Нині Козацьке, як і чимало інших населених пунктів на прифронтових територіях Херсонщини, більше схоже на село-привид. Люди, які залишаються там, рідко виходять на вулиці, аби не стати ціллю росіян. Кожен новий день – нова боротьба за виживання.
Козацьке – одне з двох населених пунктів Новокаховської громади Херсонщини, що були звільнені українськими військовими в листопаді 2022 року. Та попри це, село, як і населені пункти поблизу, чи не щодня піддається атакам росіян, які практично стирають його з лиця землі.
До останнього там залишався колишній староста Козацького – 71-річний Андрій Чирко. Нині він із дружиною проживає у Великій Олександрівці.
«Ми виїхали, коли вже зовсім неможливо було там далі залишатися», – зізнається він.
В інтерв’ю Центру журналістських розслідувань чоловік розповів про те, що відбувається в селі, та про трагічні випадки загибелі місцевих жителів унаслідок обстрілів Козацького росіянами. За словами Андрія Чирка, таких випадків дуже багато:
«Скільки було такого, що стався приліт, люди не встигли заскочити в хату і їх накрило вибухом. Якось одразу дві людини загинули, іншого разу хтось залишився без ноги, поранень узагалі чимало».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жахливі наслідки авіаудару росіян по Козацькому: зруйновано під’їзд багатоповерхівки (фото)
Одна із найжахливіших історій, що залишилася в пам'яті старости, стосується родини, усі члени якої загинули від рук росіян.
«Пам’ятаю один випадок: дві жінки були на городі. Тут почали летіти КАБи чи міни, я не знаю що саме. Жінки побігли у веранду, уламками їх дуже сильно побило. Загинули обидві. Це було навесні 2023 року. Третю жінку тоді поранило, вона живою залишилась. А потім зятя їхнього вбили на війні. Розповідають, що він із хлопцями їхав машиною, влучив ворожий дрон, і всі загинули. Виходить, що вся їхня родина від Козацького і до самого фронту вбита росіянами».
Люди в Козацькому гинуть постійно, ніколи не знаєш, коли вихід на вулицю може бути останнім, каже пан Андрій. Він пригадує випадок, коли чоловік, який пішов ввечері по дрова, не повернувся додому через обстріл із танка.
Крім того, окупанти відстежують та б’ють прицільно по мирних жителях із дронів. Один із таких жахливих випадків стався 8 лютого 2024 року на дорозі між селом Шляхове і Бериславом. Тоді загинули дві дівчини, машину яких атакував російський безпілотник.
«До мене у Велику Олександрівку заїхали знайомі з Козацького – чоловік із дружиною. А їхня донька з подругою тим часом поїхала іншою машиною до села Шляхове Бериславської громади, відвезти продукти й ліки її паралізованій матері. На дорозі між Шляховим і Бериславом їхню машину атакував російський дрон, автівка вигоріла повністю. Батьки, які були на той час у мене, про це ще не знали. Коли вони згодом поїхали додому, то проїжджали повз те місце, бачили машину, яка ще горіла. Але не здогадалися, що там було тіло їхньої доньки…» – розповідає Андрій Чирко.
Він зазначив, що тіла дівчат згоріли вщент, поховати вдалося лише кістки.
Цивільна автівка, атакована під Бериславом російським дроном, 8 лютого 2024 року. Фото: Херсонська обласна прокуратура
За словами Андрія Чирка, Козацьке сьогодні – це село-привид. Нині, за його підрахунками, там залишається не більше 150 людей – і це з-поміж 4500 жителів, які проживали до великої війни.
На головній світлині: пошкоджена багатоповерхівка в Козацькому. Фото: телеграм/Херсонська ОВА
Тэги: