Ян Ярчук
У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, багато українців зробили вибір захищати свою країну. Один із них – військовослужбовець 126-ї бригади з позивним Безпілотник.
Історію молодого бійця на псевдо, який не дивлячись на свій юний вік, вже встиг прийняти участь не в одній операції по звільненню лівобережної частини Херсонщини, розповіли на сторінці 126-ї бригади.
Його шлях на передову почався з відмови у військкоматі, але рішучість взяти участь у війні залишалася непохитною.
«У військкоматі мені сказали, що я молодий, не твоя вина, на твій вік ще вистачить», – згадує військовослужбовець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тортури не зламали його: історія жителя Херсонщини, звільненого з російського полону
Однак через місяць його колишній начальник зателефонував з пропозицією вступити до лав 126-ї бригади тероборони. Так хлопець потрапив до свого підрозділу, де почав служити на постах, а пізніше долучився до бойових операцій на лівобережжі Дніпра, був у Кринках та острові Козацький.
«У Кринках нас не так гучно зустрічали, як проводжали. Бо коли ми заходили, там не так багато градів було. Дві-три градіни впали й все. Решта – скиди. І тут ми чуємо, як командир роти каже: готуємося до кругової оборони, бо на вас лізуть. Ну і це був наш перший штурм. Мене відправили на іншу точку до пацанів на прикріплення», – згадує боєць.
Найбільше, за словами військового, йому подобаються виходи.
«Коли ми йдемо, я не йду сумний. Я завжди на позитиві», – каже Безпілотник з посмішкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми – очі цієї війни»: оператор БпЛА одеської морської піхоти – про службу на Миколаївському та Херсонському напрямках
Цей оптимізм і віра в перемогу – невід’ємна частина його характеру, як і переконання, що українці воюють за справедливу мету:
«Вони (ред.росіяни) не знають, за що борються, а ми – знаємо. Ми на своїй землі, і перемога буде за нами!».
Фото: скриншот з відео 126-ї бригади ТРО
Дарина Лапіна
