Марина Поліщук
Микола Любченко із села Томина Балка на Херсонщині приєднався до лав ДСНС менше року тому. Нещодавно його роботу відзначив Президент України Володимир Зеленський. Для рятувальника це стало справжньою несподіванкою.
У вечірньому відеозверненні Президент відзначив рятувальників та поліцейських Херсонської області.
«Сьогодні я хочу особливо відзначити працівників ДСНС у Херсонській області: сержанти Іван Бочаров та Микола Любченко, головний майстер-сержант Роман Попурій. А також поліцейські: лейтенант Єгор Іванов та старший лейтенант Олександр Бутенко», – зазначив глава держави та подякував їм за роботу.
30-річний Микола Валерійович Любченко – пожежний Херсонського районного управління ГУ ДСНС Херсонської області, пише «Білозерка.info».
«Коли я вперше дивився це відео, і почув своє прізвище – аж мурахи по тілу. Я тоді збирався на зміну й побачив, що дружина скинула відео та запитала, чи це про мене. Кажу: “Не знаю. Сержант Любченко Микола у нас тільки один такий. Мабуть, я”. Запитав у командира, а він відповів: “Так, це про тебе. Ти заслужив”», – поділився рятувальник своїми емоціями з виданням.
Микола Любченко проживає в селі Томина Балка, одружений, виховує 4-річного сина. На початку повномасштабного вторгнення РФ він перебував у рідному селі. Розповідає, що окупанти декілька разів приходили до нього додому – обшукували будинок, перевіряли документи, допитувалися про службу в армії, дивилися, чи немає на тілі татуювань і слідів від автомата.
Микола розумів, що такі візити можуть зрештою завершитися полоном, тому вирішив виїхати. У дорогу вирушив разом із тіткою, вигадавши історію, що вивозить родичку з дитиною, а потім повернеться. Так було більше шансів вибратися з окупації. Шлях на волю був складним: 4 доби в дорозі, понад 70 блокпостів. На щастя, все вдалося. Дружина та син Миколи виїхали пізніше.
Коли ЗСУ звільнили правий берег Херсонщини, чоловік повернувся додому. У квітні 2023 року пройшов навчання і влаштувався до пожежного підрозділу в Білозерці.
«Спочатку хотів бути водієм, але на той момент не було місця. Запропонували побути рятувальником, а пізніше мали перевести на водія. Проте коли вже почав працювати пожежним-рятувальником, бажання бути водієм зникло. Мені подобається ця робота, хочеться людям допомогти, якесь добро зробити.
А страх, звичайно, завжди присутній. Його відчувають усі люди, і пожежний – не виняток. Але робота є робота. Я знав, куди йшов», – розповідає Микола.
За 10 місяців роботи в ДСНС пожежний неодноразово ризикував своїм життям, адже російські окупанти прицільно б’ють по рятувальниках, які після обстрілів допомагають населенню.
«Пам’ятаю, як горіла хата в одному із сіл Білозерського району. Ми приїхали, почали гасити полум’я. Раптом водій побачив дрон. Нас засікли, і через декілька хвилин почався обстріл з артилерії. Снаряди падали в метрах сорока від нас. Добре, що ми з хлопцями встигли заховатися.
Подібна ситуація виникла і в Дніпровському. Після обстрілів ми гасили пожежі в п’яти будинках, а росіяни з дронів почали скидати вибухівку.
Ще один випадок атаки на рятувальників стався в Білозерці. Тоді до зруйнованого будинку, в якому знаходилася людина, з’їхалися різні служби. Саме в цей момент ворог почав повторний обстріл», – згадує Микола Любченко.
За його словами, найважче в роботі рятувальника – бачити смерть людей. Тому він радить жителям прифронтових населених пунктів Херсонщини виїхати із зони активних бойових дій. Адже будинок можна відновити, майно накопичити, а от людське життя не повернеш.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Маленький хлопчик своїми словами подарував нам віру в Перемогу» – історія рятувальника з Херсона
Фото: bilozerka.info
Ян Ярчук
Дарина Лапіна
