Міністерство охорони здоров’я України разом із Бюро ВООЗ запустило інформаційну компанію, аби подякувати відважним українським медикам, які вже майже 5 місяців під вибухами й обстрілами надають допомогу тим, хто її потребує.
На сайті проекту «Дякуємо серцем» можна знайти вражаючі історії лікарів. Також кожен медик може поділитися власним досвідом або ж розповісти приклад відважності колег. Всі охочі можуть підтримати медиків, перерахувавши кошти на відновлення медичної системи України.
Про те, як працюють лікарі Білгород-Дністровської лікарні, проекту «Дякуємо серцем» розповів Юрій Дабіжа (на фото) - завідувач хірургічного відділення Білгород-Дністровської багатопрофільної лікарні Білгород-Дністровської міської ради.
«Те, що я побачив з 24 лютого, перевернуло все моє життя. Мінно-вибухова травма – це ніби епізод із фільму жахів. Від швидкості ухвалення рішень залежить життя, особливо коли йдеться про порятунок дітей», - говорить лікар.
Зокрема, він розповів про день, коли окупанти поцілили ракетами по узбережжю та дев’ятиповерхівці у Сергіївці.
ДОВІДКА. Ракетний удар по Сергіївці — удар кількох ракет по житловій багатоповерхівці та базах відпочинку в курортному містечку Сергіївка Білгород. Туди росіяни поцілили літаками стратегічної авіації в ніч на 1 липня. Трагедія забрала життя у щонайменше 21 людини (зокрема й дітей) та стала найкривавішою на Одещині від початку російського вторгнення в Україну.
Після потужного вибуху лікарям довелося працювати в складних умовах та приймати швидкі рішення, від яких залежало життя пацієнтів, особливо маленьких.
За 47 років у хірургії, розповідає Юрій Дабіжа, він багато чого бачив: були пацієнти з ножовими пораненнями, вогнепальними та після автокатастроф. Але медицина війни – це зовсім інше, стверджує він. Після обстрілу узбережжя Сергіївки та Затоки швидкі приїздили одна за одною, було одночасно до 30 людей.
«Ми працювали у трьох операційних одночасно. Невеликі ушкодження зашивали просто в перев’язочних», – розповів лікар.
1 липня до лікарні привезли 8-річного хлопчика. За словами хірурга, його поранило уві сні. Вони з мамою знаходилися на восьмому чи дев’ятому поверсі, коли прилетіло в їхній будинок.
«У дитини були рани по всьому тілу та відкритий перелом плеча. Друзки скла потрапили в шию і перерізали сонну артерію. Він міг померти від втрати крові, її вже майже не було. За норми еритроцитів до 5 – в нього був мільйон! Ми перелили йому більше літра крові, вивели зі стану шоку. На щастя, нам вдалося його врятувати», – поділився лікар.
Під час того ж обстрілу у багатоповерхівці іншу дівчинку привалило плитою, дитина зазнала безліч поранень та знаходилася в шоковому стані. Тоді медикам треба було діяти дуже швидко.
«В тілі було безліч осколків, рани та відкриті переломи стегна, гомілки, руки. Таке тільки у фільмах жахів показують. Ми врятували їй життя, вивели зі стану шоку. Але ніжку повністю врятувати не вдалося, довелось ампутувати. Це було дуже страшно», – додав Юрій Дабіжа.
Багато складнощів виникає, ділиться лікар, коли до відділення одразу поступає багато важкопоранених. Медикам доводиться застосовувати весь свій професіоналізм та мужність.
«Це — не медицина мирного часу, це — медицина війни. Необхідно швидко ухвалювати рішення, від цього залежить життя постраждалих. На щастя, у нашій лікарні все є для порятунку пацієнтів. Ми готові надавати допомогу в будь-який момент», – відзначив лікар.