«Херсонський – він дійсно бомбезний був»: експерт каже, що Україна втратила понад 70% виробництва кавунів

Понад 70% довоєнного виробництва кавунів через війну втрачено. Головним постачальником завжди була Херсонщина, але нині херсонські кавуни – ледь не дефіцит.

Місяць тому начальник ХОВА Олександр Прокудін повідомляв, що на правобережній частині Херсонщини висаджено близько 1000 гектарів кавунів,ще понад 400 га засадили динями. Торік кавунами та динями було засіяно майже 2 тисячі га.

Звісно, це – крапля в морі від довоєнних обсягів. Тому вже п’яте літо поспіль ситуацію на внутрішньому ринку рятують фермери з інших регіонів України, які експериментують з вирощуванням кавунів.

• ДОВІДКА. До повномасштабного вторгнення РФ, за даними Мінагрополітики, понад 37% усіх посівних площ баштанних культур припадали на Херсонщину. У 2021 році кавунами в нашому регіоні було засіяно близько 22,5 тисячі гектарів, майже 90% – на лівому березі. Саме вирощені там кавуни мали знаменитий солодкий «херсонський» смак – завдяки потужній системі зрошення та кліматичним умовам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Херсонський кавун залишається брендом і ознакою смаку та якості

Про нинішню ситуацію щодо вирощування кавунів в Україні розповів експерт аграрного ринку Олександр Хорев у коментарі виданню «Комерсант Український».

«Ми втратили 70 і більше відсотків усього виробництва»

Географія вирощування українського кавуна зазнала катастрофічних змін з початку великої війни. Південні області забезпечували кавунами всю країну та вирощували їх на експорт. Але нині ці землі втрачено, і за 5 років нічого не змінилося, наголошує експерт.

«Миколаївщина – частина територій втрачено, і не відновили роботи навіть там, де пройшла деокупація, бо там є свої нюанси. Херсонщина – основні всі масиви, де вирощувалися баштанні, зараз це не підконтрольна Україні територія», – каже він.

За словами Хорева, масштаби втрачених площ – величезні:

«Якщо ми кажемо на день початку війни, то ми втратили, мабуть, 70 і більше відсотків всього виробництва».

До того ж херсонські кавуни до війни експортували до країн Євросоюзу. Нині цей ринок фактично втрачено.

«На експорт ми зараз практично не відпрацьовуємо. Тому що саме на Херсонщині ми могли вирощувати такі пізні кавуни високої якості, які в вересні тільки збирали. І вони саме в вересні мають попит в Євросоюзі, тому що з травня по вересень у них є свої», – пояснює Олександр Хорев.

«Українські кавуни будуть. Це точно»

Експерт каже, що після втрати територій на півдні країни аграрії почали масово садити кавуни в нетипових раніше для цього регіонах. Географія їх вирощування тепер охоплює ледь не всю країну. І це дає змогу перекривати дефіцит на внутрішньому ринку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 гектари замість втрачених 400: фермер із Херсонщини вирощує кавуни на іншому кінці України

«Кавуни – така культура, що її непогано вирощувати в усіх регіонах України, навіть і на заході. Супер вирощують на Кіровоградщині, у центрі, по всіх регіонах буквально. Ну, можливо, не буде того прям солодкого присмаку, бо Херсонський кавун – він дійсно бомбезний був. Але українські кавуни будуть. Це точно. І достатньо буде», – наголошує він.

Наразі прогнозувати вартість кавунів у супермаркетах і на ринках експерт ще не береться – поки що рано, каже. Однак він переконує, що як тільки розпочнеться масовий збір врожаю, українська сфера торгівлі перейде на наші кавуни.

«Тим паче, що наші кавуни завжди по якості були достойними, і гадати, міняти чи ні із закордонного на наш кавун, я вважаю, що не слід… Кавунів для населення буде достатньо», – підсумував Хорев.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Отримують поштою та допитують продавців: як херсонці-ВПО шукають кавуни з рідного краю

На світлині: кавун на одному з полів Херсонщини, липень 2024 р. Фото: «Гривна»