Які культурні цінності росіяни викрали в музеях півдня України

Які культурні цінності росіяни викрали в музеях півдня України
Автор: Євген Веселов 09 Ноября 2022 13:07

Повномасштабне вторгнення росії в Україну супроводжувалося не лише пограбуванням підприємств і приватних осель мирних мешканців півдня України, але й втратою колекцій музеїв, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Привласнення української культурної спадщини розпочалося ще під час анексії Криму у 2014 році. В руках окупантів опинилися історичні пам’ятки і художні цінності, які знаходились у таких музеях як Центральний музей Тавриди, Національний заповідник «Херсонес Таврійський», Керченський історико-культурний заповідник і Бахчисарайський історико-культурний заповідник. Вартість майна, яке опинилося у руках окупантів, оцінюється у декілька десятків мільйонів доларів, але зрозуміло, що головна їх цінність полягає в їх значенні, як частини нашого історико-культурного спадку. Така ж доля, на жаль, спіткала і музеї, які опинилися на анексованих територіях південної України.


Як повідомляла директор Херсонського обласного художнього музею імені О. Шовкуненка Аліна Доценко, представники російської окупаційної влади захопили фонди музею ще 19 липня 2022 року:


«19 липня близько 11.00 до приміщення Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка у супроводі 4 чоловік (представників фсб у цивільному та російської поліції у масках) прийшла жінка, яка назвалася «новим директором» Наталією Леонідівною - наразі більше інформації про неї немає», - зазначала Доценко.


Так зване нове керівництво розпочало тоді діяльність з того, що «вскрило» фонди. Трохи пізніше псевдодиректорка змінила музейну охорону на «свою» та озвучила намір вирушити з обшуком до співробітниці, яка виконує обов’язки головного хранителя. Вже у жовтні 2022 року стало відомо, що росіяни на чолі з тієї самою Наталію Леонідівною, яка виявилася співачкою з кафе «Театральне» Наталією Десятовою, вчинили організований грабунок художнього музею. Протягом декількох днів до Криму було вивезено близько 6 вантажівок з картинами та іншими експонатами.


Керівництво Херсонського обласного художнього музею імені О. Шовкуненко відслідковує цю ситуацію і проінформувало, що їм вже вдалося впізнати деякі викрадені твори мистецтва, які опинилися у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі:


«Отже, ідентифікуємо викрадене:


Іван Похитонов. Пікет на березі річки. Захід сонця. 1890-ті рр. Дерево, олія.
Художника-мініатюриста Івана Павловича Похитонова (1850–1923) сучасники називали «чарівником». Його ім’я колись гриміло по всій Європі, а роботи розкуповувались тільки-но потрапляли на виставки до художніх салонів. Народився митець у Херсонській губернії (нині його родинний маєток знаходиться в межах Кировоградщини), з 26 років жив і працював у Європі.



П. Соколов. Хати на заході сонця. Полотно, олія.
Це полотно надійшло до музею з колекції Марії Корніловської, яка стала золотим фондом музейного зібрання.



Михайло Андрієнко-Нечитайло. Пейзаж Парижа. 1948. Полотно, олія.
Життя і творчість українського живописця і театрального художника, який працював у Франції, були пов’язані з Херсонщиною — Михайло Андрієнко-Нечитайло (1894-1982) навчався, захопився мистецтвом і розпочав виставкову діяльність саме в Херсоні. «Пейзаж Парижа» був переданий музею Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 р.



Георгій Курнаков. Осіння пора. 1965. Картон, олія.
Херсонські художники називають Георгія Курнакова (1887-1977) вчителем і корифеєм — все його життя і творчість були пов’язані з Херсоном. Автор неперевершених пейзажів та натюрмортів прагнув створити узагальнений епічний образ Херсонщини.



Леонід Чичкан. Гладіолуси. 1974. Полотно, олія.

Український художник і викладач Леонід Ілліч Чичкан (1911-1977) був учнем Олексія Шовкуненка, писав переважно карпатські краєвиди, натюрморти, портрети і жанрові картини. Він дід одного з найвідоміших у світі й найдорожчих українських художників Іллі Чичкана.

Гаврило Глюк. Ланка. 1975. Полотно, олія.

У творах одного із класиків закарпатської школи живопису Гаврила Глюка (1912-1983), присвячених Закарпаттю, знайшли своє відображення як неповторна природа краю, так і його мешканці. Особливо майстер полюбляв зображати людей за їх буденною працею».


Схожа доля спіткала і Мелітопольській краєзнавчий музей, де знаходилася унікальна колекція скіфського золота. Ще у квітні цього року Кримськотатарський ресурсний центр оприлюднив перелік експонатів, які опинилися у руках російських військових. За даними організації, було викрадено 1841 одиницю музейних предметів, серед яких 198 золотих прикрас з Мелітопольського скіфського кургану (історичний період 4 століття до нашої ери) та 76 золотих предметів Гунського та сарматського періоду 3-5 ст. н.е.


Як тоді повідомляв центр, експонати були заховані у надійному місці керівництвом музею, але упродовж двох місяців російські військові проводили обшуки у працівників музею та їх допити з метою виявлення експонатів.


Щодо експозицій Херсонського краєзнавчого музею відомо, що там також музейні фонди вивозилися фурами, але більше подробиць немає, адже його керівниця Тетяна Братченко перейшла на бік окупантів.

Приєднуйтеся до нас:

«НАТО допоможе Україні пережити зиму». Що писали ЗМІ світу про війну РФ в Україні 29 листопада

«Житлові сертифікати» росіян – черговий фейк

Захоплені підприємства окупованої частини півдня України працюють на потреби російської армії

Окупаційна адміністрація готує примусову мобілізацію в Мелітополі

Російська ракета зруйнувала вщент житло відомого херсонського письменника Віктора Вальда