустная моль доставляет немало неприятно-стей производителям капусты во всём мире. Потому для решения проблемы американские учёные создали ГМ-самцов (генетически модифицированных) капустной моли, которые будут способствовать сокращению популяции вредителя. Об этом пишет propozitsiya.com. В процессе жизнедеятельности капустная моль вредит всем крестоцветным культурам, включая рапс, различные виды капуст, брокколи и другие растения. Для борьбы с вредителем исследователи Корнеллского университета (США) создали ГМ-самцов капустной моли, которые после спаривания с самками существенно сокращают развитие популяции, у личинок-самок следующего поколения снижается жизнеспособность. Это может служить экологически устойчивым методом борьбы с этим вредителем на крестоцветных культурах. По данным исследователей, такой метод может полностью уничтожить популяцию капустной моли в течение нескольких поколений.

К1 – активатор зростання кореневої системи. Норма: 0,5 л/га (ячмінь, горох) та 0,7 л/га (пшениця, ріпак, гірчиця). Якщо вчасно внести, то вже через 20 днів маса коренів обприсканих рослин буде вдвічі більша в порівнянні з контролем.

К2 – ретардант: потовщує стебла, зменшує винос рослинами вологи. Вноситься при хімпрополці в нормі 0,5–0,7 л/га або в фазі бутонізації.

К6 – прискорювач проростання насіння та стимулятор розвитку рослин.

Така різниця в розвитку рослин на однаковому агрофоні, на всіх просапних культурах – завдяки прискоренню проростання насіння К6 на 5–9 днів (а це вже виграний час у природи на розвиток рослин) та підкормки К1 в фазі 3-х листків, який додає енергії більш 2000 МДж на гектар та стимулює розвиток.

Сієте просапну культуру – обприскайте насіння К6 в нормі 1 л/100–500 кг насіння, навіть якщо воно затарено в мішки та оброблено біопрепаратом та стимулятором. Залиште контроль. Отримаєте позитивний досвід та значну безкоштовну прибавку врожаю, так як витрати складуть до 10 грн. на гектар.

Навіть одноразове використання: К6 – інкрустація насіння або К1 – в фазі трьох листків дає видиму прибавку врожаю та сухостійкість рослин в порівнянні з контролем.