Керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота розповів виданню «Економічна правда» про те, що відбувається на місці катастрофи та чи можуть росіяни вразити інші гідроелектростанції в Україні.
На третій день з моменту підриву окупантами Каховської ГЕС в стрічках новин щогодини з’являються нові жахливі кадри затоплених міст та сіл. Складається враження, що ситуація на півдні країни постійно погіршується.
Що відбувається навколо Каховської ГЕС, чи існує загроза для інших гідроелектростанцій та як трагедія вплинула на роботу енергосистеми? Про це в бліц-інтерв’ю ЕП поговорила з керівником «Укргідроенерго» Ігорем Сиротою.
- Ситуація на станції динамічна й змінюється щохвилини. Що там відбувається?
- Триває розмивання гідроспоруд. Ми бачимо, що станція стовідсотково не підлягає відновленню. Розуміємо, що доведеться будувати нову ГЕС.
Якщо візьмемо за відмітками, то на 12 годину четверга (час запису розмови, – ЕП) середньостатистична відмітка – 12 метрів 83 сантиметри.
Кожну годину на 6-7 сантиметрів іде падіння. Відмітка 12 метрів 70 сантиметрів – це вже мертва зона для забору води для міст у трьох областях (Херсонська, Миколаївська, Запорізька, – ЕП) і Запорізької АЕС.
- Найгірше вже позаду чи ситуація буде погіршуватися?
- Підняття висоти паводку вже, напевно, не буде. Але зона підтоплення буде розширюватися, вода буде розливатися далі. Ми бачимо, що Каховське водосховище не спрацьоване до кінця, ще є великий об’єм води.
Воно буде спрацьовуватися з меншим натиском і розлив буде розширюватися. Десь за 4 дні вода почне спадати.
- Ви говорили, що не до кінця відомий рівень пошкоджень. Залежно від цього водосховище буде спрацьоване повністю або там залишиться певний обсяг води. Уже є більше конкретики?
- Вода там у будь-якому випадку буде залишатися. Однак це невеликий обсяг, який буде просто протікати по руслу річки, щоб не допустити ще більшої екологічної катастрофи.
- Чи є загроза для інших об’єктів «Укргідроенерго»? Що робиться, аби цього не допустити? Чи можливо, наприклад, підірвати іншу ГЕС зовнішнім ракетним ударом?
- Ні, такий сценарій неможливий. Це наратив росіян про удар ракети чи ще щось. На прикладі Каховської станції можу сказати, що вона була спроєктована таким чином, щоб витримати ядерний удар.
Для такого руйнування, яке ми побачили на Каховській станції, треба скинути в одну точку три авіаційні бомби, кожна з яких має важити мінімум 500 кілограмів.
Коли вони підірвали Каховську ГЕС, там були сотні кілограмів вибухівки. Не може бути такого, що хтось взяв 20-50 кілограмів вибухівки, підплив, заклав і підірвав. Щоб спричинити такі руйнування, зсередини були закладені сотні кілограмів вибухівки.
- Як після підриву ГЕС змінився режим роботи інших станцій і як це вплинуло на роботу енергосистеми?
- Звичайно, ми змінили баланс. Ми працюємо з НЕК «Укренерго», намагаємося знайти «золоту середину», щоб і не обмежити сильно виробництво, і зберегти воду.
Коли вся вода буде спрацьована, нам треба буде забезпечити, щоб у липні-серпні мінімум 500 кубометрів спрацьовувалися по каховському руслу річки.
Нам знадобиться цей мінімум, щоб не створити ще більшого навантаження на екологію, тому ми намагаємося акумулювати воду.
- Водопостачання скількох населених пунктів постраждало? Чи буде ситуація погіршуватися та які міста перебувають у зоні ризику?
- У першу чергу – Херсонська область. Крім неї – Миколаївська та нижня частина Запорізької. Зараз усе робиться для того, щоб максимально перекидати воду із Запоріжжя.
Зараз стоїть завдання від президента, щоб зробити якомога більше свердловин для забезпечення людей прісною водою. Це питання першочергове, а вже потім треба дивитися, як забезпечити промисловість.
- Ви говорили про певні термінові заходи, будівництво тимчасового перекриття на місці підриву Каховської ГЕС. Скільки на це треба часу і ресурсів?
- Я говорив про те, щоб перекрити Каховське водосховище з тієї сторони, де підірвані станція і гребля, зробити там перемичку.
Ми вже розробляємо проєкт. Як тільки закінчаться воєнні дії, буде деокупована ця територія, нам потрібно буде близько двох місяців, щоб перекрити. Це дуже великий обсяг робіт.
- Уже говорять про будівництво ГЕС на місці зруйнованої. Наскільки це необхідний крок?
- Коли немає верхнього водосховища, ви ж бачите, яка це катастрофа для сільського господарства, населення та промисловості.
Весь Дніпровський каскад дає населенню регіону левову частку прісної води. У першу чергу, через це потрібно відновлювати Каховське водосховище.
Звісно, треба будувати й станцію. У Миколаєві та Херсоні був максимальний розвиток альтернативних джерел енергії (сонячні та вітрові електростанції, – ЕП) і він триватиме після війни.
Цій генерації потрібне регулювання, і Каховська станція буде регулювати пікові навантаження в регіоні.
- За які гроші буде відбудовуватися станція? Чи плануються позови до Росії, щоб стягнути з неї кошти?
- Позов ми подали ще у 2022 році, коли вони зайшли на ГЕС і пошкодили два агрегати. Ми тоді подали позов на 17 мільярдів гривень до Європейського суду з прав людини, і суд відкрив провадження. Тепер ми розуміємо, що сума позову буде набагато більша.
Відкрите кримінальне провадження, згідно з яким ми будемо робити експертизу і подавати на відшкодування Росією збитків, завданих нашій компанії.
Микола Топалов, «Економічна правда»
На головній світлині: наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС на Херсонщині, 8 червня 2023 р. Скріншот відео ДПСУ/Telegram
Тэги: