Ян Ярчук
Українці скаржаться на відсутність в аптеках деяких препаратів, які змушені приймати щодня або тривалими курсами. Серед них – гормональні засоби, контрацептиви, антидепресанти та ліки проти хронічних захворювань. Водночас росіяни продовжують атакувати фармацевтичні склади, а пацієнти намагаються придбати необхідні медикаменти про запас.
Наскільки серйозна ситуація, що кажуть у МОЗ та чому херсонцям усе це нагадує страшні місяці окупації, розповідає «Гривна».
Коли звичні ліки неможливо купити
Для людини, яка постійно приймає певні медикаменти, відсутність препарату в аптеці – не просто незручність. Це страх за власне здоров’я.
Один із прикладів – L-Тироксин, препарат із діючою речовиною левотироксин натрію. Його призначають людям із захворюваннями щитоподібної залози, зокрема з гіпотиреозом, а також пацієнтам після її видалення. Для багатьох це щоденне лікування протягом усього життя. У вересні та на початку жовтня українці скаржилися, що не можуть знайти L-Тироксин у звичних аптечних мережах. Проблеми виникали й з іншим препаратом левотироксину – «Еутироксом».
Станом на 22 жовтня L-Тироксин знову з’явився в аптечних мережах. Однак пацієнти добре пам’ятають, як ще нещодавно шукали необхідні таблетки.
Інша ситуація з гормональним препаратом «Жанін». Його використовують для контрацепції, а також за призначенням лікаря для лікування окремих гінекологічних захворювань, зокрема ендометріозу. Для багатьох жінок це не просто спосіб запобігти небажаній вагітності, а частина лікування.
Станом на 22 жовтня пошук через сервіс Tabletki.ua не показував «Жанін» у продажу в містах України. Це результати перевірки, проведеної «Гривною».
На початку жовтня компанія Bayer, яка виробляє препарат, підтвердила hromadske тимчасові перебої з доступністю окремих ліків. Причиною назвали порушення логістики. У компанії запевнили, що постачання не припинене, а відновлення доступності очікується протягом другої половини жовтня. Однак для жінок, які не можуть придбати звичний препарат, ці пояснення не розв’язують проблему тут і зараз.
І це далеко не єдині медикаменти, з якими виникли складнощі.
У соцмережах українці повідомляли про проблеми з пошуком «Клайри» – ще одного гормонального контрацептива, який також застосовують для лікування рясних менструальних кровотеч за певних умов. Згадували й «Золофт» – антидепресант, який призначають, зокрема, при депресії та тривожних розладах. Раптове припинення його приймання може спричинити симптоми відміни.
Серед інших препаратів, щодо яких надходили повідомлення про перебої, – «Депакін Хроно», який використовують, зокрема, для лікування епілепсії, та «Ксарелто» – антикоагулянт, необхідний пацієнтам для лікування або профілактики тромбозів.
Про проблеми з доступністю цих та інших ліків повідомляли українські медіа. Водночас це не означає, що всі перелічені препарати повністю відсутні в Україні саме зараз: наявність залежить від міста, дозування та конкретної аптечної мережі.
Перебої стосуються 36 препаратів: що кажуть у МОЗ
Проблему визнають і на державному рівні. Директор Державного експертного центру МОЗ України Едем Адаманов повідомив «Суспільному», що через руйнування складів і порушення логістики перебої з постачанням стосуються 36 найменувань лікарських засобів. Серед них: гормональні препарати, оральні контрацептиви та ліки для лікування серцево-судинних захворювань. Водночас на українському фармацевтичному ринку представлено майже 12 тисяч найменувань препаратів, із яких приблизно 7,5–8 тисяч стабільно постачаються до аптек. Тому, за словами Адаманова, йдеться не про загальний дефіцит, а про тимчасові перебої з окремими позиціями.
Раніше МОЗ у відповіді на запит hromadske підтвердило проблеми з доступністю «Еутироксу» та L-Тироксину в серпні-вересні. Після надходження додаткових партій ситуація стабілізувалася. Серед основних причин перебоїв міністерство називає пошкодження складської інфраструктури, порушення логістики, нерівномірне постачання імпортних ліків і підвищений попит.
Російські атаки по фармацевтичних складах
Останніми місяцями росіяни неодноразово атакували об’єкти фармацевтичної інфраструктури України.
Зокрема, у вересні постраждали логістичний комплекс компанії «Біокон», склади «Аптеки Доброго Дня» та інших підприємств. У жовтні під удар потрапив Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод у Києві. А 19 жовтня російський дрон атакував склад фармацевтичного дистриб’ютора «БаДМ» у Рівному.
Знищення таких об’єктів не означає, що всі ліки зникають із країни. Але воно порушує ланцюги постачання, змушує компанії змінювати маршрути й може спричиняти затримки доставки медикаментів до аптек.
Херсонці згадують окупацію: коли кожна таблетка була на вагу золота
Для херсонців нинішні повідомлення про нестачу ліків викликають особливо болісні спогади. Навесні 2022 року, коли Херсон перебував у російській окупації та блокаді, медикаменти швидко зникли з аптек. Найважче було людям із хронічними захворюваннями, які потребували постійного лікування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди на візках, милицях і я на протезі вистоювали черги, щоб не голодувати: історія херсонського активіста Віктора Булки
«Пам’ятаю цей жах, коли залишалася одна пластинка таблеток і ти не знав, чи зможеш знайти наступну. Намагалися розтягнути запас, економили кожну таблетку. Бо не було впевненості, що завтра взагалі буде можливість дістати потрібні ліки», – згадує херсонка Олена.
Тоді справжнім осередком допомоги для багатьох херсонців став Миколаїв. Там купували ліки, передавали їх через знайомих і гуманітарні центри, а волонтери ризикували життям, щоб доставити медикаменти в окуповане місто. Дорога часто займала добу, адже треба було проїхати через десятки блокпостів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Або виїзд, або катівня: херсонська волонтерка розповіла про допомогу людям в тимчасово окупованому місті
«Ми замовляли ліки знайомим у Миколаєві. Вони купували препарати, передавали через гуманітарні центри, а звідти волонтери на свій страх і ризик везли їх до окупованого Херсона. Це була ціла система взаємодопомоги. Пам’ятаю, як один із таких центрів розбомбили, і вся зібрана для херсонців допомога була знищена. Люди почали збирати все заново. Тоді розумієш, скільки людей докладали зусиль, щоб ти просто міг отримати свої таблетки», – розповідає Олена.
Згодом в окупованому Херсоні з’явилися російські медикаменти. Але, за спогадами містян, до їхньої якості та ефективності було чимало претензій.
Сьогодні ситуація принципово інша. Україна має діючу фармацевтичну систему, а постачальники намагаються оперативно відновлювати запаси. Однак для людей, які пережили окупацію, навіть тимчасова відсутність звичних ліків повертає страх 2022 року.
Паніка може створити додатковий дефіцит
Українці вже бачили, як російські атаки по складах впливають на наявність товарів у магазинах.
На початку вересня «Гривна» писала про майже порожні полиці окремих супермаркетів «АТБ» у Херсоні. Тоді на тлі російських ударів по торговельних об’єктах поширювалися чутки, що мережа нібито повністю залишає місто. Компанія спростувала їх, пояснивши, що закриття окремих магазинів пов’язане з безпековою ситуацією. При цьому херсонці переважно не піддавалися паніці й не скуповували продукти масово. І зараз ситуація вже вирівнялися та цілком стабільна у Херсоні. Підтвердження тому – відео «Гривни» від 22 жовтня, яке розповідає про забезпечення продуктами у Херсоні.
З ліками ситуація ще складніша. Люди, які змушені приймати препарати постійно, намагаються придбати кілька упаковок наперед, побоюючись, що завтра їх уже не буде. Це зрозуміло, але масове скуповування може лише погіршити ситуацію.
У МОЗ закликають купувати ліки відповідно до реальної потреби, а не створювати надмірні запаси через страх.
Що робити, якщо необхідних ліків немає
Найголовніше – не припиняти лікування самовільно та не змінювати дозування без консультації з лікарем. Якщо звичної торговельної назви немає в продажу, варто з’ясувати, чи існує препарат із тією самою діючою речовиною, дозуванням і відповідною лікарською формою.
Наприклад, «Еутирокс» та L-Тироксин містять левотироксин натрію. Але навіть у цьому випадку перехід на інший препарат бажано погодити з лікарем, адже може знадобитися додатковий контроль рівня гормонів. Особливо обережно слід ставитися до заміни гормональних контрацептивів, антидепресантів, протиепілептичних засобів та антикоагулянтів. Різні препарати можуть мати відмінності в складі, дозуванні та схемах приймання. Якщо жінка не може придбати звичний контрацептив, потрібно звернутися до гінеколога, щоб підібрати заміну та за потреби додатковий метод запобігання вагітності.
Перевіряти наявність медикаментів можна через аптечні мережі та онлайн-сервіси пошуку ліків, зокрема Tabletki.ua. Також варто уточнювати можливість замовлення чи бронювання препарату.
Для жителів віддалених і прифронтових громад Херсонщини доступ до аптек ускладнюється ще й безпековою ситуацією.
Як раніше повідомляла «Гривна», після припинення роботи мобільної аптеки Червоного Хреста жителям рекомендували користуватися сервісом «Укрпошта. Аптека». Замовити препарати можна через контакт-центр 0 800 300 545.
Інформацію про програму «Доступні ліки» можна отримати в контакт-центрі НСЗУ за номером 16-77.
Для багатьох херсонців, де б вони не були зараз, дефіцит медикаментів – це не абстрактна проблема. Це спогади про окупацію, небезпечні волонтерські маршрути та людей, які допомагали дістати хоча б одну упаковку життєво необхідного препарату.
Сьогодні росія знову намагається порушити звичне життя українців, зокрема атакуючи фармацевтичну інфраструктуру. Але поки система постачання працює й відновлюється, важливо не посилювати проблему панікою. Адже для когось додаткова упаковка в домашній аптечці – просто запас. А для іншої людини це можливість не переривати лікування вже завтра.
Фото: Depositphotos
Дарина Лапіна
