8 жовтня 2022 року напевно ввійде в історію як день, коли так звана російська велич дала тріщину. Бо в цей день не просто було зруйновано частину Кримського мосту – удару зазнала одна з найбільш сакральних та важливих для Росії, а передусім – для Путіна, споруд, якій у країні-агресорці надали глибокого символізму.
Масштаб події приблизно однаково оцінюють чи не в усьому цивілізованому світі. Узяти хоча б заголовки із перших шпальт деяких світових ЗМІ за 9 жовтня:
- «Путіну завдали сильного удару, підірвавши міст у Крим» (The Observer, Велика Британія);
- «Крим, міст Царя у вогні» (La Stampa, Італія);
- «Сильний удар по гордості Путіна у Криму» (La Vanguardia, Іспанія);
- «Удар по символу російського вторгнення в найважчу для Путіна годину» (El País, Іспанія);
- «Путін шукає чим відповісти після приниження на Кримському мосту» (El mundo, Іспанія);
- «Горить гордість Путіна» (Aftonbladet, Швеція);
- «Удар для Росії, оскільки вибух пошкодив міст до Криму» (The Sunday Standard, Індія);
- «Вогняний вибух розриває ключовий зв'язок із Кримом. Міст – символ амбіцій Путіна» (The Washington Post, США);
- «Вибух на Кримському мосту перервав шлях постачання. Головний удар по Путіну» (The New York Times, США);
- «Стратегічний удар по Путіну» (La Nacion, Аргентина);
- «Вибухає стратегічний міст для Путіна» (El Universal, Мексика).
Увечері 9 жовтня Кремль звинуватив у підриві Кримського мосту українські спецслужби.
«І автори, виконавці, замовники - спецслужби України», - сказав Путін, а голова слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін додав, що до інциденту причетні спецслужби України, а також громадяни Росії та іноземних держав, «які допомагали в підготовці цього теракту», пише ВВС.
Українські сили не взяли на себе відповідальність за вибух на мосту.
Отже, зрозуміло, що після вибуху на Кримському мосту 8 жовтня у Кремля виникло багато нових проблем та питань. Чи не найголовніше з них – чому охорона, яка лише у 2022 році коштує більше ніж 32 млн доларів (за підрахунками російської служби ВВС) не змогла йому запобігти, пише НВ.
Пошкоджена вибухом частина Кримського мосту, 9 жовтня 2022 р. Фото: Reuters/Alexey Pavlishak
У Росії неодноразово заявляли, що Кримський міст — одне із найзахищеніших місць у світі.
Російське опозиційне видання «Медуза» пише, що міст мали стерегти на землі, під водою, у повітрі й навіть із Космосу. А російські пропагандистські ЗМІ стверджували, що Кримський міст нібито може витримати пряме влучення літака, а опори — встояти після дев’ятибального землетрусу.
До 8 жовтня під'їзди до Кримського мосту по обидва боки охороняли загони Росгвардії. Вони мали оглядати автомобілі на предмет вибухівки та незаконних вантажів, проте огляд був вибірковим.
У російському міністерстві транспорту стверджували, що моніторинг фур та вантажівок мав здійснюватися за допомогою спеціальних систем, які просвічують автомобілі та вантажі у кузові.
На самому мосту є камери контролю трафіку, рух на його чотирисмуговій дорозі цілодобово моніторить спеціальний штаб.
Передбачалося, що якщо станеться надзвичайна подія, загін швидкого реагування Росгвардії прибуде на місце протягом кількох хвилин разом зі спеціальними силами прикордонного контролю ФСБ та антидиверсійними групами на землі та на воді.
Після 8 жовтня Путін доручив охорону мосту ФСБ — а заразом і охорону енергомосту та магістрального газопроводу з РФ до окупованого Криму.
На воді міст насамперед охороняли протидиверсійні катери типу «Грачонок», оснащені, залежно від модифікації, кулеметами, гранатометами та ракетними комплексами «Ігла».
Також міст охороняють менші за розміром, але більш мобільні катери проєкту «Мангуст», оснащені кулеметами та ракетами: в основному їх використовують для перехоплення суден та огляду.
У разі потреби можуть задіяти десантні катери БК-16, оснащені ракетами та кулеметами, до екіпажу яких входить 19 десантників, моторні човни «Афаліна» та «Сарган».
А щоб захистити міст від тарана, перед його опорами встановили спеціальні пали — циліндричні бетонні укріплення, які не дадуть кораблям підпливти близько до опор мосту.
Кораблі, які охороняють міст, прикриває з суші береговий ракетний комплекс «Бал», оснащений протикорабельними ракетами з дальністю ураження до 260 кілометрів і сучасніший комплекс «Бастіон» з крилатими ракетами «Онікс».
Щоб опори мосту не замінували і не підірвали у воді, постійно чергують військові водолази та спеціальні групи Чорноморського флоту. Вони регулярно оглядають опори моста, а також контролюють рух будь-яких об'єктів за допомогою системи контролю акваторії «Плавник».
Якщо диверсанти їх обійдуть і наблизяться до опор моста на 300 метрів, повинні ввімкнутися звукові пастки (система «Амулет-П»), що випромінюють звукові хвилі, які людське вухо не в змозі витримати. Якщо ціль наближається на відстань 100 метрів, частота посилюється, і це має змусити підривника спливти на поверхню.
Російські пропагандистські ЗМІ також повідомляли, що в захисті Кримського мосту беруть участь спеціально навчені дельфіни, які теоретично мали шукати потенційні загрози на глибині до 60 метрів.
У Космосі за Кримським мостом спостерігав супутник «Космос-К», про це розповідав російський військовий оглядач Віктор Баранець. Теоретично він може передати до центру керування параметри цілі та її знімки.
Повітряний простір над мостом патрулюють російські винищувачі Су-27 та протичовновий літак-розвідник Іл-38. Вони можуть задіяти ракети, бомби, протичовнові ракети та міни. Із землі їх підтримує група протиповітряних систем різної дальності:
- ракетний комплекс С-400 «Тріумф», який вважається найпередовішою зенітною системою на озброєнні російської армії, — охороною мосту займаються два полки систем даного типу;
- зенітно-гарматний «Панцир-С1».
Усій техніці, що охороняє Кримський міст, допомагає наводитися на цілі радіолокаційна система «Подсолнух», розташована в окупованому Криму. Вона, як стверджується, може виявляти цілі на відстані 450 кілометрів. А ще – станція «Воронеж-ДМ», яка покриває відстань 6 тисяч кілометрів.
Як бачимо, незважаючи на таку багаторівневу систему захисту, 8 жовтня Кримський міст був значно пошкоджений вибухом.
Тэги: