До повномасштабного вторгнення Михайло працював на заводі в Каховці, займався ремонтом станків з числовим програмним управлінням. Ці навички стали ключовими в його житті під час війни.
Під час окупації чоловік жив у селі Козацьке на правобережній Херсонщині та пильно стежив за пересуванням ворога. Історію Михайла на псевдо Япончик розповіли на сторінці 124-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Під час окупації намагався переважно залишатися вдома, рідко виходив у магазин. Однак, на відміну від багатьох односельців, мав постійний доступ до інтернету та електрики, оскільки ще до війни встановив сонячні панелі», – розповідає каховчанин.
Росіяни не затримувалися надовго в селі, але коли з'являлися, Михайло активно передавав інформацію Збройним силам України через чат-боти:
«У нас було щось на кшталт перевального пункту: то вони стояли з технікою, то нікого не було. Якось, коли їх на позиціях не було, я заліз, сфотографував документи та вкрав ноутбук. Він був поламаний, але жорсткий диск вцілів, тому я все зберіг і передав ГУР після звільнення».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під прицілом ворога: місцевий житель розповів про численні випадки загибелі людей у Козацькому
Після деокупації правобережної Херсонщини Михайло поїхав до сестри в Хмельницьку область. Там спочатку намагався знайти роботу, але врешті приєднався до волонтерів, які попросили його збирати та ремонтувати дрони.
Пройшовши курс з ремонту, збірки та програмування безпілотників та РЕБ-систем, Михайло зрозумів, що знайшов своє нове покликання. Його навички з цивільного життя стали надзвичайно корисними.
Декілька місяців команда волонтерів працювала із підрозділами БпЛА 124-ї бригади ТрО.
«Виявилося, що я, іще бувши цивільною людиною, допомагав своїм побратимам. А після зміни законодавства командир підрозділу покликав мене до хлопців, пообіцявши посаду за напрямком», – розповідає Михайло.
Тепер військовий із позивним Япончик займається налаштуванням дронів та разом із пілотами розробляє нові технології для більш ефективного знищення ворога:
«Росіяни – серйозний противник, який постійно вдосконалюється. Потрібно не тільки встигати за ними, а й випереджати!»
Про майбутнє після війни Михайло не думає, адже головне – жити сьогодні, щоб забезпечити завтра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Найбільше мені подобаються виходи»: історія військового, який пройшов свій перший штурм у Кринках на Херсонщині
Фото: фейсбук/124-та окрема бригада територіальної оборони ЗСУ
Тэги: