Дарина Лапіна
У Національному природному парку «Тузлівські лимани», що на Одещині, нерідко можна зустріти найдивовижніших представників пташиного світу. Нині на території НПП дослідники спостерігають за рідкісними пернатими гостями з Африки.
Про це йдеться в дописі НПП «Тузлівські лимани» у соцмережі.
«Кулики чоботарі, які схожі на крилатих зебр – прилетіли з далекої Африки до нас у цьому воєнному році доволі рано. І вони, як і люди постраждали від війни в перші дні її початку. Ракети з Чорного моря знищували місця їх гніздування. Вони гинули в тих місцях, де вони зазвичай формували колонії і виводили раніше пташенят.
Зараз, на цих ділянках сумно, лиш вирви від ворожих ракет і тисячі уламків в мулі, які вбивали все живе навколо. Немало в мулі лиманів і нерозірваних ракет, які потрібно буде вичищати після війни», – говориться в дописі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чарівні сиворакші: на Одещині гніздяться пернаті гості з Південної Африки (фото)
Нині, перед осіннім сезоном, ці дивовижні птахи ще залишились у нацпарку відпочивати і набиратися сил перед відльотом на далекий Південь. Вони до сих пір тримаються на деяких лиманах – Шагани, Малошаганський, Малий Сасик, Бурнас, Алібей. За підрахунками дослідників, на лиманах НПП зараз перебуває близько тисячі куликів чоботарів.
«У пошуках їжі чоботар найчастіше бродить по мілководдю. Іноді живиться на плаву, роблячи занурення передньою частиною тулуба, рідше доводиться бачити птахів, які живляться на березі. Поживу знаходить на дотик.
В їх живленні значне місце займають солоноводні рачки артемія (Artemia), крім того, вони їдять личинок двокрилих та інших комах , які живуть у солоних водоймах, дорослих водяних комах, молюсків, черв’яків, мотиля», – пояснив науковець Іван Русєв.
Він також зауважив, що загрозливими чинниками для чоботаря є звісно бойові дії, втрата гніздових біотопів, зокрема в наслідок забудови прибережних територій з туристичною та комерційною метою, забруднення узбережжя, фактор неспокою з боку людини, знищення кладок безпритульними собаками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пелікани над Херсоном та Одещиною: червонокнижні птахи не мають спокою під час війни
Чоботар перебуває під охороною Червоної книги України (статус – рідкісний), Бонської конвенції, Директиви ЄС про захист диких птахів та Угоди AEWA.
Головна світлина ілюстративна (depositphotos), в тексті: НПП «Тузлівські лимани».
Ян Ярчук
