Марина Поліщук
Військовослужбовець детально розповів, чому російським окупантам було складно в Олешках, для чого вони ініціювали режим припинення вогню, як вони його використали та які ризики для Херсона й правобережжя.
За даними моніторингових каналів, ворог користується тимчасовим локальним перемир’ям на Херсонському напрямку, щоб накопичити сили та підтягнути військові засоби. Нагадаємо, режим тиші має завершитися 1 листопада о 22:59.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вони готують щось жахливе»: BILD – про масштабну підготовку росіян до наступу на Херсон
Військовослужбовець зведеного загону «Бузький гарт» Ілля Зелінський розповів ТСН, як РФ використовує режим тиші та чому це загрожує Херсону та іншим населеним пунктам правобережжя. Ілля Зелінський – історик, родом із півдня і вже понад 4,5 року воює уздовж Дніпра. Далі – пряма мова.
Чому ворогу було складно в Олешках
Якщо ми говоримо з військового погляду, то складна ситуація для противника передусім зумовлена успішними контрдіями Сил оборони України. Противник був змушений перенести злітно-посадкові майданчики за периметри Олешків. Не мав достатньої змоги здійснювати логістику, ротацію і всі ті речі, які можуть вплинути на покращення його тактичного становища на цій ділянці.
Як діяли гуманітарні коридори в Олешках
Насправді ситуація в Олешках нічим не відрізняється від будь-якої ситуації, яка склалася у будь-якому населеному пункті на лінії бойового зіткнення. Тобто ситуація полярна скрізь. Проте в Олешках діяла ціла гуманітарна місія. Кожного четверга певний період вони завозили гуманітарну допомогу місцевому населенню, яке припинили випускати з населеного пункту, відповідно створили цю кризову ситуацію.
Під виглядом гуманітарної місії вони можуть забезпечувати свої підрозділи засобами, дронами, завозити особовий склад, проводити евакуацію свого ж особового складу після уражень тощо
Є логістичний коридор, є гуманітарна місія, відповідно росіяни можуть нею користуватися, тому що її ніхто не контролює.
Дивіться, є приклад в історії, це 1962-й, здається, рік, коли радянські війська здійснили спецоперацію «Анадир», коли під виглядом сільськогосподарської техніки на Кубу було доставлено ядерне озброєння. Це вже історичний факт. І чому ворог зараз не скористається цією ситуацією, враховуючи своє достатньо складне становище в Олешкх та враховуючи ті плани, які вони мають на правобережжя, – я думаю, що тут очевидно, для чого їм це треба.
Як ворог використовує Олешки як плацдарм
Безумовно, населений пункт із забудовою. Достатньо великий, у якому можна розміщувати як особовий склад, так і концентрувати всі ті необхідні засоби, щоб у перспективі вони могли реалізувати свої плани щодо Херсона.
Я думаю, враховуючи, що це достатньо великий населений пункт, з якого противник може, підтягнувши всі свої засоби, нормально їх прикрити, нормально їх розставити, може заводити ураження на глибину і за населений пункт Херсон.
Якщо зараз ворог проведе ротацію, покращить своє положення, затягне ті засоби, які до цього не мали змоги працювати через успішні контрдії Сил оборони України, то вони зможуть завдавати удари на глибину.
Я песиміст, я завжди готую свій особовий склад до всього, що може бути, всього найгіршого. Але скажу вам так, що якщо провести певні аналогії з жовтнем 2023 року, коли Сили оборони України здійснювали форсування Дніпра приблизно в той самий період… Це можливо, скажімо так. Наскільки це буде вдалим, наскільки хто буде готовим іти до кінця і покласти які зусилля – це інше питання.
Якщо противник матиме на меті створити точку напруження, це цілком реально.
Які наслідки може мати проведена міжнародна гуманітарна місія
Я розумію, що суспільство у нас таке емпатичне достатньо в ці важкі часи, всі переживають одне за одного, але є справи, які не вирішуються гаслами або резонансами. Є ті справи, які розхльобувати не цивільним доведеться.
Але ми ж маємо і мусимо розуміти – ми не перший рік воюємо з цим ворогом. Ніколи у них нема якихось гарних намірів або гуманних намірів. Це держава-людоїд. У них не буде цих намірів ніколи й ніде.
І якщо вони заговорили про те, що їм потрібен гуманітарний коридор зі взятими в заручники цивільними, то ми маємо розуміти, що передусім їм це потрібно для військових цілей.
І вестися, підхоплювати те, що зробили вони та штучно контролюють саме вони, – це теж справа така. Вона, може, і приносить комусь там якісь суспільно-політичні дивіденди, але вона точно матиме наслідки для тих, завдяки кому взагалі Херсон і Херсонщина загалом стоїть під українським прапором.
Ілюстративне фото з архіву “Гривни”
