Через повномасштабну війну Росії в Україні та окупацію півдня торік країна опинилася без херсонських овочів та кавунів. Довелося експортувати з-за кордону, через що ціни на, приміром, 10-кілограмовий кавун доходили до 300-500 грн, пише Новини.Live. А чи буде цьогоріч Україна із херсонськими кавунами та овочами?
Скільки гектарів засіяли
Отже, херсонським кавунам та овочам цьогоріч таки бути, проте цей урожай буде чисто символічним. Про це в ефірі телемарофону ще місяць тому сказав речник Херсонської ОВА Олександр Толоконніков. За його словами, фермери Херсонської області збираються засіяти кавунами близько 2 тисяч гектарів. Загалом на Херсонщині планували засіяти 50 гектарів земель. Однак є проблема із замінуванням території – на розмінування може піти не один рік.
«Посівною кампанією на звільненій Херсонщині зайнялося близько 40 агропідприємств. Фермери збираються засіяти й баштан. Тому українці зможуть очікувати херсонські кавуни. Але їх буде небагато, символічно для нас, приблизно на 2 тисячах гектарів», – уточнив Толоконніков.
Кавуни будуть, але небагато
На думку депутата Херсонської облради Сергія Хланя, основна проблема невеликої площі засіяних кавунів – у щільному замінуванні деокупованої Херсонщини, відсутності зрошувальних систем та насосних станцій. Останні, наприклад, були вщент зруйновані окупантами, каже Хлань.
«На правобережній частині Херсонщини розміновано трохи більше 10% територій. Це близько 70 тисяч гектарів. Більше 400 тисяч гектарів все ще заміновані. Там весняно-польові роботи так і не розпочинались, і вже не розпочнуться. Це раз. Друге – для вирощування овочів потрібна зрошувальна система та насосні станції. На звільненій півночі Херсонщини Бериславська зрошувальна система є, але, на жаль, окупанти зруйнували всі насосні станції», – розповів Хлань.
Однак, за його словами, є повідомлення, що один із фермерів засіяв кілька гектарів кавунів. Тобто кавуни будуть, але матимуть символічне значення. Про масове вирощування кавунів та овочів на Херсонщині говорити зарано.
«Їх засіватимуть у невеликих господарствах і на невеликих площах. Кавуни будуть, але чисто символічно. Масштабне вирощування кавунів очікуємо вже після закінчення війни», – підсумував Хлань.
Посівна під обстрілами
Михайло Яцюк, директор Інституту водних проблем та меліорації, теж вважає, що посівна на деокупованому українському півдні цього року дуже складна. Окрім щільного замінування території, руйнування меліоративної інфраструктури, є ще актуальне питання з постійними обстрілами півдня. Формально правобережна частина деокупована, але досі перебуває під постійними обстрілами з боку армії РФ.
«Наприклад, долітає до Снігурівки, де знаходиться канал та Інгулецька зрошувальна система. Є питання по робочій силі. Адже більша частина населення виїхала й незрозуміло, а чи є серед тих, хто залишився, кваліфіковані працівники. І взагалі, чим сіяти, якщо врахувати руйнування техніки», – уточнює Яцюк.
Посівна кампанія-2023 в Україні
За даними комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради, найбільший виклик другого року повномасштабної війни для українських аграріїв – це заміновані поля.
За попередніми прогнозами, посівні площі цьогоріч зменшаться на 7 млн га порівняно із довоєнним показником у 29 млн га. Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами.
Найбільш забрудненими є деокуповані території Херсонщини, Миколаївщини та Харківщини. Херсонські аграрії зможуть засіяти на звільнених територіях правого берега Дніпра близько 30% площі сільськогосподарських земель.
Галина Остаповець, Новини.Live
Тэги: